Тема 12. Моніторинг соціально-трудової сфери (2 год.)

Мета заняття закріпити і розширити знання про основні напрями та методи моніторингу соціально-трудової сфери

План заняття

1. Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери.

2. Організація моніторингу соціально-трудової сфери в Україні.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Вивчення теми необхідно розпочати із з'ясування мети моніторингу соціально-трудової сфери.

Студенти повинні вміти дати визначення сутності і завдань моніторингу соціально-трудової сфери.

В ході заняття слід звернути увагу на напрями моніторингу соціально-трудової сфери:

• соціально-демографічні та міграційні процеси;

• зайнятість, ринок праці, безробіття;

• соціально-трудові процеси на підприємствах;

• умови та охорона праці;

• доходи та рівень життя населення;

• соціально-психологічний клімат у трудових колективах.

Для кожного з напрямів характерні свої методи, задачі, показники, джерела інформації.

Так, у демографії використовується чотири взаємодоповнюючих джерела інформації про населення: переписи, поточний облік демографічних процесів, спеціальні вибіркові демографічні обстеження та реєстри, списки й облік населення. Основним завданням демографічного аналізу є виявлення закономірностей зміни характеру демографічних процесів у координатах часу та простору.

Моніторинг соціально-демографічних і міграційних процесів має визначити закономірності у соціально-демографічних і міграційних процесах і має будуватись таким чином, щоб відобразити основні особливості відповідних процесів на усій території України.

Метою такого напряму моніторингу як зайнятість, ринок праці, безробіття є визначення масштабів ринку праці, запобігання масовому безробіттю, найбільш повне й ефективне використання трудового потенціалу, без чого не можливий подальший соціально-економічний розвиток суспільства. Моніторинг соціально-трудових відносин на підприємствах, установах та інших організаціях дає змогу вивчити на рівні окремих підприємств, установ цілий комплекс проблем у сфері стану платоспроможності підприємств, зміни обсягів виробництва і кількості робочих місць, і їх спільного впливу на зайнятість, матеріальне стимулювання, організацію й умови праці, трудові відносини.

Моніторинг умов та охорони праці виявляє тенденції стану умов і безпеки праці на підприємствах, визначає динаміку масштабів професійних захворювань і травматизму, виявляє підходи до вирішення цих проблем не за рахунок покращення умов і організації праці, а за рахунок збільшення різного роду компенсаційних виплат. Що стосується джерел інформації для моніторингу умов та охорони праці, то роботодавець зобов'язаний інформувати працівників або осіб, уповноважених на здійснення громадського контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів з охорони праці та Фонд соціального страхування від нещасних випадків про стан охорони праці, причину аварій, нещасних випадків і професійній захворювань і про заходи, яких вжито для їх усунення і забезпечення на підприємстві умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог.

У моніторингу доходів та рівня життя населення особливо важливого значення набувають соціальні обстеження, які серед інших проводяться Інститутом соціології НАН України та фірмою "Соціс".

Далі необхідно з’ясувати, хто проводить моніторинг. Моніторинг соціально-трудової сфери в Україні має здійснюва­всь на основі програми моніторингу Міністерством праці та соціальної політики України та Державним комітетом статистики Країни спільно з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади.

Міністерство праці та соціальної політики України та Держкомстат України повинні здійснювати координацію діяльності органів державної влади, установ і організацій, що забезпечують ведення моніторингу соціально-трудової сфери. Вони готують щоквартальні звіти про стан соціально-трудової сфери, щорічно випускають збірники аналітичних та соціологічних матеріалів за результатами моніторингу та збірники за окремими напрямками моніторингу.

Слід звернути увагу на особливості соціально-трудової сфери, які визначають проведення моніторингу одночасно на рівні окремих трудових колективів, підприємств та організацій і в цілому населення окремих регіонів та України.

Вибір підприємств і організацій як об'єктів моніторингу здійснюється за формами власності, за галузевою та територіальною ознаками. Збір, перевірка та первинна обробка інформації даних статистичної звітності підприємств здійснюється місцевими статистичними органами за затвердженою у Держкомстаті України технологією, які далі готують та направляють дані в Держкомстат України, Міністерство праці та соціальної політики України.

Треба знати, що моніторинг соціально-трудової сфери в Україні є важливим і необхідним інструментом розробки та здійснення програм соціально-економічного розвитку на перспективу, вдосконалення соціаль­но-трудових відносин.