Тема 4. Рівень життя населення як об’єкт статистичного спостереження

Мета роботи: засвоєння, поглиблення та систематизація знань щодо методів вивчення рівня життя та системи показників, що використовуються для його оцінки; методології визначення індексу людського розвитку.

План вивчення теми

1. Поняття «рівень життя населення», його складові

2. Задачі і методи вивчення рівня життя

3. Система показників: ієрархічна структура, набори індикаторів, інтегральні й узагальнюючі показники

4. Методологія визначення індексу людського розвитку

Бібліографічний список: [7, 18, 19, 20, 26, 27, 30]

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Вивчаючи тему, необхідно засвоїти, що рівень життя є однією із найважливіших соціальних категорій. Для визначення особливостей різних сторін життя людини та суспільства в цілому у науковій та навчальній літературі використовують такі терміни, як: добробут, вартість життя, рівень життя, якість життя, спосіб життя, стиль життя. Різні спеціалісти по-різному інтерпретують ці поняття. Що ж стосується засобів масової інформації, то там ці поняття часто розуміються як синоніми.

Найчастіше під рівнем життя розуміють забезпеченість населення необхідними матеріальними благами і послугами, досягнутий рівень їх споживання і ступінь задоволення розумних (раціональних) потреб. У більш широкому розумінні поняття рівень життя населення включає ще умови життя, праці і зайнятості, побуту і дозвілля, рівень його здоров’я, освіти, природного середовища проживання і т. ін.

Студенти повинні розглянути різні підходи до визначення рівня життя населення, таких його понять як достаток, нормальний рівень, бідність, злиденність (жебрацтво).

Можливі три аспекти вивчення рівня життя: 1) стосовно всього населення; 2) стосовно його окремих соціальних груп; 3) стосовно домогосподарств із різним рівнем доходу.

Одним із напрямків вивчення життєвого рівня населення є визначення статистичних показників про його доходи і витрати. У сучасних умовах статистика вивчає доходи і витрати населення в контексті СНР, маючи об’єктом свого дослідження домогосподарства.

Життєвий рівень населення – це ступінь матеріального, соціального та духовного благополуччя населення, яке диктується сучасними вимогами щодо розвитку людства.

Життєвий рівень населення являє собою складну економічну категорію, що не може бути схарактеризована за допомогою якогось одного показника. Окремих показників рівня життя населення дуже багато, вони не можуть бути постійними і сталими, їх кількість і зміст змінюються разом із розвитком соціальних відносин у суспільстві. Тому статистична комісія ООН рекомендує виділяти цілий комплекс показників.

В статистичній практиці України та країн СНГ використовують комплекс економічних, соціальних та демографічних індикаторів життєвого рівня. Визначним чинником добробуту суспільства є рівень економічного розвитку, тому основні індикатори стану економіки часто використовуються як інтегральні показники рівня життя.

Студенти повинні детально ознайомитися із набором соціальних індикаторів, що застосовуються в роботі Державного комітету статистики України. Кожен індикатор являє собою систему показників, яка може бути визначена і представлена з різним ступенем деталізації.

Блок економічних індикаторів характеризує рівень матеріального добробуту населення і включає:

• макроекономічні показники;

• показники матеріальної забезпеченості;

• показники витрат і споживання матеріальних благ.

Узагальнюючим показником благополуччя країни є індекс людського розвитку (ІЛР). ІЛР використовується як інструмент для оцінювання досягнень держав із забезпечення можливостей для розвитку людського потенціалу і дозволяє виконувати відповідні порівняння з іншими країнами. Побудова цього індексу базується на положеннях концепції людського розвитку, розробленої експертами Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй і викладеної, починаючи із 1990 року, у серії щорічних світових Доповідей про розвиток людини. Людський розвиток – це процес розширення можливостей людей вибирати шляхи і засоби підвищення якості (стандарту) свого життя.

Слід познайомитися із основними положеннями Концепції людського розвитку, існуючою методикою визначення ІЛР, її недоліками та напрямками удосконалення в нашій країні.