milash_v_s_gospodarske_pravo_chastina_2

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

не пенсійне забезпечення»' від 9 липня 2003 р.; Декретом Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства»2 від 17 березня 1993 р.

№23; Положенням про порядок надання фінансових послуг ломбарда­ ми3, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26 квітня 2005 р. № 3981; По­ ложенням про надання послуг з фінансового лізингу юридичними осо­ бами — суб 'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами4, затвердженим розпорядженням Дер­ жавної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22 січня 2004 р. № 21 (у редакції розпорядження від 24 червня 2005 р.

№4241), іншими нормативно-правовими актами з питань регулювання ринків фінансових послуг.

Довірителем майна може виступати юридична особа або громадя­ нин, які передають довірчому товариству повноваження власника на­ лежного їм майна (коштів, цінних паперів та документів, які засвідчу­ ють право власності довірителя) відповідно до умов укладеного між ними договору.

Статутний фонд довірчого товариства повинен становити не менше 1 млн грн і формується виключно за рахунок коштів та цінних паперів учасників. До моменту реєстрації довірчого товариства кожен з його засновників зобов'язаний внести на тимчасовий рахунок не менш як 50 % від указаного в установчих документах розміру його вкладу до статутного фонду, що має підтверджуватися документами, виданими комерційним банком. Фінансовий стан засновників (крім фізичних осіб) довірчих товариств щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду повинен бути перевірений аудитором (аудитор­ ською фірмою).

Послуги, які довірче товариство надає довірителям майна, є довір­ чими операціями. Довірче товариство може надавати довірчі операції:

-для громадян — збереження та представницькі послуги для об­ слуговування майна довірителів;

-для юридичних осіб — розпорядження майном, агентські послу­ ги, ведення рахунків для власників їх цінних паперів та управління

1 Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372 2 Там само. - 1993. - № 19. - Ст. 207.

Довірчим товариством є товариство з додатковою відповідальністю, яке здій­ снює представницьку діяльність відповідно до договору, укладеного з довірителями майна щодо реалізації їх прав власників.

3Офіційний вісник України. - 2005. - № 2 1 . - Ст. 1146.

4Там само. - 2005. - № 29. - Ст. 1738.

151

Господарське право. Частина друга

голосуючими акціями, переданими довірчому товариству шляхом учас­ ті в загальних зборах акціонерного товариства

Довірчі товариства отримують за умовами укладеного договору право на участь в управлінні акціонерним товариством від імені його акціонерів або державних органів приватизації, які володіють акціями товариств, створених шляхом перетворення державних підприємств у акціонерні товариства.

Довірчі операції від імені довірчого товариства здійснюють його учасники — довірені особи. Дії довірених осіб мають бути спрямовані виключно на реалізацію інтересів власників за умовами укладеного між ними договору. Довірені особи особисто виконують свої обов'язки перед довірителями майна. Установчим договором може бути перед­ бачена передача повноважень довіреної особи іншому учаснику, а також іншій особі за довіреністю на строк, що не перевищує одного року. Якщо учасником довірчого товариства виступає юридична особа, то довірчі операції від її імені здійснює представник, уповноважений цією юридичною особою. Всі операції, що провадяться за рахунок коштів, переданих довірителям майна, виконуються після підписання платіжних документів всіма довіреними особами довірчого товариства і ведуться окремо.

Вартість майна, яке довірена особа бере на обслуговування у дові­ рителів майна, не повинна сумарно перевищувати частки довіреної осо­ би в статутному фонді довірчого товариства та відповідно її особистої додаткової відповідальності. Джерелом прибутків довірчого товариства є плата, яку отримують довірені особи за здійснення довірчих операцій. Розмір плати, якщо інше не передбачено законодавством, встановлюєть­ ся в договорі між довірителями майна та довіреною особою.

Кредитною спілкою є неприбуткова організація, заснована фізич­ ними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на коопера­ тивних засадах, з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансо­ вою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених Законом України «Про кредитні спілки», та несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах вартості майна, яке належить їй на праві власності.

Членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іно­ земці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, об'єднані хоча б за однією з ознак, зазначених у ст. 6 Закону

152

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

України «Про кредитні спілки» (мають спільне місце роботи чи на­ вчання або належать до однієї професійної спілки, об'єднання профе­ сійних спілок, іншої громадської організації, або проживають в одному селі, місті, районі, області) та мають повну цивільну дієздатність. Утім зміна ознак, зазначених у даній статі, не спричиняє припинення член­ ства у кредитній спілці.

Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може бути менше ніж 50 осіб, які відповідно до ст. 6 Закону України «Про кредит­ ні спілки» можуть бути членами кредитної спілки та об'єднані хоча б за однією з таких ознак: мають спільне місце роботи чи навчання або на­ лежать до однієї професійної спілки, об'єднання професійних спілок, іншої громадської чи релігійної організації або проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області.

Державна реєстрація кредитних спілок здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг шляхом внесення відповідного запису до держав­ ного реєстру фінансових установ.

Ліцензуванню в кредитній спілці підлягає діяльність по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до закону.

Органами управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, спостережна рада, ревізійна комісія, кредитний комі­ тет та правління. Рішенням загальних зборів членів кредитної спілки можуть бути створені й інші органи управління.

Майно кредитної спілки формується за рахунок:

-вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредит­ ної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки);

-плати за надання своїм членам кредитів та інших послуг, а також доходів від провадження інших видів статутної діяльності;

-доходів від придбаних кредитною спілкою державних цінних паперів;

-грошових та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги як юридичних, так і фізичних осіб, у тому числі іноземних;

-інших надходжень, не заборонених законодавством.

Капітал кредитної спілки складається з пайового, резервного та додаткового капіталів, а також залишку нерозподіленого доходу спілки і не може бути меншим за 10 % від суми її загальних зобов'язань.

153

Господарське право. Частина друга

Пайовий капітал кредитної спілки формується за рахунок обов'язкових та додаткових пайових членських внесків членів кредитної спілки.

Резервний капітал призначений для відшкодування можливих збит­ ків кредитної спілки, які не можуть бути покритими за рахунок над­ ходжень поточного року, забезпечення платоспроможності кредитної спілки та захисту заощаджень її членів.

Резервний капітал кредитної спілки формується за рахунок вступних внесків членів кредитної спілки та частини доходів кредитної спілки до моменту досягнення ним не менш як 15 % від суми активів, зважених на ризик кредитної спілки. Статутом кредитної спілки можуть бути передбачені й інші джерела формування резервного капіталу.

Додатковий капітал кредитної спілки формується за рахунок цільо­ вих внесків членів спілки, благодійних внесків фізичних та юридичних осіб, безоплатно отриманого майна і необоротних засобів. У разі лікві­ дації спілки залишок коштів резервного капіталу та залишок додатко­ вого капіталу зараховується до Державного бюджету України.

Кредитна спілка відповідно до свого статуту:

1) приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки;

2)надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.

Отримувати кредити від імені членів кредитної спілки можуть також фермерські господарства та приватні підприємства, які перебувають

уїх власності. Розмір кредиту, наданого одному члену кредитної спіл­ ки, не може перевищувати 20 % від капіталу кредитної спілки;

3)залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі. Зобов'язання кредитної спілки перед одним своїм членом не можуть бути більше 10 % від загальних зобов'язань кредитної спілки;

4)виступає поручителем виконання членом спілки зобов'язань перед третіми особами;

5)розміщує тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках в уста­ новах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, об'єднаній кредитній спілці, а також придбає державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом, та паї коопера­ тивних банків;

6)залучає на договірних умовах кредити банків, кредити об'єднаної кредитної спілки, кошти інших установ та організацій виключно для надання кредитів своїм членам, якщо інше не встановлено рішенням

154

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

Уповноваженого органу. Загальна сума залучених коштів, у тому числі кредитів, не може перевищувати 50 % вартості загальних зобов'язань та капіталу кредитної спілки на момент залучення;

7)надає кредити іншим кредитним спілкам, якщо інше не встанов­ лено рішенням Уповноваженого органу;

8)виступає членом платіжних систем;

9)оплачує за дорученням своїх членів вартість товарів, робіт і по­ слуг у межах наданого йому кредиту;

10)провадить благодійну діяльність за рахунок коштів спеціально створених для цього фондів.

