6. Політична система України

Украї́на — парламентсько-президентська республіка. Унітарна, суверенна і незалежна, демократична, соціальна і правова держава. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Виконавча влада в країні належить Кабінетові Міністрів, а законодавча — парламенту (Верховній Раді України). Найвищим органом судової влади в Україні є Верховний Суд України. Можливість впливати на роботу усіх трьох гілок влади: виконавчої, законодавчої та судової, має Президент України — згідно з Конституцією він зобов'язаний припиняти будь-які їх дії, що порушують основний Закон України. Президент обирається всенародним голосуванням на п'ятирічний термін. Президент призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, призначає половину складу Ради Національного банку.

України та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України. Відповідно до Конституції України, конституційний склад Верховної Ради України — чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років. Вибори депутатів здійснюються за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою.

7. Партологія, типи політичних партій.

Партологія – наука, яка досліджує партії і партійні системи. Партологи вивчають темні сторони партійного, політичного життя.

Політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Партія - добровільний союз вибірників, які стремяться контролювати владу, путѐм отримання перемоги на виборах" (Васби).

Це суспільно-політична організація, яка має свою структуру, програму, Статут і вірить у боротьбу за владу.

Партії діляться на ліві, праві і центристські.

Типи політичних партій

1) залежно від характеру політичного режиму виділяють партійні системи: - демократичні - широкі громадянські права і свободи людини; - авторитарні - незаперечне підпорядкування влади; - тоталітарні - контроль державної системи усіх сфер життя суспільства;

2) залежно від кількості партій, що борються за владу або впливають на неї : - однопартійні (монопартійні) - забезпечується виняткове право однієї партії на фактичне здійснення політичної влади в суспільстві (наприклад, Комуністична Партія Радянського Союзу, Комуністична партія Китаю); - двопартійні (бипартизм) - одна з двох партій у разі її перемоги на виборах має більшість місць в законодавчому органі або призначення її кандидатів на пости президента і віцепрезидента (наприклад, консерватори і лейбористи у Великобританії ("Торі" і "Віги"), республіканці і демократи в США); - багатопартійні - в яких жодна з партій, як правило, не здатна завоювати підтримку абсолютної більшості - "двухсполовинные" - провідні партії не мають в розпорядженні твердої більшості голосів в парламенті і залучають до формування уряду третю партію на правах молодшого партнера (Канада, Австралія, Німеччина); -

3) в зависимости от соотношения партий с различным политическим статусом: мажоритарные, доминирующие и коалиционные; -

4) в зависимости от устойчивости партийной структуры и межпартийных отношений: стабильные и переходные; -

5) в зависимости от характера межпартийных отношений: конкурентные и неконкурентные. "Політична партія", "громадська організація", "громадський рух" є суб'єктами політичних стосунків