9. Асфіксія новонароджених

Основні етапи реанімації:

- забезпечити прохідність дихальних шляхів;

- стимуляція відновлення дихання;

- підтримка кровообігу.

1. Після відділення від матері новонародженого переносять в інфрачервоний обігрівач, шкіру осушують пелюшкою.

2. Прохідність дихальних шляхів забезпечується положенням дитини на спині з помірно закинутою головою і валиком під плечима. Очистити дихальні шляхи (порожнина рота, носа, глотки), уникаючи подразнення задньої стінки глотки (збуджується парасимпатична нервова система, що провокує брадикардію і апное).

3. Стимуляція дихання за допомогою одного з трьох тактильних прийомів:

- поплескування по підошві;

- постукування пальцем по п’яті;

- розтирання долонею спинки.

Повторити не більше двох разів.

Забороняється: зрошувати дитину гарячою або холодною водою, давати струмінь кисню в обличчя, стискувати грудну клітку, бити по сідницях.

Тривалість цього етапу не повинна перевищувати 15-20 сек.

Далі стан дитини оцінюється послідовно за трьома ознаками:

- наявність дихання;

- частота серцевих скорочень;

- колір шкіри.

4. При відсутності або неефективності спонтанного дихання негайно почати ШВЛ за допомогою маски і мішка типу „АМБУ”. Частота дихання 40 на 1 хв., тиск 20-40 см водяного стовпа. Неефективність масочної вентиляції потребує:

5. Проведення ендотрахеальної інтубації.

Через 20 сек. після початку ШВЛ проводять підрахунок ЧСС.

Якщо ЧСС менше 60 або 60-80 за 1хв – показаний непрямий масаж серця.

Якщо ЧСС після цього не збільшується - необхідно ввести адреналін в/в або ендотрахеально.

Якщо ЧСС зростає – продовжується ШВЛ.

Коли ШВЛ перевищить 100 за хв.. і встановиться самостійне дихання, ШВЛ припиняють і оцінюють колір шкіри. Наявність ціанозу вимагає призначення оксигенотерапії у вигляді 80% кисню. При зменшенні ціанозу перейти на 40% кисень.

Медикаментозна терапія

- Адреналін (у вену пуповини) при ЧСС менше 80 за хв.. на фоні ШВЛ – концентрація 1:10000 (0,1 мл адреналіну і 0,9 мл фіз. розчину в дозі 0,1 мл /кг). Введення можна повторити тричі через 5 хв.

- Натрію бікарбонат 4,2% при метаболічному ацидозі – 4мл/кг в/в струминно повільно .

- Бемегрид 0,5% - 0,1-0,2мл/кг, налоксон -0,1 мл/кг – при наркозній депресії.

Оцінити колір шкіри: синій – дати кисень, рожевий або локальний ціаноз – спостереження і моніторинг.

10. Геморагічна хвороба новонароджених.

Лікування

1. Препарати вітаміну К – вікасол 1% 3-5 мг, недоношеним 2-3 мг в/м 1 раз на добу; закордонні аналоги- фітоменадіон, конакіон, мефітон 2-5 мг в/м 1 раз на день. Останні діють швидше вікасолу.

2. При блюванні промити шлунок фіз.. розчином і ввести через зонд 5% розчин амінокапронової кислоти – 5 мл.

3. При кровотечі з ШКТ ефективно призначення ентерально суміші: тромбін – 1 амп. 0,01г, адроксон 1мл 0,025% в 50 мл 5% амінокапронової кислоти. По 1 ч.л. 3 рази/день.

4. При надмірній і рецидивуючій кровотечі з явищами постгеморагічної анемії в/в крапельно свіжозаморожена плазма або свіжа кров 15 мл/кг.

11. Спазмофілія

Невідкладна допомога

Догоспітальний етап:

- забезпечити доступ свіжого повітря;

- при ларингоспазмі: скропити дитину холодною водою, ущипнути або натиснути на корінь язика.

Госпітальний етап:

- оксигенотерапія;

- в разі зупинки дихання – штучне дихання „рот в рот” або „рот в ніс”;

- протисудомні препарати:

седуксен 0,5% - 0,5 мг/кг в/в, в/м,

натрію оксибутират 20% (ГОМК) – 50-150 мг/кг в/в, в/м, ректально;

магнію сульфат 25% - 0,2 мл/кг, в/м + 1-2мл 0,5% розчину новокаїну; дроперидол 0,25% -0,25-0,5 мг/кг в/в.

- препарати кальцію (патогенетична терапія) – кальцію хлорид або глюконат кальцію 10% в/в крапельно 1-2 мл/кг/добу;