milash_v_s_gospodarske_pravo_chastina_2

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

мувач і яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення. Платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо сума, що зазна­ чена платником, перевищує суму, яка є на його рахунку.

Відповідно до ст. 1071 ЦК України кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його доручення на підставі рішення суду. При­ мусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі на підставі виконавчих документів, виданих судами. Для примусового списання коштів стягувач оформляє платіжну вимогу, в реквізиті «При­ значення платежу» якої стягувач зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) виконавчого документа. У разі недостатності коштів на рахунку платника банк виконує платіжну вимогу в межах залишку коштів.

Платник у договорах банківського рахунка або інших договорах про надання банківських послуг може передбачати доручення банку на до­ говірне списання коштів з його рахунків на користь третіх осіб або на свої рахунки, які відкриті в цьому чи іншому банку.

Розрахункові чеки використовуються в безготівкових розрахунках підприємств та фізичних осіб з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи, надані послуги). Чеки викорис­ товуються лише для безготівкових перерахувань з рахунка чекодавця на рахунок отримувача коштів і не підлягають сплаті готівкою. Чеки виготовляються на замовлення банку Банкнотно-монетним двором На­ ціонального банку чи іншим спеціалізованим підприємством на спеці­ альному папері та брошуруються в розрахункові чекові книжки. Чеки, що використовуються фізичними особами для здійснення одноразових операцій, виготовляються як окремі бланки, облік яких банки ведуть окремо від чекових книжок.

Для гарантованої оплати чеків чекодавець бронює кошти на окремому аналітичному рахунку «Розрахунки чеками» відповідних балансових ра­ хунків у банку-емітенті. Строк дії чекової книжки — один рік, чека, який видається фізичній особі для одноразового розрахунку, — три місяці з дати їх видачі. Строк дії невикористаної чекової книжки може продовжуватися за погодженням з банком-емітентом, про що він робить відповідну від­ мітку на обкладинці чекової книжки (у правому верхньому куті), засвідчу­ ючи її підписом головного бухгалтера і відбитком штампа банку.

Підприємствам не дозволяється здійснювати обмін чека на готівку та отримувати готівкою здачу із суми чека. Фізичні особи можуть об­ мінювати чек на готівку або отримувати здачу із суми чека готівкою (але не більше ніж 20 % від суми цього чека).

201

Господарське право. Частина друга

Чекодавець виписує чек із чекової книжки під час здійснення пла­ тежу і видає за отримані ним товари (виконані роботи, надані послуги). Виписуючи чек, чекодавець переписує на його корінець залишок ліміту з корінця попереднього чека і зазначає новий залишок ліміту. Чек під­ писує службова особа чекодавця, яка має право підписувати розрахун­ кові документи, та скріплює відбитком печатки чекодавця (за винятком чеків, що видаються фізичними особами).

У разі здійснення фізичною особою розрахунку за одноразовим чеком працівник підприємства торгівлі або сфери послуг ставить на зворотньому боці цього чека свій штамп і календарний штемпель, підписує його та робить відмітку у відомості про прийняті до оплати розрахункові чеки.

Прийняті на інкасо чеки обліковуються за відповідним позабалан­ совим рахунком групи «Документи та цінності, що прийняті і відіслані на інкасо». Умови інкасування чеків мають зазначатися в договорі бан­ ківського рахунка клієнта.

Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами перед­ бачаються в договорі між бенефіціаром і заявником акредитива і не повинні суперечити законодавству України, у тому числі нормативноправовим актам Національного банку. Якщо це передбачено в тексті договору, то розрахунки за акредитивами регулюються Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів у редакції 1993 р. (публікація Міжнародної торгової палати № 500) у частині, що не суперечить законодавству України, у тому числі нормативноправовим актам Національного банку.

За операціями за акредитивами всі зацікавлені сторони мають спра­ ву лише з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов'язань, з якими можуть бути пов'язані ці документи.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

1) покритий — акредитив, для здійснення платежів за яким завчас­ но бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку. Кошти заявника акредити­ ва бронюються на аналітичному рахунку «Розрахунки за акредитивами» відповідних балансових рахунків;

2) непокритий — акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово немає коштів на рахунку платника) гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитив може бути відкличним або безвідкличним. Це зазнача­ ється на кожному акредитиві. Якщо немає такої позначки, то акредитив є безвідкличним.

202

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банкомемітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, до­ строкової відмови банком-емітентом від гарантування платежів за акредитивом). Відкликання акредитива не створює зобов'язань банкуемітента перед бенефіціаром.

Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива або його анулювання заявник може надати бенефіціару лише через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній — бенефіціара.

Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпо­ середньо від заявника акредитива (за винятком, якщо банк-емітент є виконуючим банком).

