49. Особливості тримання засуджених до арешту ( Розділ III пвр увп)

Правовий статус засуджених до арешту

Засуджені до арешту несуть обов’язки і користуються правами, які встановлені законодавством України, з обмеженнями, що передбачені для цієї категорії засуджених, а також випливають з вироку суду та встановлені Кримінально-виконавчим кодексом України для відбування покарання даного виду.

Засуджені до арешту мають право:

- на щоденну прогулянку тривалістю одна година, а неповнолітні — до двох годин;

- на восьмигодинний сон у нічний час;

- мати при собі і зберігати в камері особисті предмети і речі, перелік яких установлено цими Правилами;

- одержувати і відправляти листи без обмеження їх кількості;

- витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші в сумі до сімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати;

- в індивідуальному порядку відправляти релігійні обряди, користуватися релігійною літературою;

- звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних органів, громадських організацій і до службових осіб.

Пропозиції, заяви і скарги засуджених надсилаються відповідно до вимог Правил за належністю і вирішуються у встановленому законом порядку.

Пропозиції, заяви і скарги, адресовані прокуророві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, переглядові не підлягають і не пізніше як у добовий строк надсилаються за належністю, а якщо вони подані в неробочі чи святкові дні, то не пізніше доби з їх завершення.

Про результати розгляду пропозицій, заяв і скарг оголошується засудженим під розпис;

- користуватися настільними іграми;

- мати побачення з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи в установленому кримінально-виконавчим законодавством порядку;

- користуватися книгами, журналами і газетами з бібліотеки установи.

За виняткових обставин засудженим до арешту може бути надано право на телефонну розмову з близькими родичами.

Засуджені до арешту зобов’язані:

- дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом установи та іншими особами;

- дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний вигляд, постійно підтримувати чистоту в камерах, за графіком чергувати в них;

- дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого державного майна;

- виходячи на прогулянку, дотримуватися встановлених на час прогулянки правил поведінки;

- при відвідуванні приміщень, де тримаються засуджені, персоналом кримінально-виконавчої служби та іншими посадовими особами вставати і вітатися.

Засудженим до арешту забороняється:

- установлювати зв’язки з особами, які тримаються в інших камерах;

- придбавати, виготовляти, уживати і зберігати предмети, вироби і речовини, зберігання яких засудженим заборонено;

- продавати, дарувати чи відчужувати іншим шляхом на користь інших осіб предмети, вироби і речовини, які перебувають в особистому користуванні;

- грати в настільні та інші ігри з метою отримання матеріальної або іншої користі;

- наносити собі або іншим особам татуювання;

- завішувати чи міняти без дозволу адміністрації спальні місця, затуляти оглядове вічко;

- створювати конфліктні ситуації з іншими засудженими та персоналом установи;

- мати побачення з родичами та іншими особами, за винятком адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;

- одержувати посилки (передачі) і бандеролі, за винятком посилок (передач), що містять предмети одягу за сезоном.

Місця, порядок і умови виконання та відбування покарання у виді арешту

Особи, засуджені до арешту, тимчасово, до створення арештних домів, відбувають покарання в слідчих ізоляторах за місцем засудження.

На них поширюється дія Кримінально-виконавчого кодексу України та цих Правил.

Засуджені відбувають увесь строк покарання в одному арештному домі чи слідчому ізоляторі в окремих постах або секціях.

Переведення засудженого з одного арештного дому до іншого допускається у разі його хвороби або для забезпечення його особистої безпеки, а також за інших виняткових обставин, що перешкоджають подальшому перебуванню засудженого в даному арештному домі.

Підставою для тримання осіб, засуджених до арешту, є тільки вирок суду, який набрав законної сили.

Засуджені забезпечуються жилою площею за нормами, установленими кримінально-виконавчим законодавством України, та тримаються в окремих камерах по 3-10 осіб в одній камері.

У разі необхідності та з метою захисту засудженого від можливих посягань на його життя з боку іншого засудженого чи запобігання вчиненню ним нового злочину або за наявності медичного висновку за вмотивованою постановою начальника установи їх можуть тримати в одиночних камерах.

Засуджених розміщують у камерах з дотриманням таких умов:

- чоловіків — окремо від жінок;

- неповнолітніх — окремо від усіх інших категорій засуджених;

- засуджених, яких уперше притягнуто до кримінальної відповідальності, — окремо від осіб, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності;

- засуджених, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі, — окремо від засуджених, які раніше не відбували покарання в місцях позбавлення волі;

- засуджених, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах, — окремо від інших засуджених; іноземних громадян і осіб без громадянства, як правило, — окремо від інших засуджених.

При розміщенні засуджених у камерах обов’язково враховуються рекомендації соціально-психологічної служби установи.

Особливості соціально-виховної роботи із засудженими до арешту

Соціально-психологічна робота із засудженими до арешту спрямована на формування та збереження соціально-корисних навичок, нейтралізацію негативного впливу умов ізоляції на особистість засуджених, профілактику та попередження їх агресивної поведінки щодо персоналу, інших засуджених та щодо себе, усвідомлення провини за вчинені злочини та розвиток прагнення до відшкодування заподіяної шкоди.

Основними формами соціально-виховної роботи із засудженими до арешту є:

- індивідуальна робота;

- просвітницька та культурно-масова робота;

- правове виховання.

Самодіяльні організації серед засуджених не створюються.

Організація соціально-виховної роботи із засудженими безпосередньо покладається на інспектора з соціально-виховної роботи.

Особливості організації праці засуджених до арешту

Адміністрація установи має право залучати засуджених до робіт з господарського обслуговування установи, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення установ продовольством без оплати їхньої праці, як правило, у порядку черговості і не більш як на дві години на день. Засуджені виводяться на роботу, де встановлюються додаткові засоби нагляду та забезпечується надійна ізоляція.

Особливості комунально-побутового та медичного обслуговування засуджених до арешту

Засудженим надається індивідуальне спальне місце і видаються постільні речі.

Заміна постільних речей здійснюється в дні миття у бані — не менше одного разу на тиждень.

Засуджені спеціальним одягом не забезпечуються і відбувають увесь строк покарання у цивільному одязі.

Приміщення, де тримаються засуджені, радіофікуються. Час радіотрансляції визначається розпорядком дня установи.

Комунально-побутове забезпечення засуджених до арешту здійснюється органами виконання покарань відповідно до норм, установлених для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, та в порядку, передбаченому законодавством.

Медичне обслуговування в арештних домах здійснюється органами виконання покарань у порядку, передбаченому законодавством.

Засуджені до арешту забезпечуються триразовим гарячим харчуванням згідно із затвердженими нормами добового забезпечення продуктами харчування для засуджених, які тримаються в ПКТ виправних колоній максимального рівня безпеки та арештних домах.