- •З біологічної хімії
- •Рецензент проф. В.Д. Бовт
- •Питання до іспиту……………………………………………………………… 79
- •Тематичне розподілення навчального матеріалу а. Тематичне розподілення лекційного матеріалу
- •В. Тематичний план лабораторних і семінарських занять
- •Техніка безпеки при роботі у біохімічній лабораторії
- •Забороняється з метою уникнення травм, опіків, нещасних випадків:
- •Перша домедична допомога
- •Вимоги до оформлення лабораторного журналу і робочого місця
- •Теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Контрольні питання
- •Теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Питання до семінарського заняття:
- •Теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Контрольні питання
- •Теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Контрольні питання
- •Теоретична частина:
- •Цитозін
- •Практична частина:
- •Контрольні питання
- •Теоретична частина:
- •Властивості ферментів:
- •Реакція
- •Практична частина:
- •Теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Контрольні питання
- •Питання до семінарського заняття:
- •Теоретична частина:
- •Тканьовий подих
- •Практична частина:
- •Контрольні питання
- •Питання до семінарського заняття:
- •Теоретична частина:
- •Катаболізм амінокислот:
- •Біосинтез сечовини (орнітиновий цикл)
- •Практична частина:
- •Теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Питання до семінарського заняття:
- •Теоретична частина:
- •Взаємний зв'язок різних форм обміну речовин в організмі
- •Практична частина
- •Контрольні питання
- •Питання до семінарського заняття:
- •Питання до іспиту
- •Список рекомендованої літератури
- •Практикум з біологічної хімії до лабораторних і семінарських занять для студентів біологічного факультету денної та заочної форм навчання
Теоретична частина:
До ліпідів відноситься велика група досить різноманітних сполук, нерозчинних у воді і добре розчинних в органічних розчинниках.
Існує декілька класифікацій ліпідів.
Так, за Блором ліпіди за будовою підрозділяються на три класи:
-
Прості ліпіди – складні ефіри вищих жирних кислот з різними спиртами – триацилгліцерини, диацилгліцерини, моноацилгліцерини (ацилгліцерини).
До них відносяться тваринні жири, які за консистенцією тверді (виняток риб’ячий жир, він рідкий). Рослинні жири – це рідини. Їх ще називають маслами - соняшникове, оливкове, обліпихове (виняток – кокосове масло, воно тверде).
Загальна будова триацилгліцерину (нейтрального жиру):
О
СН2 ─ О ─ С ─ R1
│ О
СН ─ О ─ С ─ R2 де R1, R2, R3 – залишки вищих жирних кислот
│ О
СН2 ─ О ─ С ─ R3
Під впливом кислот, лугів, ферментів (ліпаз) – нейтральні жири підлягають гідролізу, з утворенням гліцеролу та вищих жирних кислот:
О
СН2 ─ О ─ С ─ R1 СН2 ─ ОН
│ О │
СН ─ О ─ С ─ R2 3Н2О СН ─ ОН + 3RCOOH
│ О │
СН2 ─ О ─ С ─ R3 СН2 ─ ОН
Продуктами лужного гідролізу жирів є солі вищих жирних кислот – мила, тому цей процес має назву омилення. Солі лужних металів розчинні у воді. Солі лужноземельних та важких металів – нерозчинні у воді.
Жирні кислоти, які входять до складу жирів, містять парну кількість атомів вуглецю. Найбільш часто зустрічаються у складі жирів – пальмітинова (С15Н31СООН) та стеаринова (С17Н35СООН) жирні кислоти. Їх ще називають насиченими жирними кислотами, бо вони не мають подвійних зв’язків у структурі. Іноді в жирних кислотах є один чи декілька подвійних зв’язків (–С=С–). Такі жирні кислоти називають ненасиченими (олеїнова, лінолева, ліноленова).
Від співвідношення вхідних до складу ацилгліцеринів насичених і ненасичених жирних кислот залежить ряд їх властивостей: температура плавлення, йодне число, розчинність, здатність утворювати емульсії й інші властивості.
До простих ліпідів також відносяться воски – складні ефіри вищої жирної кислоти з вищим одноатомним спиртом. Приклади: бджолиний віск, віск на поверхні овочів та фруктів, у складі зовнішнього скелету комах (хітин).
-
Складні ліпіди – складні ефіри вищих жирних кислот зі спиртами, які додатково мають й інші групи.
а) фосфоліпіди – мають крім жирних кислот та спирту залишок фосфорної кислоти. Часто до їх складу входять азотисті основи. До них відносяться холінфосфатиди, етаноламінфосфатиди (старі назви – лецитини і кефаліни відповідно) і серинфосфатиди. Крім того, у тканинах присутні інозитфосфатиди, сфінгофосфатиди і дифосфатидилгліцерини, до яких відноситься кардіоліпін, що має імунологічні властивості. Фосфатиди містяться переважно у біологічних мембранах, будучи їх головним ліпідним компонентом. Їх багато в серці, печінці, та в нервовій тканині людини та тварин, у насінні рослин, яйцях птахів.
б) гліколіпіди – мають жирні кислоти, спирт сфінгозин та вуглеводний компонент. Цереброзиди і гангліозиди – найважливіші представники гліколіпідів. До складу цереброзидів входить галактоза, а до складу гангліозидів - складний олігосахарид. Гліколіпідами особливо багатий мозок і інші нервові тканини. Гліколіпіди є важливі компоненти плазматичних мембран, головним чином мієлінових оболонок нервових клітин та клітин крові.
в) інші складні ліпіди – сульфоліпіди, аміноліпіди, ліпопротеїни.
-
Попередники та похідні ліпідів: жирні кислоти, гліцерин, стероїди, жиророзчинні вітаміни, холестерин, простагландіни, тромбоксани. Важливіші – стерини та стериди.
В основі структури стеридів і стеринів лежить циклопентанпергідрофенантрен (чотири конденсованих кільця).
Відрізняються вони один від одного будовою бокового вуглеводневого ланцюгу та наявністю подвійних зв’язків. Найпоширеніший і біологічно важливий стерин тваринних тканин - циклічний спирт холестерин.
Він входить до складу плазматичних мембран, а також мембран мітохондрій і до складу ендоплазматичної сітки , але в значно меншій кількості. Холестерин міститься в крові і жовчі. У рослинах виявлені інші стерини – фітостерини і стероїдні глікозиди (сапоніни). До стеридів відносяться такі біологічно активні речовини, як гормони наднирників (наприклад, кортизол, кортикостерон, альдостерон), статеві гормони (андрогени і естрогени), жовчні кислоти, вітамін D.
Терпени містять у своєму складі вуглецевий скелет ізопрену. До них відносяться: вітамін А, каротиноїди, сквален і ланостерин (обидві сполуки являються попередниками при біосинтезі холестерину), ефірні масла рослин і каучук, спирт фітол, який утворюється при гідролізі хлорофілу, а також жиророзчинні вітаміни Є та К і гормони тваринних тканин простагландини. Терпени входять до складу хлоропластів рослин.
Ліпіди також можна класифікувати на:
-
Нейтральні жири, або ацилгліцерини.
-
Ліпоїди, або жироподібні речовини (фосфатиди, стерини та стериди, гліколіпіди, воски та терпени.