Якщо виконуючий банк не є банком-емітентом, то зміна умов від­ кличного акредитива або його анулювання відбуваються лише після отримання від виконуючого банку відповідного повідомлення, яким підтверджується те, що до часу зміни умов або анулювання акредитива документи за акредитивом не були подані.

Документи за акредитивом, що відповідають умовам акредитива та подані бенефіціаром і прийняті виконуючим банком до отримання останнім повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива, підлягають оплаті.

У разі здійснення виконуючим банком платежу до отримання по­ відомлення про зміну або анулювання акредитива проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива, банкемітент зобов'язаний відшкодувати втрати виконуючому банку, який уповноважений на здійснення платежу.

Безвідкличний акредитив — це акредитив, який може бути анульо­ ваний або умови якого можуть бути змінені лише за згодою на це бене­ фіціара, на користь якого він був відкритий.

Безвідкличний акредитив, що підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку. Безвідкличний акредитив — це зобов'язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та у строки, визначені умовами акредитива, якщо до­ кументи, що передбачені ним, подано до банку, зазначеному в акреди­ тиві, або банку-емітента та дотримані строки й умови акредитива.

Умови акредитива є чинними для бенефіціара, поки він не повідо­ мить про згоду на внесення змін до нього того банку, який авізував ці зміни. Бенефіціар має письмово повідомити про погодження або від­ мову щодо внесення змін.

203

Господарське право. Частина друга

Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акреди­ тива.

Для відкриття акредитива клієнт подає до банку-емітента заяву про відкриття акредитива (далі — заява), а в разі відкриття покритого акре­ дитива також відповідні платіжні доручення на перерахування коштів для бронювання їх у виконуючому банку. Акредитив є відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи за рахунками та надіслано повідомлення бенефіціару про відкриття та умови акредити­ ва (далі — повідомлення).

Виконуючий банк списання коштів з аналітичного рахунка «Роз­ рахунки за акредитивами» на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом, який поданий разом з іншими документами, що відповідають умовам акредитива, оформляє меморіальним ордером. У всіх акредитивах обов'язково має передбачатися дата закінчення строку і місце подання документів для платежу. Дата, яку зазначено в заяві, є останнім днем для подання бенефіціаром до оплати реєстру документів за акредитивом та документів, передбачених умовами акре­ дитива. Банки мають здійснювати контроль за строком дії акредитива, який зазначений у заяві.

У день закінчення строку дії акредитива, кошти за яким заброньо­ вані у виконуючому банку, останній в кінці операційного дня списує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» та пере­ раховує в банк-емітент на рахунок, з якого вони надійшли. Банк-емітент зараховує одержані кошти на рахунок заявника акредитива та списує потрібну суму з відповідного позабалансового рахунка, що призначений для обліку акредитивів.

Підприємства, що мають постійні господарські зв'язки за постав­ ками товарів (виконанням робіт, наданням послуг), можуть здійснюва­ ти розрахунки за заліком взаємної заборгованості, що передбачає по­ гашення взаємних зобов'язань боржників і кредиторів у рівнозначних сумах, та здійснення платежу лише за різницею взаємних зобов'язань на загальних підставах. У такому разі у договорах між підприємствами повинні передбачатися періодичність звіряння взаємної заборгованості зі складанням відповідного акта, строки та платіжні інструменти, із застосуванням яких здійснюватимуться розрахунки. Після складання акта звіряння взаємної заборгованості сторона, на користь якої склало­ ся кредитне сальдо взаємозобов'язань, виписує розрахунковий документ (платіжне доручення, вимогу-доручення) або оформляє переказний вексель.

204

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

Оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін тех­ нологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієн­ том, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування: «клієнт — банк», «клієнт — Інтернет — банк».

Юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою систем дистанційного обслуговування і оброблення банком дистанційних роз­ поряджень клієнта є договір банківського рахунка. У договорі обов'язково мають обумовлюватися права, обов'язки та відповідаль­ ність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення тощо.

Під час здійснення розрахунків за допомогою систем дистанційно­ го обслуговування застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то викорис­ тання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком до­ кументів клієнта на паперових носіях.

Відповідальні особи платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком і на законних підставах володіють особистим ключем, від свого імені або за дорученням особи, яку представляють, накладають підписи під час створення електронного розрахункового документа.

Платник може формувати електронні розрахункові документи на підставі належним чином оформлених платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, а також з використанням платіжних карток. Дистан­ ційне розпорядження вважається таким, що передане клієнтом та при­ йняте банком до виконання, якщо клієнт: для доступу до системи увів правильне значення засобу ідентифікації; увів код операції та всі пара­ метри, які запитуються системою; підтвердив це розпорядження.

