Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

milash_v_s_gospodarske_pravo_chastina_2

.pdf
Скачиваний:
47
Добавлен:
08.03.2016
Размер:
1.77 Mб
Скачать

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

відмови у внесенні інформації про заявника до Реєстру на підставі ви­ явлення недостовірної інформації в поданих документах заявник може подати до Держфінпослуг нову заяву про внесення інформації до Реєстру не раніше ніж через три місяці з дати прийняття рішення про відмо­ ву у внесенні інформації про заявника до Реєстру. Рішення про відмову

увнесенні інформації про заявника до Реєстру може бути оскаржене

усудовому порядку.

Уразі прийняття Держфінпослуг рішення щодо внесення інфор­ мації про заявника до Реєстру Держфінпослуг оформлює Свідоцтво та вносить відповідну інформацію до Реєстру протягом п'яти робочих днів з дня схвалення Держфінпослуг як колегіальним органом такого рішення.

Якщо заявник протягом тридцяти календарних днів з дня направ­ лення йому повідомлення про прийняття рішення про внесення інфор­ мації про заявника до Реєстру не звернувся за отриманням оформлено­ го Свідоцтва, Держфінпослуг скасовує рішення про внесення інформа­ ції про заявника до Реєстру фінансових установ.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами:

1)страхової діяльності;

2)діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забез­ печення;

3)надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів;

4)діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передба­ чають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.

Національний банк України у межах своєї компетенції видає банківські ліцензії та банківські дозволи на здійснення банківських операцій.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку у межах своєї компетенції видає ліцензії на такі види діяльності на ринку цінних паперів: 1) брокерську діяльність; 2) дилерську діяльність; 3) андеррайтинг; 4) діяльність з управління цінними паперами; 5) діяльність з управ­ ління активами; 6) діяльність з управління іпотечним покриттям; 7) депозитарну діяльність депозитарію цінних паперів; 8) депозитарну діяльність зберігача цінних паперів; 9) діяльність із ведення реєстру власників іменних цінних паперів; 10) діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку; 11) розрахунково-клірингову діяльність.

161

Господарське право. Частина друга

Здійснення перелічених видів діяльності дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії. Особи, винні у здійсненні діяльності без ліцензії, несуть відповідальність згідно із законами України.

2.Нормативно-правове регулювання діяльності фінансових установ

здійснюється за допомогою чисельних нормативно-правових актів, що визначають правовий статус тих чи інших видів фінансових установ, регламентують порядок функціонування самих ринків фінансових по­ слуг, у межах яких провадять свою діяльність такі установи. Важливе значення під час нормативно-правового регулювання діяльності фінан­ сових установ відіграють підзаконні нормативні акти, які приймаються суб'єктами, що здійснюють державне регулювання ринку банківських послуг (Національний банк України), ринку цінних паперів (Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку), та інших ринків фінан­ сових послуг (Державна комісія з регулювання ринків фінансових по­ слуг України).

3.Основними напрямами нагляду за діяльністю фінансових установ

єнагляд додержання ними встановлених критеріїв та нормативів щодо:

-ліквідності;

-капіталу та платоспроможності;

-прибутковості;

-якості активів та ризиковості операцій;

-якості систем управління та управлінського персоналу;

-додержання правил надання фінансових послуг.

Формою здійснення нагляду за дотриманням законодавства про фінансові послуги є проведення безвиїзних та виїзних перевірок (інспек­ цій) фінансових установ, а також їх споріднених та афілійованих осіб. Розпорядженнями Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України затверджено Правила проведення перевірок Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України} (розпоря­ дження від 28 жовтня 2003 р. № 96); Порядок проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом1 (розпорядження від 5 серпня 2003 р. № 26) та ін. Рішеннями Державної комісії з цінних паперів та фондо­ вого ринку затверджено Правила проведення перевірок діяльності ін­ ститутів спільного інвестування, фондових бірж: та інших професій­ них учасників ринку цінних паперів з питань дотримання вимог чинно-

Офіційний вісник України. - 2003. - № 52. - Ст. 2837. 1 Там само. - № 34. - Ст. 1842.

162

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

го законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиван­ ню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму1

(рішення від 5 серпня 2003 р. № 344), Правила проведення перевірок діяльності емітентів та саморегулівта організацій на ринку цінних паперів2 (рішення від 8 липня 2003 р. № 302) та ін. Постановами Прав­ ління НБУ затверджено Положення про планування та порядок про­ ведення інспекційних перевірок3 (постанова від 17 липня 2001 р. № 276),

Правила проведення перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України4 (постанова від 2 липня 2001 р. 259) та ін.

