30.Показники використання основного капіталу.

Ступінь використання основних засобів залежить від множини взаємопов'язаних факторів організаційно-технічного характеру: технічного стану основного капіталу, рівня механізації та автоматизації виробничого процесу, ступеня завантаження обладнання, кваліфікації робітників і т.д.

Узагальнюючим показником використання основних виробничих засобів є капіталовіддача- відношення результату виробничої діяльності:

Капіталовіддача показує кількість виробленої продукції в

розрахунку на одиницю вартості виробничих засобів. У статистичній практиці використовують також обернену до капіталовіддачі величину - капіталоємністьпродукції:

На рівень капіталовіддачі та капіталоємності значною мірою впливає ступінь капіталоозброєності праці:

де Т- середньоспискова чисельність працюючих. Капіталоозброєність та капіталовіддача функціонально пов'язані з продуктивністю праці L, звідси капіталовіддача:

У практиці економіко-статистичного аналізу важливими є не лише значення показників, але й їх динаміка. Підвищення ефективності виробництва передбачає випереджаюче зростання обсягів виробництва порівняно зі збільшенням основного капіталу, або зростання продуктивності праці порівняне зі зростанням його капіталоємності. Динаміку рівня капіталовіддачі по сукупності підпрємств (галузі) вивчають за допомогою системи індексів середніх величин:

• індекс середньої капіталовіддачіхарактеризує відносну

зміну середнього (по галузі, регіону) рівня капіталовіддачі:

Де f1, f0- рівень капіталовіддачі окремих підприємств галузі в поточному і базисному періодах;d1, d0 - частка вартості основних засобів окремих підприємств у загальному їх обсязі по сукупності підприємств галузі в поточному і базисному періодах;

- індекс капіталовіддачі фіксованого складу показує, як у середньому змінився рівень капіталовіддачі по окремих підприємствах галузі:

• індекс структурних зрушеньоцінює вплив змін у структурі основних виробничих засобів:

31.Оборотні активи, їх склад та показники використання та оборотності.

Оборотні активи підприємств(крім банків і бюджетних установ) — це гроші та їх еквіваленти, які не обмежені у використанні, а також інші оборотні активи, призначені для реалізації або споживання впродовж операційного циклу або протягом дванадцяти місяців від дати балансу.

Операційний цикл — проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та одержанням грошей від реалізації виробленої з них продукції.

Інформація про оборотні активи підприємства надається щокварталу і щороку (на початок і кінець звітного періоду) згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» форма № 1, розділ ІІ «Оборотні активи». У статистичній практиці оборотні активи підприємства групуються за такими ознаками:

а)за джерелами формування — власні та прирівняні до власних, залучені, інші;

б)методами регулювання — нормовані, ненормовані. До нормованихоборотних активів належать: виробничі запаси, незавер-шене виробництво, запаси готової продукції на складах підприємств. Ненормовані оборотні активи охоплюють: готову продукцію відвантажену, гроші на рахунках у банках, дебіторську заборгованість;

в)видами економічної діяльності;

г)видами промислової діяльності;

ґ)перехресно за видами економічної діяльності та формами власності;

д)перехресно за видами економічної діяльності, формами власності та регіонами.

Прискорення оборотності оборотних засобів є одним з важливих факторів нарощування економічного потенціалу виробництва. Вивчення оборотності проводять за допомогою показників:

-швидкість обертання (число оборотів) є узагальнюючим показником використання оборотних засобів. Він показує, скільки разів протягом періоду обернувся у виробництві середній залишок оборотних засобів, обсяг виробленої або реалізованої продукції чи послуг Q; у чисельнику відношення:

=

-середня тривалість одного обороту в днях – час, протягом якого відбувається кругообіг засобів:

Де D – число днів у періоді; s– середньодобова потреба в запасах.

-коефіцієнт закріплення (завантаження) оборотних засобів показує середню вартість запасів, яка припадає на кожну гривню реалізованої продукції:

На основі цього показника можна визначити додаткову потребу в оборотних запасах залежно від зміни обсягу реалізації продукції:

Чим більше оборотів здійснюють оборотні засоби, тобто менша величина їх завантаження, тим менша їх сума необхідна для виконання програми виробництва:

Результатом прискорення (або уповільнення) оборотності засобів є вивільнення (-) або додаткове залучення (+) певного їх обсягу з обігу.