Провадження кредитною спілкою іншої діяльності не допускається. Послуги членам органів управління та працівникам кредитної спіл­ ки надаються на умовах, що не можуть відрізнятися від звичайних, та

з дотриманням вимог щодо уникнення конфлікту інтересів.

До установ накопичувального пенсійного забезпечення належать: 1) недержавні пенсійні фонди як юридичні особи, які мають статус непри­ буткових організацій, та провадять діяльність виключно з метою накопи­ чення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подаль­ шим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні ви­ плати учасникам зазначеного фонду у визначеному чинним законодавством порядку на підставі укладених пенсійних контрактів; 2) страхові організа­ ції, що здійснюють накопичувальне пенсійне забезпечення шляхом укла­ дення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду відповідно до законодавства про страхування; 3) банківські установи, що здійснюють накопичувальне пен­ сійне забезпечення шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень відповідно до законодавства про банківську діяльність.

Для пенсійних фондів недержавне пенсійне забезпечення є виключ­ ним видом діяльності. Активи пенсійного фонду (пенсійні активи) формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду (пенсійних вне­ сків) та прибутку (збитку) від інвестування пенсійних внесків.

За видами пенсійні фонди можуть утворюватися як відкриті пен­ сійні фонди, корпоративні пенсійні фонди та професійні пенсійні фон­ ди. Єдиним органом управління пенсійного фонду є рада пенсійного фонду (рада фонду). Учасниками фонду можуть бути громадяни Укра­ їни, іноземці та особи без громадянства. Участь фізичних осіб у будьякому недержавному пенсійному фонді є добровільною. Фізична особа може бути учасником кількох пенсійних фондів за власним вибором.

155

Господарське право. Частина друга

Засновником відкритого пенсійного фонду можуть бути будь-які одна чи декілька юридичних осіб з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством. Засновником корпоративного пенсійного фонду може бути юридична особа-роботодавець або декілька юридичних осіброботодавців, до яких можуть приєднуватися роботодавці-платники. Засновником (засновниками) професійного пенсійного фонду можуть бути об'єднання юридичних осіб-роботодавців, об'єднання фізичних осіб, включаючи професійні спілки (об'єднання професійних спілок), або фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності (занять). Роботодавець, який виявив бажання стати платником уже створеного корпоративного пенсійного фонду, укладає з радою цього пенсійного фонду договір про участь у корпоративному пенсійному фонді.

Державна реєстрація пенсійного фонду та видача йому відповід­ ного свідоцтва проводяться Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. Пенсійний фонд набуває статусу юридич­ ної особи та права на провадження діяльності з недержавного пенсій­ ного забезпечення з моменту його реєстрації в Державній комісії з ре­ гулювання ринків фінансових послуг України та отримання відповід­ ного свідоцтва.

Ломбардом є фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду.

До фінансових послуг ломбарду належать:

-надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів;

-надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів.

До супутніх послуг ломбарду, якщо інше не встановлено законом, належать:

-оцінка заставленого майна відповідно до чинного законодавства та/або умов договору;

-надання посередницьких послуг зі страхування предмета застави на підставі агентського договору зі страховою компанією;

-реалізація заставленого майна відповідно до чинного законодав­ ства та/або умов договору.