Плановою вважається перевірка діяльності суб'єкта нагляду у сфері надання ним фінансових послуг, яка передбачена у плані перевірок від­ повідного органу державного регулювання (Державної комісії з регулю­ вання ринків фінансових послуг, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України). Планові перевірки про­ водяться не частіше одного разу на рік, якщо інше не визначено окремим розпорядженням (рішенням, постановою) відповідного органу держав­ ного регулювання (за загальними правилами періодичність інспектуван­ ня встановлюється залежно від типу фінансової установи). Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в плані перевірок відповідного органу державного регулювання.

Позапланова інспекція суб'єкта нагляду може проводитися без по­ переднього повідомлення, за наявності хоча б однієї з таких обставин (позапланові інспекції):

а) за наслідками перевірок одних суб'єктів нагляду виявлено факти, які свідчать про порушення іншим суб'єктом нагляду норм законодав­ ства у сфері фінансових послуг;

б) суб'єктом нагляду не подано в установлений термін або протягом установленого строку документи обов'язкової звітності та (або) іншої інформації, яка надається до компетентного органу державного регу­ лювання;

в) виявлено недостовірність інформації у документах обов'язкової звітності та (або) інших документах, які надаються до компетентного органу державного регулювання;

г) виявлено за результатами безвиїзної перевірки факт порушення чинного законодавства у сфері фінансових послуг;

1 Офіційний вісник України. - 2003. - № 38. - Ст. 2055. 2 Там само. - № 32. - Ст. 1725.

5 Там само. - 2001. - № 34. - Ст. 1602. 4 Там само. - № 30. - Ст. 1364.

163

Господарське право. Частина друга

ґ) подано заяву (скаргу, повідомлення) про порушення суб'єктом нагляду норм законодавства у сфері фінансових послуг;

д) необхідності перевірки виконання суб'єктом нагляду заходів впливу, які застосовувалися до цього суб'єкта нагляду;

є) рішення, наказу, ухвали суду, постанови слідчих про проведення перевірки суб'єкта нагляду;

є) звернення або запиту народного депутата України; ж) здійснення реорганізації або ліквідації суб'єкта нагляду.

Рішення про проведення позапланової інспекції приймається Голо­ вою відповідного органу державного регулювання (Державної комісії

зрегулювання ринків фінансових послуг, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України) з власної ініціативи або за поданням його заступника або директору департамен­ ту, у наглядову юрисдикцію якого входить суб'єкт нагляду чи голови територіального управління.

Для проведення інспекції формується інспекційна група, керівнику якої видається посвідчення на проведення інспекції, у якому зазнача­ ється повний склад інспекційної групи.

За результатом перевірки складається акт перевірки у двох примір­ никах, в якому чітко викладаються факти виявлених порушень законо­ давства з посиланням на документи, що підтверджують наявність за­ значених фактів, а також зазначаються норми нормативно-правового акта, які порушено суб'єктом нагляду.

4.Окремою формою державного регулювання ринків фінансових послуг є застосування заходів впливу за порушення нормативноправових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових послуг. Умови, порядок і строки провадження у справах про такі порушення, а також порядок прийняття рішень про застосування заходів впливу та процедуру їх оскарження, передбачено Положенням про застосуван­ ня Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг Укра­ їни заходів впливу1, затвердженим розпорядженням Державної комісії

зрегулювання ринків фінансових послуг України від 13 листопада 2003 р. № 125, Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства2, за­ твердженим постановою Правління НБУ від 28 сепня 2001 р. № 369,

Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на

1 Офіційний вісник України. - 2003. - № 50. - Ст. 2631. 2 Там само. - 2001. - № 41. - Ст. 1864.

164

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

ринку цінних паперів та застосування санкцій , схвалених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25 червня 2007 р.№ 1369.

У разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, відповідні компе­ тентні органи, що здійснюють державне регулювання ринків фінансо­ вих послуг, можуть:

зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;

вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;

накладати штрафи відповідно до закону;

тимчасово зупинити (обмежити) або анулювати (відкликати) лі­ цензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг;

відсторонити керівництво від управління фінансовою установою та призначити тимчасову адмнйстраидку,

затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінан­ сової установи;

порушувати питання про ліквідацію установи;

застосовувати інші заходи впливу, передбачені чинним законодав­ ством.

З метою запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиван­ ню) доходів, одержаних злочинним шляхом»2 ^ід 28 листопада 2002 р. запроваджено систему фінансового моніторингу.

Система фінансового моніторингу складається з двох рівнів — пер­ винного (внутрішнього) та державного.

Суб 'єктами первинного фінансового моніторингу є:

-банки, страхові та інші фінансові установи;

-платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи;

-товарні, фондові та інші біржі;

-професійні учасники ринку цінних паперів;

-інститути спільного інвестування;

-гральні заклади, ломбарди, юридичні особи, які проводять будь-які лотереї;

1

Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2007. - № 1 1 . -

С. 238,318, 351.

2

Відомості Верховної Ради України. - 2003. • • № 1 - - Ст. 2.