3.4.2.2. Банківські рахунки

Банківські рахунки —- рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банків­ ських платіжних інструментів.

Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» можуть створюватися системи міжбанківських роз­ рахунків, що призначені для переказу коштів у межах України між банками для виконання зобов'язань їх клієнтів, а також власних зобов'язань цих банків. Загальні вимоги щодо функціонування в Укра­ їні систем міжбанківських розрахунків та порядку виконання міжбанківського переказу коштів через кореспондентські рахунки банків-

205

Господарське право. Частина друга

резидентів у національній валюті визначає Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затверджена Постановою Правління НБУ від 16 серпня 2006 р. № 320. Для здійснен­ ня міжбанківського переказу коштів одним банком відкривається іншо­ му банку кореспондентський рахунок на підставі укладеного між ними договору про кореспондентський рахунок. Підставою для закриття кореспондентського рахунка банку-кореспондента є розірвання дого­ вору, що здійснюється за погодженням сторін та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського ра­ хунка поточні рахунки, за договором банківського вкладу — вкладні (депозитні) рахунки. Взаємовідносини в системі міжбанківських роз­ рахунків між її учасниками регулюються договорами про відкриття кореспондентських рахунків.

Правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх ві­ докремленими структурними підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фі­ зичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, виборчим блокам політичних партій, регулює Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іно­ земних валютах, затверджена Постановою Правління НБУ від 12 лис­ топада 2003 р. № 492.

Поточний (контокорентний) рахунок — рахунок, що відкриваєть­ ся банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здій­ снення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інстру­ ментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать: рахунки за спеціальними режи­ мами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України; поточні ра­ хунки типу «Н», що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України; по­ точні рахунки типу «П», що відкриваються в національній валюті по­ стійним представництвам; карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками; поточні (накопичувальні) рахунки виборчих фондів.

Вкладний (депозитний) рахунок — рахунок, що відкривається бан­ ком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передають-

206

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

ся клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору. До вкладних (депозитних) рахунків також належать пенсійні депозитні рахунки, що відкриваються фізичним особам відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» для накопичення заощаджень на виплату пенсії. Договір банківського рахунка та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається дотрима­ ною, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощад­ ної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської ді­ яльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту.

У договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банків­ ського вкладу; сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок; строк дії договору; розмір і порядок сплати про­ центів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відпові­ дальність сторін; умови дострокового розірвання договору; інші умови за погодженням сторін.

Клієнти можуть відкривати лише один поточний рахунок для фор­ мування статутного фонду (статутного або складеного капіталу, пайо­ вого або неподільного фонду) суб'єкта господарювання — юридичної особи (у національній та/або іноземній валюті) та один поточний раху­ нок (у національній та/або іноземній валюті) за кожною угодою суміс­ ної (спільної) діяльності без створення юридичної особи.

Юридичні особи-нерезиденти можуть відкривати в банках України інвестиційні рахунки для здійснення інвестицій у національній та іно­ земних валютах.

У разі відкриття поточного або вкладного (депозитного) рахунка підприємцю до отримання банком повідомлення про взяття рахунка на облік органом державної податкової служби операції за цим рахунком здійснюються лише із зарахування коштів. Датою початку видаткових операцій за рахунком підприємця в банку є дата реєстрації отримання банком зазначеного повідомлення.

Банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) ра­ хунки. Банки зобов'язані ідентифікувати клієнтів, які відкривають ра­ хунки, а також осіб, уповноважених діяти від їх імені, у порядку, вста­ новленому законодавством України, у тому числі нормативно-правовими

207

Господарське право. Частина друга

актами Національного банку. Рахунок клієнту відкривається лише піс­ ля його ідентифікації банком.

Відкриття банківського рахунка здійснюється поетапно. Першим етапом є подача клієнтом (юридичною чи фізичною особоюпідприємцем) пакета документів, передбачених Інструкцією про по­ рядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, до банку, в якому він відкриває рахунок (заяву про відкриття поточного рахунка, копію свідоцтва про державну реєстрацію; для юридичної особи копію належним чином зареєстрованого установ­ чого документа (статуту / засновницького договору / установчого акта / положення), засвідчену органом, який здійснив реєстрацію, або нота­ ріально; копію документа, що підтверджує взяття особи на облік в ор­ гані державної податкової служби, засвідчену органом, що видав до­ кумент, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника бан­ ку; картку із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену нотарі­ ально або організацією, якій клієнт адміністративно підпорядкований, в установленому порядку). Другим етапом відкриття банківського ра­ хунка є укладення в письмовій формі між банком і клієнтом договору банківського рахунка.