Чинним законодавством передбачена можливість надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим стату­ сом не є фінансовими установами. Так, юридична особа має право надавати послуги фінансового лізингу, якщо у предметі діяльності, ви­ значеному установчими (засновницькими) документами, передбачене

156

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

здійснення діяльності з надання послуг фінансового лізингу, а також при наявності: 1) внутрішніх правил з надання послуги з фінансового лізингу, затверджених уповноваженим органом юридичної особи, згід­ но з установчими документами; 2) кваліфікованих працівників, які безпосередньо здійснюють діяльність з фінансового лізингу (укладан­ ня, супроводження та виконання відповідних договорів), які мають вищу освіту за фінансовим, економічним або юридичним напрямами, та не мають непогашеної або незнятої судимості за корисливі злочини; 3) довідки про взяття на облік юридичної особи, виданої Держфінпослуг; 4) керівників (засновників), які не повинні мати непогашену або незняту судимість за корисливі злочини.

Юридичні особи, які систематично надають послуги з фінансового лізингу (уклали протягом календарного року три та більше договорів фінансового лізингу) або уклали хоча б один договір фінансового лі­ зингу на суму, що дорівнює чи перевищує 80 000 грн, у своїй діяльно­ сті повинні керуватися вимогами Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» та іншими нормативними актами у сфері запобігання та про­ тидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

3.2. Форми та засоби державного регулювання ринків фінансових послуг

Державним регулюванням ринків фінансових послуг є комплекс за­ ходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг, що здійснюються з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам.

Метою державного регулювання ринків фінансових послуг в Укра­ їні є:

-проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг;

-захист інтересів споживачів фінансових послуг;

-створення сприятливих умов для розвитку та функціонування ринків фінансових послуг;

-створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансо­ вих ресурсів учасниками ринків фінансових послуг з урахуванням ін­ тересів суспільства;

157

Господарське право. Частина друга

-забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінан­ сових послуг та захисту прав їх учасників;

-додержання учасниками ринків фінансових послуг вимог законо­ давства;

-запобігання монополізації та створення умов розвитку добросо­ вісної конкуренції на ринках фінансових послуг;

-контроль за прозорістю та відкритістю ринків фінансових по­

слуг; п- сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових

послуг.

Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється:

-щодо ринку банківських послуг — Національним банком України;

-щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів — Дер­ жавною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

-щодо інших ринків фінансових послуг — Державною комісією

зрегулювання ринків фінансових послуг.

Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється

втаких формах:

1)ведення державних реєстрів фінансових установ та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг;

2)нормативно-правове регулювання діяльності фінансових установ;

3)нагляд за діяльністю фінансових установ;

4)застосування уповноваженими державними органами заходів впливу;

5)проведення інших заходів з державного регулювання ринків фі­ нансових послуг, у тому числі проведення державного фінансового моніторингу.

1. Реєстр фінансових установ створюється і ведеться з метою сприяння захисту інтересів споживачів фінансових послуг та забезпе­ чення відкритості інформації про фінансові установи. Розпорядником та адміністратором Реєстру фінансових установ є Держфінпослуг. Юридична особа набуває статусу фінансової установи з дати внесення відповідного запису про неї до Реєстру фінансових установ, та отри­ мання в результаті цього свідоцтва про реєстрацію фінансової устано­ ви. Розпорядженням Держфінпослуг від 28 серпня 2003 р. № 41 за­ тверджено Положення про Державний реєстр фінансових установ1.

До Реєстру фінансових установ вноситься виключно відкрита ін­ формація:

' Офіційний вісник України. - 2003. - № 38. - Ст. 2048.