165

Господарське право. Частина друга

-підприємства, організації, які здійснюють управління інвестицій­ ними фондами чи недержавними пенсійними фондами;

підприємства і об'єднання зв'язку, інші некредитні організації, які здійснюють переказ коштів;

-інші юридичні особи, які відповідно до законодавства здійснюють фінансові операції.

Завдання та обов 'язки суб 'єкта первинного фінансового моніто­ рингу:

-проведення ідентифікації особи, яка здійснює фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу відповідно до вимог чинного законодавства, або відкриває рахунок (у тому числі депозитний), на підставі наданих в установленому порядку документів або за наявності підстав вважати, що інформація щодо ідентифікації особи потребує уточнення;

-забезпечення виявлення і реєстрація фінансових операцій, що відповідно до чинного законодавства підлягають фінансовому моніто­ рингу;

-надання Уповноваженому органу інформації про фінансову опе­ рацію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації;

-сприяння працівникам Уповноваженого органу у проведенні ана­ лізу фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу;

-надання відповідно до законодавства додаткової інформації на запит Уповноваженого органу, пов'язану з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу, в тому числі таку, що становить банківську та комерційну таємницю, не пізніше, ніж протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту;

-сприяння суб'єктам державного фінансового моніторингу з питань проведення аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

-вжиття заходів щодо запобігання розголошенню (у тому числі особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, яка надається Уповноваженому органу, та іншої інформації

зпитань фінансового моніторингу (у тому числі про факт подання такої інформації);

-зберігання документів, які стосуються ідентифікації осіб, якими здійснено фінансову операцію, що відповідно до чинного законодавства підлягає фінансовому моніторингу, та всю документацію про здійснен-

166

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

ня фінансової операції протягом п'яти років після проведення такої фінансової операції.

Фінансова операція підлягає внутрішньому (первинному) фінансо­ вому моніторингу, якщо вона має одну або більше таких ознак:

1) заплутаний або незвичний характер фінансової операції, яка не має очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети, зо­ крема:

а) прийняття суб'єктом первинного фінансового моніторингу коштів від особи, яка пропонує або погоджується на отримання процентів за де­ позитом, нижчих за процентну ставку, що встановлена у банку на поточний момент, або сплату комісій (плати за здійснення окремих операцій з його коштами) у розмірах, більших ніж визначені суб'єктом первинного моні­ торингу за тотожними вкладами або операціями на поточний момент;

б) наполягання особи провести операцію за правилами, відмінними від установлених законодавством та внутрішніми документами суб'єкта первинного моніторингу щодо таких операцій за змістом або за стро­ ками її проведення;

в) внесення особою у раніше узгоджену схему проведення операції (операцій) безпосередньо перед початком її реалізації значних змін, що особливо стосуються напряму руху коштів або іншого майна, у тому числі неодноразова зміна банківських реквізитів бенефіціара після надання першого доручення на переведення коштів або індосацію пла­ тіжних документів, надання доручення на перерахування коштів бенефіціару через два та більше рахунки інших осіб;

г) представлення особою інформації, яку неможливо перевірити; ґ) неможливість встановлення контрагентів особи, прийняття суб'єктом первинного фінансового моніторингу коштів (платіжних до­ кументів до їх оплати) від особи, яка надсилає кошти на адресу іншої сторони цивільно-правової угоди, внаслідок чого такі кошти поверта­ ються без виконання фінансової операції у зв'язку з незнаходженням

такої іншої сторони або у зв'язку з її відмовою щодо їх прийняття; д) відмова в наданні особою (клієнтом) відомостей, передбачених

законодавством та відповідними внутрішніми документами суб'єкта первинного фінансового моніторингу;

є) регулярне укладення особою строкових угод або використання інших похідних фінансових інструментів, особливо таких, що не перед­ бачають поставки базового активу, за фінансовими операціями з одним або кількома контрагентами, результатом чого є постійний прибуток або постійні збитки особи;

167

Господарське право. Частина друга

є) прийняття суб'єктом первинного фінансового моніторингу коштів (платіжних документів до їх оплати) від особи, яка здійснює неоднора­ зовий обмін цінних паперів на інші цінні папери протягом поточного року без отримання або надання грошових компенсацій, пов'язаних з таким обміном;

ж) настання страхового випадку протягом короткого терміну, який визначається спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг після укладення стра­ хової угоди;

2) невідповідність фінансової операції діяльності юридичної особи, що встановлена статутними документами цієї особи, зокрема:

а) не пов'язане з діяльністю особи істотне збільшення залишку на рахунку, який згодом перераховується іншому суб'єкту первинного фінансового моніторингу або використовується для цілей купівлі іно­ земної валюти (з переказом на користь нерезидента), цінних паперів на пред'явника;

б) відсутність зв'язку між характером і родом діяльності особи з по­ слугами, за якими особа звертається до суб'єкта первинного фінансо­ вого моніторингу;

