2. Місце педагогіки вищої школи в системі педагогічних наук. Зв'язок педагогіки вищої школи з іншими науками.

Педагогіка вищої школи ґрунтується на базі загальної педагогіки, яка вивчає загальні закономірності навчання і виховання, розробляє загальні основи навчально-виховного процесу в освітніх закладах різного типу та різних форм власності. Педагогіка вищої школи тісно пов’язана з науками психолого-педагогічного циклу: історією педагогіки; віковою педагогікою – дошкільною, шкільною, педагогікою дорослих (андрагогікою); дефектологією; порівняльною педагогікою; гендерною педагогікою (функціонує як сукупність підходів, спрямованих на формування статеворольової поведінки в суспільстві); професійною та галузевими педагогіками. Зв'язок педагогіки вищої школи з науками психолого-педагогічного циклу забезпечується спільністю поняттєво-термінологічного апарату.

Педагогіка вищої школи нерозривно зв’язана з філософськими науками, які дають можливість визначити та сформулювати сутність і цілі виховання з урахуванням дії загальних закономірностей розвитку суспільства.

Велике значення для становлення і розвитку педагогіки вищої школи має її зв'язок із психологією, яка вивчає загальні закономірності і механізми функціонування психіки людини. Як наукова дисципліна педагогіка використовує знання з психології в процесі вивчення, тлумачення та систематизації педагогічних явищ і процесів.

Педагогіка вищої школи тісно пов’язана із фізіологією. З метою вивчення механізмів управління фізичним і психічним розвитком студентів у педагогічній науці та практиці широко застосовуються закономірності життєдіяльності організму людини.

Гуманізація та гуманітаризація освіти і навчання підсилили зв'язок педагогіки вищої школи з медициною, яка має займатися проблемами здоров’я громадян країни. Інтеграція знань з медицини, біології та екології сприяла розвитку такої спеціальної науки як валеологія.

Сучасний стані розвитку українського суспільства зумовлює необхідність підсилення зв’язку педагогіки вищої школи з соціологією – наукою про становлення, розвиток і функціонування суспільства. Педагогіка вищої школи досить широко використовує знання з юриспруденції, економіки, історії, етнології та технічних наук.

3. Пріоритетні завдання педагогіки вищої школи. Розвиток і становлення педагогіки вищої школи передбачає реалізацію таких завдань:

1. Розроблення теоретичних, методологічних і методичних засад професійної освіти і навчання.

2. Гуманізація та гуманітаризація вищої освіти.

3. Проектування освітніх систем вищої школи.

4. Розроблення державних стандартів вищої освіти.

5. Розроблення змісту вищої освіти з урахуванням закономірностей розвитку суспільства, науки, техніки та культури.

6. Розроблення та впровадження теоретико-методичних засад блочно-модульної організації навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі.

7. Організація науково-дослідницької діяльності у вищих навчальних закладах.

8. Науково-методичне забезпечення розвитку особистості спеціаліста вищої школи.

9. Педагогічна спрямованість науково-методичного забезпечення професійного становлення викладача вищої школи та розвиток його педагогічної майстерності.

10. Упровадження форми екстернату в діяльність вищих навчальних закладів та науково-методичне забезпечення її супроводу.

11. Використання суб’єктами освітньої діяльності вищих навчальних закладів інноваційних технологій, вітчизняного та зарубіжного передового педагогічного досвіду.

12. Розроблення теоретичної моделі випускника сучасного вищого навчального закладу.

13. Раціональне поєднання різноманітних форм організації наукового пізнання студентами вищих навчальних закладів.

14. Організація та науково-методичне забезпечення роботи з обдарованими студентами.

15. Упровадження педагогічної діагностики в діяльність вищих навчальних закладів.

16. Розроблення дидактичного інструментарію щодо відбору студентів і науково-педагогічних працівників до навчання в докторантурі та аспірантурі.

17. Демократизація управління вищими навчальними закладами.