3. Методичні рекомендації до самостійної роботи

Модуль 1. Методи статистичного дослідження соціальних явищ

Змістовий модуль 1. Об’єкти соціальної статистики та їх характеристики

Тема 1. Предмет, завдання і організація соціальної статистики

Мета роботи: засвоєння, поглиблення та систематизація знань щодо визначення місця соціальної статистики в системі наукових досліджень сучасних соціально-економічних процесів, її взаємозв’язку з іншими науками та навчальними дисциплінами.

План вивчення теми

1. Предмет, об’єкт та завдання соціальної статистики

2. Місце соціальної статистики в системі наукових досліджень сучасних соціально-економічних процесів, взаємозв’язок з іншими науками та навчальними дисциплінами

3. Сучасна організація статистики в Україні

Бібліографічний список: [2, 3, 6, 7, 11, 16, 18, 19]

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Вивчаючи цю тему, необхідно, по-перше, добре засвоїти питання теми, зрозуміти, в чому полягають особливості соціальної статистики як суспільної науки, предмет її пізнання та основні завдання. Термін «соціальний» означає суспільний, громадський, тобто такий, що пов’язаний з життям і відносинами людей у суспільстві.

Соціальне явище – це будь-який вияв (випадок, подія), що стосується відносин між людьми. Соціальний процес означає послідовність соціальних явищ, яка являє собою реалізацію функцій соціальної системи або призводить до змін у цій системі. На відміну від процесів природи відображує особливості життєдіяльності людей.

Предметом дослідження соціальної статистики є кількісна сторона масових соціальних явищ і процесів у тісному зв’язку з їхньою якісною стороною. Об’єктом соціальної статистики є сукупність соціальних явищ або соціальних спільностей.

Об’єкти соціальної статистики можна поділити на два типи.

Перший тип об’єктів – споживачі матеріальних благ, усіх видів послуг, духовних цінностей та інформації. Другий тип об’єктів становлять окремі особи, організації та інші структури, що утворюють соціальну сферу суспільства і надають населенню матеріальні блага і різноманітні послуги, а також організують соціальні процеси в суспільстві.

Соціальні явища і процеси існують лише в межах соціальної структури суспільства, яка являє собою систему соціальних спільнот. Під соціальними явищами ми розуміємо також соціальні інститути. Необхідно зрозуміти сутність таких основних категорій як соціальний інститут, соціальна спільність, ситуативна група, умовна соціальна група.

Предмет і об’єкт соціальної статистики визначають її основні завдання. Усе розмаїття завдань, що їх вирішує соціальна статистика, можна звести до двох комплексних завдань [19]:

1. спостереження за соціальними процесами, які відбуваються в суспільстві,з метою відшукання кількісних характеристик соціального життя, поглиблення знань про розвиток суспільства та створення необхідної бази даних для розробки соціальної політики;

2. моделювання соціальних процесів, оцінювання можливого їх розвитку в перспективі та аналіз впливу на ці процеси соціальної політики, яка реалізується в суспільстві, з метою її подальшого корегування.

Із цих комплексних завдань випливають завдання практичного та методологічного характеру, з якими необхідно детальніше ознайомитися [7, 19].

Складність та багатогранність соціальних процесів зумовлюють наявність багатьох наук, предметом вивчення яких вони є. Це  – в першу чергу суспільні науки, окремі їх галузі, науки, що виникли в результаті синтезу суспільних і природничих наук, як-от: соціальна філософія, соціальна психологія, соціологія, соціобіологія, конфліктологія, політологія та ін. Поряд з науками, відомими людству сотні й тисячі років, сформувалися «молоді» науки.

Різні науки можуть вивчати одне і те ж явище, але різні його аспекти; мати при цьому один і той самий об’єкт дослідження, навіть використовувати тією чи іншою мірою одні й ті ж методи дослідження.

Статистичне вивчення сучасних процесів та явищ провадиться на різних рівнях: органами державної статистики, науковими й громадськими організаціями, окремими комерційними установами (консалтинговими, соціологічними та іншими фірмами), окремими експертами і науковцями.

Органами державної статистики соціальні процеси в Україні вивчаються за такими основними напрямами:

1. Статистика житлових умов населення.

2. Правова статистика.

3. Соціологічні обстеження і вивчення громадської думки.

4. Політична статистика.

5. Статистика освіти.

6. Статистика культури.

7. Статистика охорони здоров’я.

8. Статистика соціального захисту.

9. Обстеження умов життя домогосподарств.

10. Статистика рівня життя населення.

11. Оцінка способу і якості життя населення.

12. Статистика навколишнього середовища.

Усю інформацію, що характеризує різноманітні аспекти соціального життя, можна поділити на кілька груп:

• інформація про кількісні та якісні характеристики об’єктів соціальної статистики;

• інформація про соціально-політичний стан суспільства та суспільно-політичне життя;

• інформація про умови життя населення;

• інформація про рівень життя населення в цілому і окремих його соціальних груп;

• інформація про спосіб і якість життя населення;

• інформація про джерела одержання коштів і про витрати суспільства на соціальну сферу [14].

Основними джерелами інформації соціальної статистики є:

• переписи населення;

• статистична звітність інституційних одиниць, що є суб’єктами відповідних видів економічної діяльності;

• одноразові або періодичні вибіркові обстеження.

Студент повинен ознайомитися із основним змістом законодавчих документів, на яких базується організація державної статистики в Україні, а саме із:

Законом України № 1922-111 від 13.07.2000 р. “Про внесення змін до Закону України “Про державну статистику“ (зі змінами і доповненнями);

Указом Президента України № 60/2004 від 19.01.2004 р. “Про Державний комітет статистики України“;

Положенням про Державний комітет статистики України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 924 від 11.07.2007 р.

Статистична система складається із трьох рівнів – центральний апарат, регіональні управління і місцеві відділи статистики. Більш детально необхідно ознайомитися із інституційними аспектами та статистичною інфраструктурою, яка склалася у сучасній Україні, основними напрямками удосконалення процесів збору, обробки, зберігання, аналізу, розповсюдження статистичної інформації [7, 11].