- •2. Фізіологічні зміни в жіночих статевих органах в різні вікові періоди
- •3. Сучасні знання про менструальну функцію.
- •4. Нейроендокринна регуляція функції статевої системи
- •Фактори ризику виникнення ендометріозу:
- •Клініка ендометріозу:
- •Лікування ендометріозу:
- •Відсутність статевого розвитку (дисгенезия| гонад|)
- •Неправильні положення|становища| статевих органів
- •Опущення і випадання матки
- •Вади розвитку| статевих| органів| жінки|. Вроджені аномалії| вульви|.
- •Вроджені аномалії| шийки| матки.
- •Зрощення малих статевих губ.
- •Гематокольпос і гематометра.
- •Кровотечі в першій половині вагітності позаматкова вагітність
- •2. Порушення менструального циклу – мажучі, кров`яні виділення зі статевих шляхів:
- •Алгоритм дій лікаря при кровотечі в і половині вагітності
- •Кіркова аменорея
- •Гіпоталамічна аменорея
- •Гіпофізарна аменорея
- •Аменорея, пов’язана з порушенням функції наднирників
- •Яєчникова аменорея
- •Маткова аменорея
- •Нейро-ендокринні синдроми в гінекології
- •Передменструальний синдром
- •Класифікація дмк за характером порушень менструального циклу.:
- •Пубертатні маткові кровотечі
- •Альгодисменорея (альгоменорея, дисменорея)
- •Фіброма, міома, фіброміома піхви зустрічаються рідко. Частіше спостерігаються ретенціонні утворення, що виникають із залишків гартнеровських ходів, в основному у молодих жінок.
- •3.2. Фонові та передракові захворювання шийки матки
- •3.3. Фонові та передракові захворювання ендометрію
- •3.4. Фонові та передракові захворювання яєчників
- •Класифікації (figo і tnm, 2002р.)
- •5.6. Гінекологічні аспекти захворювань молочної залози.
- •Дифузна мастопатия
- •Дифузна мастопатия
- •Етіологія та патогенез післяпологових септичних захворювань
- •Класифікація септичних захворювань за Сазоновим-Бартельсом
- •Патогенетично розрізняють варіанти переривання вагітності:
- •Спотанний аборт
- •Діагностика спонтанного аборту.
- •Істміко-цервікальна недостатность ( іцн)
- •Передчасні пологи
- •Прогнозування передчасних пологів
- •Протипокази до токолізу:
- •Профілактика передчасних пологів
- •Клінічна картина запальних захворювань геніталій
- •Діагностика
- •Основні методи лікування запальних захворювань геніталій при неспецифічному запаленні нижніх відділів жіночих статевих органів
- •Основні методи лікування запальних захворювань геніталій верхніх відділів жіночих статевих органів (ендометрит, аднексит, пельвіоперитоніт)
- •Гонорея
- •Хламідіоз
- •Мікоплазмоз, уреаплазмоз
- •Трихомоноз
- •Генітальний кандидоз
- •Бактеріальний вагіноз
- •Генітальний герпес
- •Змішані інфекції сечостатевих органів (мікст-інфекції)
- •Діагностика безпліддя
- •11. Узд.
- •12. Медико-генетичне консультування. Лікування
- •Допоміжні репродуктивні технології
- •Гормональна контрацепція
- •Внутрішньоматкова контрацепція - вмк
- •Сперміциди
- •Метод лактаційної аменореї (мла)
- •Природнє планування сім׳ї (ппс)
- •Добровільна хірургічна стерилізація (дхс)
- •Невідкладна (посткоітальна) контрацепція - нк
- •Контрацепція в різні періоди життя жінки
- •Позаматкова вагітність
- •Перекрути ніжки пухлини
- •Апоплексія яєчника
- •Вагітність та гострі хірургічні захворювання черевної порожнини
- •Перекрут ніжки пухлини яєчника
Дифузна мастопатия
1) з перевагою кістозного компоненту
2) з перевагою фіброзного компоненту
3) змішана форма
4) склерозуючий аденоз (перевага залозистого компоненту)
ВУЗЛОВА ФОРМА.
Основними клінічними проявами|виявами| мастопатії| |з'являються|є:
масталгія;
мастодинія.
Ці симптоми мають циклічний характер,| залежать від фази менструального циклу і обумовлені тими анатомічними змінами, які відбуваютьс|походять|я в тканині МЖ: набряк, кістоутворення|, стискання| нервових закінчень і так далі.
Враховуючи, що частота РМЖ різко зростає після 35 років, то у молодих жінок (до 35) з наявністю об'ємних утворень МЖ доцільне застосування видозміненого «потрійного тесту», а саме:
клінічне обстеження МЖ;
УЗД;
тонкогольчата аспіраційна біопсія з|із| цитологічним| дослідженням аспірату.
Консервативній терапії підлягають хворі з|із| деякими формами дифузної мастопатії| (|із|з перевагою залозистого, фіброзного компонентів, змішані форми). При мастопатії||із| з перевагою кістозного компоненту, піс|потім|ля проведення біопсії, пункції і переконливих доказів відсутності проліферативних| змін в епітеліальних структурах можна проводити консервативне лікування |та|але тіл|лише|ьки під спостереженням онкол|онкології|ога.
Сучасна терапія ДЗМЖ передбачає багатокомпонентне, етапне лікування і визначається виходячи з віку, ступеня вираженості, особливості клінічної симптоматики, форми ДЗМЖ, гормонального гомеостазу пацієнтки, а також залежить від наявних чинників ризику розвитку раку молочної залози і супутніх захворювань.
В обов'язковому порядку повинні проводитися курси комплексної патогенетичної терапії, що направлені на стабілізацію гормонального і імунного гомеостазу, функції ЖКТ, стану ЦНС, і так далі.
У консервативній терапії мастопатий використовуються:
гестагени;
андрогени;
антіестрогени;
антіпролактинові препарати;
мікродози препаратів йоду;
вітаміни А, Е, В1, В2;
харчовий режим.
Найбільш патогенетично|патогенетичний| обгрунтованим в лікування пацієнток з|із| ДЗМЖ є|з'являється| застосування|вживання| гестагенів|. Поступаюч|надходити|и в кров’яне русло, прогестагени| надаю|роблять|ть біологічну дію прямим шлях|колією|ом зв'язуючись|із| з рецепторами до прогестерону.
Опосередкований вплив гестагенів| полягає в гальмуванні циклічної секреції гонадотропінів|, що |призводить|веде до зменьшення вироботки естрогену яєчниками, тобто опосередковано забезпечується антіестрогенний ефект.
Терапія андрогенами відвіку|здавна| застосовується для лікування мастопатій|, прот|однак|е в даний ча|нині|с не |з'являється|є терапією вибору, в зв’язку з таким побічним ефектом, як вірилізація. Інод|інколи|і жінкам післ|потім|я 45 років призначають метилтестостерон|, тестобромлецид|, даназол|.
В даний час|нині| широко використовуються антіестрогенні препарати: тамоксифен, фаристон|, нольвадекс|. Механізм дії їх оснований на конкурентному зв'язан|зв'язуванні|ні з рецепторами естрадіолу в клітинах тканини МЖ, що патогенетич|патогенетичний|но обгрунтовано, враховуючи значення естрогену в генезі пухлинного |зросту|росту і найбільш показано при кістозних формах гіперплазій молочної залози.