За поточними рахунками, що відкриваються банками суб'єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахун­ ково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законо­ давства України. Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розра­ хунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених за­ конодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахун­ ків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведен­ ня операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій.

Видаткові операції за вкладними (депозитними) рахунками фізич­ них осіб здійснюються за розпорядженням власника рахунка або за його дорученням на підставі довіреності, засвідченої нотаріально, а у ви­ падках, визначених законодавством України, — іншими уповноваже­ ними на це особами. Довіреність може бути засвідчена уповноваженим працівником банку, якщо вона складається в банку (у присутності влас-

208

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

ника рахунка та довірених осіб). Така довіреність додаткового засвід­ чення не потребує. Нараховані проценти (дохід в іншій формі) за вкла­ дом (депозитом) фізичної особи відповідно до умов договору банків­ ського вкладу можуть перераховуватися на її поточний рахунок або зараховуватися на поповнення вкладу (депозиту), або виплачуватися фізичній особі готівкою.

На вкладні (депозитні) рахунки в національній валюті фізичних осіб-нерезидентів зараховуються: готівкові кошти за наявності підтвер­ дження джерел походження цих коштів (копії підтверджувальних до­ кументів залишаються в документах для банку); кошти з власного по­ точного або вкладного (депозитного) рахунка; кошти, внесені іншою фізичною особою-нерезидентом, якщо це передбачено договором бан­ ківського вкладу; нараховані проценти (дохід в іншій формі) за вкладом (депозитом), якщо це передбачено договором.

Зміною рахунків клієнтів уважається процедура закриття раніше відкритих рахунків з одночасним відкриттям нових рахунків клієнтів не за їх ініціативою, у результаті проведення якої змінюються всі або окремі (один або кілька) банківські реквізити клієнтів — назва банку, код банку, номер рахунка, валюта рахунка.

Зміна рахунків клієнтів здійснюється банком у разі: проведення реорганізації в межах одного банку; проведення реорганізації банків шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення; зміни місцезнахо­ дження банку, в результаті якої змінюється код банку; зміни порядку бухгалтерського обліку рахунків клієнтів (у тому числі рахунків клієн­ тів, за якими операції не здійснювалися протягом трьох років і більше та на яких є залишки коштів).

Про зміну рахунків банк зобов'язаний завчасно повідомити всіх клієнтів у порядку, встановленому внутрішніми положеннями банку. Банки можуть застосовувати процедуру зміни рахунків у разі зміни умов договору банківського вкладу.

Поточні рахунки клієнтів банків закриваються:

-на підставі заяви клієнта;

-на підставі рішення відповідного органу, на який згідно із законом покладено функції щодо припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (за заявою ліквідатора, голови або члена ліквідаційної комісії, управителя майна тощо);

-у разі смерті власника рахунка — фізичної особи та фізичної особи-підприємця (за заявою третьої особи, зокрема спадкоємця);

209

Господарське право. Частина друга

на інших підставах, передбачених законодавством України або договором між банком і клієнтом.

Банк може відмовитися від договору банківського рахунка та за­ крити поточний рахунок клієнта, якщо операції за цим рахунком не здійснюються протягом трьох років підряд і на цьому рахунку немає залишку коштів.

Банк закриває поточний рахунок юридичної особи на підставі до­ кумента, виданого державним реєстратором, в порядку, встановленому законодавством України, який підтверджує державну реєстрацію при­ пинення юридичної особи чи фізичної особи-підприємця. Залишки коштів за такими рахунками перераховуються на окремі аналітичні рахунки, що відкриті за балансовим рахунком, визначеним Національ­ ним банком для обліку кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку.

Вкладні (депозитні) рахунки клієнтів у разі залучення строкових вкладів закриваються після закінчення строку дії договору банківсько­ го вкладу та повернення коштів вкладнику. У разі залучення вкладу на умовах його видачі на першу вимогу вкладний (депозитний) рахунок закривається після повернення коштів вкладнику. Для дострокового розірвання дії договору банківського вкладу або повернення частини вкладу за бажанням вкладника — фізичної особи вкладник зобов'язаний повідомити про це банк шляхом подання заяви.

У день закриття рахунка банк зобов'язаний видати клієнту довідку про його закриття. Протягом трьох робочих днів з дня закриття поточ­ ного або вкладного (депозитного) рахунка (включаючи день закриття рахунка) банк повідомляє про це відповідний орган державної подат­ кової служби. Отримання органом державної податкової служби такого повідомлення підтверджується файлом-квитаншєю. що надсилається цим органом до банку.

3.4.2.3. Розрахунково-касові операції банків. Поняття та правове регулювання касових операцій

Підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, встановленому законодавством України. Забезпечення взаємних розрахунків між учас-

210