IV. Результативність – параметри, записані вище.

V. Державна політика.

39.Предмет і методи аналізу ринкових структур

Залежно від умов перебігу конкурентної взаємодії виникають досить стабільні утворення, що відрізняються одне від одного кількістю і розмірами учасників, характером продукції, що випускається, умовами виходу на ринок. Ці утворення називаються ринковими структурами» Найтиповіші та розповсюдженіші серед них: досконала конкуренція, монополія, олігополія, монополістична конкуренція.

 Парадигма «структура-поведінка-результат» - існування прямого (і зворотного) зв'язку між структурою ринку, поведінкою фірм і результативністю функціонування ринку (можливість передбачати параметри функціонування ринку після аналізу його структури, базових умов і поведінки фірми). У рамках цього підходу функціонування галузі трактується як результат поведінки продавців і покупців, яке у свою чергу визначається структурою ринку. Сукупність характеристик ринку визначає його структуру або тип ринку. 1 підхід - акцент на поведінці виробників (пасивна роль покупців).

Ідентифікація ринку залежить від широти або вузькості завдання його кордонів.

Критерій Дж. Робінсон: ринок включає однорідний товар і його замінники до того моменту, коли не буде знайдено різкий розрив (проломи) в ланцюзі товарних субститутів. Ці проломи визначають межі ринку в околицях даного товару.

Концентрація відображає відносну величину і кількість фірм, діючих у галузі. Рівень концентрації впливає на поведінку фірм на ринку: чим вище рівень концентрації, тим більшою мірою фірми залежать один від одного. Чим менше фірм на ринку, тим більше схильність до співпраці, тим менш конкурентний ринок.

40. Порівняльний аналіз ринків досконалої та недосконалої конкуренції.

За неокласиками, ринок називається конкурентним, якщо кількість фірм, які продають однорідний продукт, така велика і частка конкретної фірми на ринку така мала, що жодна фірма самостійно не може істотно вплинути на ціну товару у разі зміни обсягів продажів. 

Центральною проблемою стає не суперництво фірм у визначенні ціни, а встановлення факту принципової можливості (або неможливості) впливу фірми на загальний рівень цін на ринку. Якщо такий вплив неможливий, то мова йде про ринок досконалої конкуренції, в іншому разі — про один з різновидів ринку недосконалої конкуренції.

Характерні ознаки досконалої конкуренції:

• дуже велика кількість продавців і покупців, кожний з яких має незначну частку в загальному обсязі продажів чи споживання про­дукції, внаслідок чого кожний з них самотужки не може вплинути на ціну

• однорідність блага та вподобань

• розорість ринкових відносин і повна доступність інформації про ринкові процеси;

• відсутність вхідних і вихідних бар 'єрів до ринку.

• Відсутність нецінової конкуренції

Недосконала конкуренція існує тоді, коли лише кілька великих фірм виробляють основну масу певного товару і мають можливість впливати на встановлення ціни. Вона виявляється у формі монополії і монопсонії. Монополія — це виключне право на виробництво, торгівлю тощо, яке належить одній особі, групі осіб або державі. Вона виникає, коли окремий виробник займає домінуюче становище і контролює ринок певного товару. Монополія впливає на ціну за допомогою зміни обсягів виробництва та величини закупівель. Монопсонія — це домінуюче становище споживача на ринку. Монополія і монопсонія — це крайні випадки недосконалої конкуренції. Основними типами недосконалої конкуренції є монополістична й олігополістична конкуренція.

Монополістична конкуренція — це ринкова ситуація, за якої відносно велика кількість виробників пропонують схожу, але не ідентичну продукцію. Кожна фірма володіє часткою ринку (відносно невеликою), тому вона має дуже обмежений контроль над ринковою ціною. Однією з основних ознак монополістичної конкуренції є диференціація продукту. Увійти в галузь з монополістичною конкуренцією відносно легко.

Якщо відносно невелика кількість фірм панує на ринках товарів і послуг — це олігополістична конкуренція.

 Особливістю олігополістичної конкуренції є взаємозалежність рішень фірм про зміну цін або обсягів виробництва.