Порядок виконання роботи

1. Ознайомитися з метою та способами випробування ВМ.

2. Вивчити способи знищення різних ВМ.

3. Занести до таблиць замість наведених формул визначені за ними конкретні результати.

Визначення бризантності вр

Послідовність виконання робіт при визначенні бризантності (проба Гесса, рис. 3.1):

• на стальну плиту, товщиною не менше 20мм та діаметром 200мм, ставлять свинцевий циліндр діаметром 40мм та висотою 60мм;

• на циліндр кладуть стальну пластину діаметром 41мм та товщиною 10мм;

• на пластину встановлюють патрон ВР, діаметром 40мм, вагою 50г, у який на глибину 15мм вводять капсуль – детонатор.

Рис.3.1. Визначення бризантності ВР (проба Гесса)

1 – точки виміру свинцевого циліндру до вибуху; 2 – точки виміру свинцевого циліндра після вибуху; 3 – вогнепровідний шнур; 4 – КД; 5 – заряд вибухової речовини; 6 – сталева пластина; 7 – свинцевий циліндр до вибуху; 8 - свинцевий циліндр після вибуху; 9 – сталева плита; h_c – висота циліндра до вибуху; h_ср – середня висота циліндра після вибуху; h_бр – величина бризантності.

Вибух заряду ВР викликає деформацію свинцевого циліндра. Різниця між початковою висотою циліндра та його висотою після вибуху визначає показник бризантності ВР. Вимірювання роблять як найменше у 4 – х точках.

Результати експериментів заносять до таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Початкова висота циліндра	Висота свинцевого циліндра після вибуху, мм				Середня висота, мм	Величина бризантності, мм
	h1	h2	h3	h4
60мм	h+0,5	h+1,0	h+1,5	h+2		hбр=60- hср
	де h=25+n,мм; n – варіант по списку

Визначення працездатності вр

Працездатність ВР визначають шляхом підривання заряду вагою 10г у каналі свинцевого циліндра (проба Трауцля, рис.3.2).

Рис.3.2. Визначення працездатності ВР (метод Трауцля)

а) система випробування до вибуху; б) система випробування після вибуху; 1 – канал у циліндрі; 2 – контур циліндра до вибуху; 3 – заряд вибухової речовини; 4 – контур циліндра після вибуху; 5 – порожнина у циліндрі після вибуху ВР; 6 – кварцовий пісок.

Розміри циліндра та каналу подані на рисунку 3.2. Стандартний об’єм каналу до вибуху складає 61 см³. Вільну від заряду частину каналу засипають кварцовим піском. У результаті вибуху канал бомби розширюється. Об’єм каналу бомби вимірюється перед та після вибуху (канал заповнюється водою, об’єм якої вимірюється). Різниця об’ємів (крім об’ємів розширення за рахунок вибуху капсуля – детонатора (КД) – 28-30 см³) є показником відносної працездатності ВР. У даному випадку робота вибуху виражається у пластичній деформації свинцю.

Величина розширення бомби Трауцля залежить від температури навколишнього середовища. Стандартна температура 15⁰С. При 0⁰С одержану працездатність підвищують на 5%, при +30⁰С – зменшують на 6%.

На величину розширення каналу бомби впливає об’ємна густина ВР, яка випробується. Звичайно випробування ведуться при постійній об’ємній густині 1 г/см³. Працездатність (розширення каналу свинцевої бомби (складає для тротилу - 285÷300 см³; для гексогену - 450÷470 см³; для нітрогліцерину - 550÷600 см³; для амоніту №6 ЖВ - 360÷380 см³.

Після розрахунків дані випробувань заносяться до таблиці 3.2 замість формул.

Таблиця 3.2

Об’єм каналу бомби Трауцля перед вибухом, см^3	Об’єм розширення каналу за рахунок вибуху КД, см^3	Об’єм каналу бомби Трауцля після вибуху, см^3	Працездатність ВР, см^3
61	28-30