1.Вчення к. Маркса і ф. Енгельса

2.Мораль соціалістичного суспільства

1.Карл Маркс (1818 – 1883) і Фрідріх Енгельс (1820 – 1895) не створили спеціальної етичної теорії. Марксистська філософія визначила новий підхід до етичних проблем - соціально-історичний.

У капіталістичному суспільстві панували товарно-грошові відносини, майнова залежність, експлуатація і ін. Ці явища зробили вплив на всі сфери життя суспільства. У суспільстві (буржуазному) наростають індивідуалізм і моральне відчуження людини. Основною цінністю стає багатство. Цінність людини в буржуазному суспільстві визначають послуги, які воно може надати.

З часом індивідуалізм абсолютизується, стає антигуманним і перешкоджає розвитку особи. Духовний світ іншої людини сприймається як ворожий. Маркс стверджував, що виходом з цього положення для людини індустріальної цивілізації стали :

• Відчуження від моральних норм і цінностей, що діють в суспільстві;

• Роздвоєння моральної особи людини на "не справжню" і "справжню" (у особистому житті, поза соціальною роллю людини);

• Відчуження особи від духовного світу інших людей.

На думку Маркса і Енгельса, мораль соціально обумовлена і заснована на економічних стосунках в суспільстві. Основний елемент моралі - соціальний ідеал, що історично розвивається. Пролетаріат, будучи найпрогресивнішим класом буржуазного суспільства, повинен вважати своєю метою ліквідацію несправедливого ладу. Маркс і Енгельс стверджували ,що пролетарська мораль:

• Історично прогресивна;

• Заснована на "матеріальній практиці";

• Носить загальнолюдський характер;

• Звільнена від релігійних догм;

Основоположники марксизму розвинули принцип історизму Гегеля, розробили соціально-історичний підхід до моралі:

• моральність визначена способом життя людини;

• спосіб життя визначений пануючим в суспільстві способом виробництва (не лише у матеріальній сфері, але і усьому громадському життю).

2. Радянська етична теорія переосмислила установи марксизму, доповнила їх новими ідеями. Марксистсько - ленінська ідеологія СРСР включала в себе вчення про мораль.

Мета вчення - побудова комуністичного суспільства. У комуністичному суспільстві передбачалися:

• розподіли благ по потребах членів суспільства;

• вільний розвиток кожної людини як умова вільного розвитку усіх людей;

• висока свідомість людей, подолання егоїстичних прагнень.

Основні положення марксистсько-ленінської етики. Ідеали комуністичного суспільства, на думку ідеологів, досягаються тільки революційним шляхом. Революція припускає насильство відносно інакодумців. Пролиття крові не виключається. Насильство намагалися виправдати тим, що революція здійснюється в інтересах більшості трудящого.

Пролетарська партія очолює революцію, є організатором нового суспільства.

В. Ленін стверджував, що єдиним критерієм моральності є вірність завданням пролетарської боротьби і партії.

Ідеологи марксизму проголосили:

• пріоритет інтересів класу над інтересами індивіда;

• підпорядкування людини колективу (трудовому, партійному);

• особисте, сімейне життя людини підконтрольні колективу і партії.

Аморальними вважалися:

• прагнення до матеріального благополуччя;

• побутові блага, комфорт;

• наслідування моди і так далі

У соціалістичному суспільстві формально була проголошена свобода совісті. Проте єдино вірною вважалася безрелігіозна мораль .Віруючі часто піддавалися переслідуванню.

Важливим принципом марксистсько-ленінської етики є інтернаціоналізм: братерство гноблених класів різних країн, допомога у визвольній боротьбі пролетаріату інших країн.

Обов'язковою рисою моральної людини соціалістичного суспільства є оптимізм, віра у світле майбутнє, перемогу комунізму і т.і.. Моральна рефлексія, песимізм, сумніви відкидалися як буржуазні, розкладаючі.

Практична мораль у сфері політики базувалася на принципах, вироблених Макіавелі. Основною метою (перемогою комунізму) виправдовувалися жорстокість, репресії, переслідування інакомислячих та ін.

Питання 33: Етична думка ХХ ст. Швейцер