Розділ 2.Теоретичні концепції заробітної плати та аналіз альтернативних доходів [19].
За рахунок змін в політичному житті суспільства в минулому столітті розвивалося кілька систем політичного ладу, що значно вплинуло на економічну політику країн. Кожна політична модель вимагала побудови нової економічної моделі, для її повноцінного існування. А тому і зазнали змін і з’явилися нові теорії по виплаті заробітної плати.
Теорія Карла Маркса
Економічна теорія Карла Маркса сформувалася на основі розвитку соціалістичного суспільства. В своїй теорії нарахування заробітної плати він виділяв дві основних форми нарахування заробітної плати. Це погодинна та поштучна оплата праці. Визначення заробітної плати за Марксом: на поверхні буржуазного суспільства заробітна плата робочого представляється у виді ціни праці, у виді визначеної кількості грошей, що сплачуються за визначену кількість праці. При цьому говорять про вартість праці і її грошове вираження називають необхідною чи природною ціною праці. З іншого боку, говорять про ринкові ціни праці, тобто про ціни, що коливаються чи вище, чи нижче його необхідної ціни.
Але і незалежно від цих протиріч прямий обмін грошей, тобто упредметненої праці, на живу працю знищив би чи закон вартості, що вільно розвивається саме на основі капіталістичного виробництва, чи ж саме капіталістичне виробництво, що ґрунтується саме на найманій праці.
ПОГОДИННА ЗАРОБІТНА ПЛАТА.
Робоча сила продається завжди на визначений період часу. Тому тією перетвореною формою, у якій безпосередньо виражається денна вартість робочої сили, тижнева її вартість і т.д., є форма «погодинної заробітної плати», тобто поденна і т. д. заробітна плата.
Та сума грошей , що робітник одержує за відпрацьований ним день, тиждень і т.д. праця утворить суму його номінальної заробітної плати, тобто заробітної плати в її вартісному вираженні. Очевидно, що в залежності від тривалості робочого дня, тобто в залежності від кількості праці, виконаної робітником, та сама поденна, потижнева і т.д. заробітна плата може представляти дуже різну ціну праці, тобто дуже різні грошові суми за ту саму кількість праці. Таким чином, при погодинній платі необхідно далі розрізняти загальну суму заробітної плати - поденної, потижневої і т.д. — і ціну праці.
Загальний же закон такий: при даній кількості праці в день, у тиждень і т.д. розміри поденної чи потижневої заробітної плати залежать від ціни праці, що у свою чергу, чи змінюється разом зі зміною вартості робочої сили, чи з відхиленням її ціни від вартості. Якщо, навпаки, дана ціна праці, то поденна чи потижнева заробітна плата залежить від кількості денної чи тижневої праці. Одиниця виміру погодинної заробітної плати, чи ціна робочої години, є частка від розподілу денної вартості робочої сили на число годин звичайного робочого дня.
Але в теорії Карла Маркса можна зустріти деякі протиріччя. З його теорії відомо, що чим довше робочий день у даній галузі промисловості, тим нижче заробітна плата. Але «при даній ціні праці денна чи тижнева заробітна плата залежить від кількості доставленої праці», випливає насамперед, що чим нижче ціна праці, тим більша кількість праці і тим більше довгий робочий день. Це потрібно для того, щоб робітнику була забезпечена хоча б жалюгідна середня заробітна плата. Низький рівень ціни праці підштовхує до подовження робочого часу. Але , навпаки, подовження робочого часу викликає, у свою чергу, зниження ціни праці, а разом з тим зниження денної чи тижневої заробітної плати.
З цього випливає, що подовження робочого дня саме по собі знижує ціну праці, якщо не відбувається ніякої компенсації. Але ті ж самі обставини, що дозволяють надовго подовжити робочий день, спочатку дозволяють йому, а зрештою змушують знижувати ціну праці також і номінально доти, поки не понизиться сукупна ціна зрослого числа робочих годин, тобто денна й тижнева плата .
ПОШТУЧНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА
Поштучну заробітну плату можна розуміти як упредметнену погодинну, тобто коли робітник отримує гроші не за певну кількість відпрацьованих робочих годин, а за певну кількість вироблених ним предметів продукту. Причому Карл Маркс ототожнював їх і передбачав паралельне існування двох систем одночасно
Розглянемо трохи докладніше характерні риси поштучної заробітної плати.
Якість праці контролюється тут самим його продуктом, тому що поштучна плата видається цілком лише в тому випадку, якщо продукт має середню доброякісність.
Вона дає визначену міру інтенсивності праці. Лише той робочий час, що втілюється в заздалегідь визначеним, установленим досвідом кількості товару, вважається суспільно необхідним робочим часом і оплачується як таке.
Якість і інтенсивність праці контролюються тут самою формою заробітної плати, а нагляд за працею стає значною мірою зайвим.
Раз існує поштучна заробітна плата, то природно, що особистий інтерес робітника змушує його як можна інтенсивніше напружувати свою робочу силу, що, у свою чергу веде до підвищення нормального рівня інтенсивності .
Точно так само особистий інтерес робітника спонукує його подовжувати свій робочий день, тому що тим самим підвищується його денна або тижнева заробітна плата . Це викликає реакцію, описану при дослідженні погодинної заробітної плати, не говорячи вже про те, що подовження робочого дня, навіть при постійній поштучній заробітній платі, саме по собі означає падіння ціни праці. При погодинній заробітній платі панує, за деякими виключеннями, рівна плата за ті самі функції; при поштучній же платі, хоча ціна робочого часу виміряється визначеною кількістю продукту, денна і тижнева плата міняється в залежності від індивідуальних розходжень між робітниками, один із яких доставляє тепер мінімум продукту, іншої — середню норму, третій — більше середньої норми. Отже величина дійсного доходу робітників в даному випадку сильно коливається в залежності від мистецтва, сили, енергії, витривалості і т.п. робітників .