22. Отруєння грибами

Невідкладна допомога:

1. Заходи, щодо виведення токсинів, які не всмоктались з ШКТ – промивання шлунку після попереднього його спорожнення:

- об’єм рідини для одномоментного введення не більше 75% від вікового об’єму шлунку хворого;

- сумарний об’єм рідини для промивання складає 0,5-1л на рік життя (не більше 10л;

- промивання проводити 5% розчином NaCl;

- після промивання ввести в шлунок обволікаючі препарати (жирові емульсії – 2-3 мл/кг) та ентеросорбенти (активоване вугілля – 1г/кг);

- повторні промивання кишечника 5% розчином NaCl через кожні 8 год. на протязі першої доби;

- ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання.

2. Заходи щодо видалення з організму токсинів, які всмоктались:

- ентеральне зондове навантаження 5% розчином глюкози, фізрозчином з швидкістю 10-16 мл/кг/год. протягом перших 6 годин лікування;

Після 6 годин. лікування об’єм водного навантаження та швидкість введення розчинів визначається індивідуально;

Стимуляція діурезу (фуросемід, лазикс 2-5 мг/кг/добу).

- Парентеральне водне навантаження 5-10% розчинами глюкози, реополіглюкіну, фізіологічним розчином з швидкістю інфузії 10-15 мл/кг/год протягом перших 6 годин. лікування.

Інфузійна терапія проводиться при наявності середнього або важкого ступенів токсико-ексикозу (втрата 5-10% і більше маси тіла). Після 6 год. лікування об’єм інфузії та швидкість введення розчинів визначаються індивідуально. Стимуляція діурезу.

3. Заходи щодо проведення ситуаційної та коригувальної терапії:

- регідратаційна терапія (ентеральна або парентеральна) до закінчення симптомів ексикозу;

- контроль та підтримка вітальних функцій.

ІІ. Отруєння грибними токсинами нейро – вегетотропної дії.

Невідкладна допомога

Загальноприйнятий комплекс заходів (див. попередній розділ)

Антидотна терапія (частіше одноразова):

- введення атропіну в дозі, яка спричиняє стан початкових симптомів переатропінізації (при наявності в клініці переважного холінергічного синдрому мускаринового отруєння);

- введення прозерину, аміностигміну або фізостигміну у вікових дозах (при наявності в клініці переважного антихолінергічного синдрому мускаринового отруєння) – 0,5 – 1мг/кг/рік життя на добу.

ІІІ. Отруєння грибними токсинами гепато – нейротропної дії.

Невідкладна допомога:

Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій:

- виведення з організму токсинів, що не всмоктались у ШКТ;

- виведення з організму токсинів, що всмоктались у кров’яне русло з ШКТ;ї

- ситуаційна та коригувальна терапія;

- профілактичне лікування у латентному періоді;

- лікування у гастро-інтестинальному періоді отруєння;

- лікування у періоді фалоїдного гепатиту;

- лікування у періоді кінцевих проявів.

Профілактичне лікування у латентному періоді:

1. Пеніцилін в дозі 1 млн/кг на добу за 4-6 прийомів в/м на протязі 3 діб з часу вживання грибів.

2. Ліпамід (табл.) – 15 мг/кг на добу.

Лікування у гастро-інтестинальному періоді:

1. Пеніцилін в дозі 1 млн/кг на добу за 4-6 прийомів в/м, з 4 доби від часу вживання грибів доза знижується до 100тис/кг на добу.

2. Силібор (табл.) -1/2 – 1 табл х 3р.

3. Ліпамід (табл), ліпоєва кислота або берлітіон (амп) у сумарній дозі 15-30мг/кг на добу при цьому 1/3 з цієї дози призначається за рахунок ліпаміду і 2/3 – за рахунок ліпоєвої кислоти або берлітіону.

Лікування у періоді фалоїдного гепатиту:

1. Пеніцилін в дозі 100 тис/кг на добу за 4-6 прийомів в/м.

2. Силібор (табл.) -1/2 – 1 табл х 3р.

3. Лактулоза – 1т х 3р в день.

4. Ліпамід (табл) і ліпоєва кислота або берлітіон (амп) у сумарній дозі 15-30мг/кг на добу при цьому 2/3 з цієї дози призначається за рахунок ліпаміду і 1/3 – за рахунок ліпоєвої кислоти або берлітіону.

5. Інфузійна терапія з метою парентерального харчування, за схемою гіпераліменації.

6. Глюкокортикоїди (переважно гідрокортизон) – дози в залежності від ступеню тяжкості печінкової недостатності:

- при рівні АЛТ в крові менше 2 ммоль/л – 5 мг/кг на добу;

- від 2-10 ммоль/л – 10 мг/кг на добу;

- більше 10 ммоль/л – 15-20мг/кг на добу.

7. Гемостатична терапія:

- вікасол 1% в/м – 0,5-1,5 мл (добова доза, при необхідності можна повторити);

- дицинон (етамзилат) 12,5% в/в, в/м – 0,5-3 мл на добу.

8. Гемотрансфузії з метою заміщення – 5-10 мл/кг.

9. Свіжозаморожена плазма – 10-20 мл/кг на добу.

10. Методи еферентної терапії:

- гемосорбція (1-2 сеанси);

- плазмаферез (2-3 сеанси) з обміном до двох розрахункових об’ємів циркулюючої плазми на свіжозаморожену донорську;

- діаліз не лікування.

11. Повне голодування (до припинення зростання рівня трансаміназ у крові).

12. Вітаміни групи В, С.

13. вітамін Є: 10% розчин (краплі), 5% розчин (амп) – 2 мг/кг /добу.

14. Інгібітори протеолізу: контри кал – 1 тис.од./кг/добу.

Лікування в періоді репорації:

- гепатопротекторна терапія (силібор, ессенціале, вітамін Є, сліпі зондування) – курсом до 3 місяців.