Довідкова література

1. Справочник взрывника (Б.Н. Кутузов, В.Н. Скоробогатов, И.Е. Ерофеев и др. под общей редакцией Б.Н. Кутузова), - М:, «Недра», 1988.

2. Справочник по буровзрывным работам (И.Ф. Друкованый, Л.В. Дубнов, Э.О. Миндели и др.) – «Недра», 1976.

3. Единые правила безопасности при разработке рудных, нерудних и россыпных месторождений подземным способом. – М:, «Недра», 1971.

Лабораторна робота №2

ТРАНСПОРТУВАННЯ ВИБУХОВИХ МАТЕРІАЛІВ. ПОРЯДОК ЗБЕРІГАННЯ, ВИКОРИСТАННЯ ТА ОБЛІКУ.

Мета роботи – вивчити основні вимоги до транспортування ВМ, зберігання, використання і обліку на видаткових складах. Навчитися укладати наряд – путівку, для отримання ВМ зі складу.

Теоретичні відомості

Транспортування вибухових матеріалів ВМ до складів та до місць, де проводяться вибухові роботи, здійснюється у заводській упаковці, у контейнерах чи сумках засобами автомобільного, залізничного транспорту. Більша частина вибухових матеріалів перевозиться автомобілями. Використовуються тільки допущені державною інспекцією для цієї мети спеціалізовані транспортні засоби, забезпечені системою інформації ( маршрут транспортування ВМ узгоджується з Державтоінспекцією за можливістю через малозаселені райони, позначаючи місця зупинок та заправок). Швидкість руху автомобілів, які перевозять ВМ, не повинна перевищувати 60 км/год.

Доставка ВМ до місць проведення вибухових робіт відбувається під наглядом підривника, крім того ВР та ЗІ необхідно переносити у різних сумках. Якщо ВР та ЗІ переносять разом, то їх вага не може бути більшою 12кг., коли переносять тільки ВР – до 20кг., коли переносять ВР у заводській упаковці на відстань не більше 300м – 40кг.

Підприємство, яке здійснює вибухові роботи, до їх початку повинно одержати від Держгіртехнагляду такі документи:

• дозвіл на право виконання вибухових робіт;

• дозвіл на право зберігання ВМ;

• дозвіл на придбання ВМ;

• дозвіл на перевезення ВМ.

ВМ зберігаються на складах згідно з правилами безпеки.

На складах ведеться постійний суворий кількісний облік ВМ за такими формами:

• книга обліку добового приходу та витрачання ВМ;

• книга обліку видавання та повернення ВМ;

• наряд-накладна (використовується, щоб відпускати ВМ з одного складу на другий);

• наряд-путівка (використовується, щоб видавати ВМ підривникам для вибухових робіт. Вона виписується виконавцем робіт чи майстром дільниці).

Книги повинні бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені сургучевою печаткою органів Держгіртехнагляду.

Порядок виконання роботи

1. Ознайомитися з основними правилами транспортування ВМ;

2. Вивчити порядок зберігання ВМ;

3. Вивчити основні принципи обліку та контролю за використанням ВМ на складах;

4. Залежно від номера варіанта підібрати ВР та оформити наряд-путівку (форма 4) на одержання ВМ зі складу (Таблиця 2.1);

Вказівки до оформлення наряду-путівки.

Пункти заповнюються згідно з таким положенням:

Пункт 2. Кількість шпурів (свердловин) дорівнює номеру варіанта за списком;

Пункт 3. Довжина шпурів (свердловин) дорівнює номеру варіанта за списком:

• при варіантах від 1 до 10 – діаметр шпурів – 75мм;

• при варіантах від 11 до 25 – діаметр свердловин – 105мм.

Пункт 4. Вага заряду на один шпур (свердловину) вибирається згідно з таблицею 2.1.;

Таблиця 2.1.

Діаметр шпурів (свердловин), мм; згідно з варіантом	Вага заряду на 1м свердловин (шпура), кг
	Заряджання ВР у патронах	Заряджання гранульованими ВР
75	2,5-2,8	-
105	-	8-9

Пункт 5. Заповнюється студентами з варіантами від 1 до 10. Використовується ВР – амоніт №6 ЖВ;

Пункт 6. Заповнюється студентами з варіантами від 11 до 25. Використовується ВР – грамоніт 79/21;

Пункт 8. Заповнюється студентами з варіантами від 11 до 25. Кількість електродетонаторів дорівнює кількості шпурів (номеру варіанта);

Пункт 11. Заповнюється студентами з варіантами від 1 до 10. Кількість капсулів-детонаторів дорівнює кількості свердловин (номеру варіанта);

Пункт 12. Заповнюється студентами з варіантами від 1 до 10. Витрати вогнепровідного шнура на кожен шпур – 2м.

Решта пунктів заповнюється згідно з логічною доцільністю.