158

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

-про юридичну особу (повне найменування, скорочене наймену­ вання (за наявності) та найменування однією з іноземних мов (за на­ явності), ідентифікаційний код за ЄДРПОУ);

-про державну реєстрацію юридичної особи (дата проведення державної реєстрації, серія і номер свідоцтва про державну реєстрацію та ким воно видане);

-про місцезнаходження юридичної особи; про банківські реквізи­ ти (найменування банку та його МФО, номер поточного рахунка заяв­ ника);

-про статутний/складений капітал (зареєстрований розмір; фактич­ но сплачений розмір; розмір частки, що належить державі та/або не­ резидентам);

-про керівника юридичної особи та інших осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи (без довіреності),

атакож про головного бухгалтера (П.І.Б.) або особу, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку;

-про організацію внутрішнього фінансового моніторингу (дата та номер документа про призначення працівника, відповідального за про­ ведення внутрішнього фінансового моніторингу, та його П.І.Б.);

-про види фінансових послуг, які надає чи планує надавати юри­ дична особа;

-про ліцензії та/або дозволи (у випадках, передбачених нормативноправовими актами) на надання певного виду фінансових послуг (назва ліцензії та/або дозволу, серія, номер та дата видачі ліцензії та/або до­ зволу, строк їх дії, а також інформація про переоформлення, видачу дубліката та анулювання ліцензії та/або дозволу). Інформація про лі­ цензії та/або дозволи, видані Держфінпослуг, вноситься Держфінпослуг до Реєстру, якщо інше не передбачено відповідними нормативноправовими актами щодо окремих видів фінансових установ;

-про правила (у випадках, передбачених нормативно-правовими актами) для провадження фінансової послуги відповідно до ліцензії (назва правил, дата та номер документа про їх реєстрацію, дата закін­ чення дії правил);

-про відокремлені підрозділи (за наявності) фінансової установи (повне найменування відокремленого підрозділу, дата та номер рішення про створення відокремленого підрозділу, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (за наявності) та про види фінансових послуг, які може нада­ вати відокремлений підрозділ, місцезнаходження відокремленого підроз­ ділу, телефон, відомості про керівника відокремленого підрозділу);

159

Господарське право. Частина друга

-про реєстраційний номер в Реєстрі фінансових установ, код фі­ нансової установи, серія, номер та дата видачі Свідоцтва (підстава, номер та дата виключення інформації про фінансову установу з Реє­ стру).

Для набуття статусу фінансової установи заявник відповідно до вимог нормативно-правових актів подає до Держфшпослуг такі доку­ менти:

-заяву про внесення інформації до Державного реєстру фінансових установ;

-реєстраційну картку юридичної особи;

-реєстраційну картку з інформацією про відокремлені підрозділи юридичної особи (за наявності);

-інші документи, якщо їх подання передбачено відповідними нормативно-правовими актами для окремих видів фінансових установ.

За відсутності підстав для залишення заяви про внесення інформа­ ції до Реєстру без розгляду Держфшпослуг не пізніше ЗО календарних днів з дати її надходження приймає рішення про внесення інформації про заявника до Реєстру, яке підлягає подальшому схваленню Держ­ фшпослуг як колегіальним органом, або про відмову в унесенні інфор­ мації про заявника до Реєстру.

Повідомлення про прийняття рішення про внесення інформації про заявника до Реєстру або про відмову в унесенні інформації про заявни­ ка до Реєстру надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом п'яти робочих днів з дати внесення інформації про заявника до Реєстру або з дати прийняття рішення про відмову в унесенні інфор­ мації про заявника до Реєстру. У рішенні про відмову в унесенні інфор­ мації про заявника до Реєстру зазначаються підстави такої відмови.

Заява залишається без розгляду, якщо: заява підписана особою, яка не має на це повноважень; документи оформлені з порушенням вимог законодавства; документи подані не в повному обсязі. Після усунення причин, що були підставою для прийняття Держфінпослуг рішення про залишення заяви без розгляду, заявник може повторно подати нову за­ яву та документи, що додаються до неї.

Підставами для прийняття рішення про відмову в унесенні інформа­ ції про заявника до Реєстру є: невідповідність поданих документів, що додаються до заяви, вимогам законодавства; недостовірність інформації в документах, поданих заявником для внесення до Реєстру; невідповід­ ність заявника згідно з поданими документами вимогам нормативноправових актів у сфері регулювання ринків фінансових послуг. У разі

160