Практична частина:

Мета роботи: На прикладі реакцій осадження білків вивчити їх фізико-хімічні властивості. Для виконання роботи необхідно вивчити такі питання теорії:

Контрольні питання

1. Функції білків

2. Умови гідролізу білків до амінокислот.

3. Основні властивості білків.

4. Структури білка, характерні типи зв'язків.

5. Денатурація білка. Зміни, що відбуваються в білковій молекулі при денатурації.

6. Висалювання білка.

7. Визначення поняття "ізоелектрична крапка білка".

8. Класифікація білків.

Практичне значення роботи: Осадження білка методом висалювання використовують для поділу білкових фракцій при одержанні очищених білкових (наприклад, гормональних) препаратів, для розділу альбумінів і глобулінів і визначення їх співвідношення в сироватці крові. Процес денатурації білків використовується для осадження білків в біологічному матеріалі з подальшим визначенням у ньому небілкових і низькомолекулярних речовин; для виявлення присутності білку і його кількісного визначення. Знаючи ізоелектричну крапку індивідуальних білків, можна підібрати максимальні умови для осадження їх із біологічних рідин, що містять суміш різних білків.

Матеріали і реактиви. Нерозведений яєчний білок, 1%-ний розчин яєчного білку, 10 %-ний сульфат амонію, 10 %-ний розчин ацетату свинцю, 10 %-ний розчин сульфату міді, 10 %-ні розчини азотної і соляної кислот, дистильована вода; пробірки, піпетки, штатив для пробірок, пальник.

Дослід 1. Зворотнє осадження білків - висалювання.

Принцип методу. Висалювання - зворотня реакція осадження білків із розчинів за допомогою великих концентрацій солей лужних і лужноземельних металів: Na₂SO₄, NaCl, MgSO_4, а також (NH₄)₂SO₄. При їх додаванні до розчину білка відбувається дегідратація білкових часток, і білки випадають в осад. При додаванні води до цього розчину гідратаційна оболонка білкових часток відновлюється, і осад розчинюється.

Хід роботи: У пробірку наливають 1 мл нерозведеного яєчного білка, додають такий же об’єм розчину (NH₄)₂SO₄. Рідину збовтують і спостерігають невеличке помутніння. Доливають 1 мл води - помутніння зникає.

Дослід 2. Незворотнє осадження білків.

Принцип методу. Денатурація білка (незворотнє осадження) - це порушення структури білка і втрата ним біологічних властивостей. Осаджуються білки солями важких металів, мінеральними й органічними кислотами, кип'ятінням. При незворотньому осадженні порушується гідратаційна оболонка і заряд білка. При подальшому додаванні води осаджений білок не переходить у розчин.

Хід роботи. а) осадження білків солями важких металів. У пробірки наливають по 1 мл 1%-ного розчину білка, в одну додають декілька крапель розчину (CH₃COO)₂Pb, у другу - розчину CuSO₄;

б) осадження білків мінеральними кислотами. У дві пробірки наливають по 1 мл кислот: у першу - азотну, у другу - соляну. Потім у кожну обережно по стінці доливають рівний об’єм розчину білка; в) осадження білків при нагріванні. У пробірку наливають 1 мл розчину білка і кип'ятять.

Незворотність осадження в пунктах досліду 2 установлюють додаванням 0,5 -1,0 мл води.

Результати дослідів заносять у таблицю такої форми:

Досліджуваний розчин

Осаджувач

Утворення осаду

Що відбувається після додавання води

Висновок

Дослід 3. Визначення ізоелектричної крапки білка.

Принцип методу. Визначення ізоелектричної крапки білків засновано на спроможності білків під дією осаджувачів, що викликають дегідратацію білків, при значенні рН середовища, що відповідає їх ізоелектричній крапці, легко осаджуватися.

Матеріали і реактиви. Розчин желатину (1 %-ний); 0,1 і 1 моль/л розчини оцтової кислоти, 0,1 моль/л розчину ацетату натрію, 96 %-ний етиловий спирт (або 95 %-ний ацетон), дистильована вода; пробірки, скляні палички, піпетки, штатив для пробірок.

Хід роботи. У 6 пробірок поміщають відповідну кількість (мл) розчинів оцтової кислоти, ацетату натрію, дистильованої води і желатину (таблиця). Вміст кожної пробірки перемішують. Потім у всі пробірки повільно по стінці доливають по 2 мл спирту (або ацетону). Через 30 хв визначають ізоелектричну крапку. Вона буде відповідати рН пробірки з максимальним ступенем помутніння. Зробити висновки.

Вода	СН3СООН (0,1 моль/л)	СН3СООН (1 моль/л)	СН3СООNа (0,1 моль/л)	Розчин желатину (1 %-ний)	рН сере-довища	Зміни, що спостерігаються
3,8	0,2	-	2,0	2,0	5,6
3,5	0,5	-	2,0	2,0	5,3
3,2	-	0,8	2,0	2,0	5,0
3,0	1,0	-	2,0	2,0	4,7
2,0	2,0	-	2,0	2,0	4,4
-	4,0	-	2,0	2,0	4,1

Відзначати: (-) - відсутність помутніння; (+) – поява помутніння; (++) - середнє помутніння; (+++) - значне помутніння.

Результат та висновки.

Заняття № 3.

Тема: КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ білків ЗА ДОПОМОГОЮ біуретового РЕАКТИВУ