в) регулярне представлення чеків, емітованих банком-нерезидентом та індосованих нерезидентом, на інкасо, якщо така діяльність не відпо­ відає діяльності особи, відомій суб'єкту первинного фінансового моні­ торингу;

г) зарахування на рахунок особи значної кількості платежів від фізичних осіб на суму, що не перевищує суму, визначену ст. 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», у тому числі через касу суб'єкта пер­ винного фінансового моніторингу, якщо діяльність особи не пов'язана з наданням послуг населенню, збором обов'язкових або добровільних платежів;

г) істотне збільшення частки готівки, що надходить на рахунок осо­ би, якщо звичайними для основної діяльності особи є розрахунки в без­ готівковій формі;

д) розміщення на рахунку значної суми готівкових коштів особою, яка за рівнем доходу чи сферою діяльності не може здійснювати фінан­ сову операцію на таку суму;

є) разовий продаж (купівля) особою великого пакета цінних паперів, що вільно не обертаються на організованому ринку, за умови, що особа не є професійним учасником ринку цінних паперів і цінні папери не

168

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

передаються особі в погашення простроченої заборгованості контраген­ та перед особою;

3) виявлення неодноразового здійснення фінансових операцій, ха­ рактер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов'язкового фінансового моніторингу, передбачених чин­ ним законодавством, зокрема:

а) регулярне зарахування на рахунок особи (у випадку юридичної особи, якщо це не пов'язано з її основною діяльністю) коштів у готів­ ковій формі з подальшим переказом усієї або більшої частини суми протягом одного операційного дня або наступного за ним дня на раху­ нок клієнта, відкритий в іншого суб'єкта первинного фінансового мо­ ніторингу, або на користь третьої особи, у тому числі нерезидента;

б) передавання особою доручення про здійснення фінансової опе­ рації через представника (посередника), якщо представник (посеред­ ник) виконує доручення особи без встановлення прямого (особистого) контакту з суб'єктом первинного фінансового моніторингу.

Внутрішній фінансовий моніторинг може здійснюватися й щодо інших фінансових операцій, коли у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникають підстави вважати, що фінансова операція про­ водиться з метою легалізації (відмивання) доходів.

Фінансова операція підлягає обов 'язковому фінансовому моніто­ рингу, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80 000 грн або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, екві­ валентну 80 000 грн, та має одну або більше таких ознак:

переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) ра­ хунка з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фі­ нансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;

купівля (продаж) чеків, дорожніх чеків або інших подібних пла­ тіжних засобів за готівку;

зарахування або переказ грошових коштів, надання або отриман­ ня кредиту (позики), проведення фінансових операцій з цінними папе­ рами у випадку, коли хоча б одна із сторін є фізичною або юридичною особою, що має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місце знаходження в країні (на території), яка не бере участь у міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиван­ ню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню терориз­ му, або однією зі сторін є особа, що має рахунок в банку, зареєстрова-

169

Господарське право. Частина друга

ному у вищезазначеній країні (на вищезазначеній території). Перелік таких країн (територій) визначається відповідно до порядку, встанов­ леного Кабінетом Міністрів України на основі переліків, затверджених міжнародними організаціями, діяльність яких спрямована на протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, і підлягає опублікуванню;

переказ коштів у готівковій формі за кордон з вимогою видати одержувачу кошти готівкою;

зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі;

зарахування грошових коштів на рахунок чи списання грошових коштів з рахунка юридичної особи, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації, або зарахування грошових коштів на рахунок чи списання грошових коштів з рахунка юридичної особи у ви­ падку, якщо операції на зазначеному рахунку не проводилися з момен­ ту його відкриття;

відкриття рахунка з внесенням на нього коштів на користь третьої особи;

переказ особою, за відсутності зовнішньоекономічного контракту, коштів за кордон;

обмін банкнот, особливо іноземної валюти, на банкноти іншого номіналу;

проведення фінансових операцій з цінними паперами на пред'явника, не розміщеними в депозитаріях;

придбання особою цінних паперів за готівку;

виплата фізичній особі страхового відшкодування або отримання страхової премії;

виплата особі виграшу в лотерею, казино або в іншому гральному закладі;

розміщення дорогоцінних металів, дорогоцігіного каміння та інших цінностей в ломбард.

Правила проведення внутрішнього (первинного) фінансового мо­ ніторингу встановлюються підзаконними нормативними актами, при­ йнятими компетентними органами державного регулювання ринків фінансових послуг: Положення про здійснення фінансового моніто­ рингу фінансовими установами^, затверджене розпорядженням Дер­ жавної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 25 серпня 2003 р. № 25; Положення про здійснення банками фінансового моніто-

1 Офіційний вісник України. - 2003. -№ 34. - Ст. 1841.

170

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]