2. Доходи підприємства: поняття, види, джерела

Доходи підприємства – будь-які надходження, які отримує підприємство в результаті здійснення господарської діяльності протягом певного періоду (місяць, квартал, рік).

Дохід можна розглядати як приріст економічних вигід: збільшення активів або зменшення зобов’язань. Отримання доходу приводить до зростання власного капіталу не за рахунок внесків власників підприємства, а за рахунок власно діяльності підприємства. Тому не всі надходження можна вважати доходами. Наприклад, при продажі через роздрібну мережу товарів, торгові підприємства отримують виручку, яка включає податок на додану вартість, акцизний збір. Ці компоненти виручки не приводять до збільшення власного капіталу, не є економічними вигодами, отже, вони виключаються під час розрахунків з доходу.

Не вважаються доходами у бухгалтерському обліку:

• отримана передоплата, аванс в рахунок оплати продукції, оскільки вони розглядаються як «незароблений дохід»;

• надходження згідно з договорами комісії, агентськими договорами. Подібні угоди передбачають доручення здійснити певну операцію в інтересах клієнта (наприклад, купівлю-продаж), тому отриманий від них дохід неможливо розцінювати як економічну вигоду підприємства-посередника. Доходом посередника буде вважатися тільки комісійна винагорода;

• сума задатку під заставу, на погашення займу, якщо це передбачено відповідною угодою;

• надходження від первісного розміщення цінних паперів.

Для управління підприємством, прийняття рішень щодо оптимальних обсягів випуску продукції розраховують:

• валовий (загальний) дохід – загальна сума доходів підприємства від усіх видів діяльності, отримана (нарахована) протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. Поняття валового доходу використовується також у податковому та бухгалтерському обліку;

• середній дохід – середня виручка від реалізації однієї одиниці товару, або середня ціна одиниці продукції;

• граничний дохід – приріст загального доходу при зростанні продажів на одиницю товару. Обсяг виробництва, за якого граничний дохід дорівнює граничним витратам, забезпечує підприємству максимальний прибуток.

В залежності від джерел виникнення виділяють:

1. Доходи від звичайної діяльності, до якої відносять будь-яку основну діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають унаслідок її проведення. Це:

• дохід від основної діяльності – дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору тощо);

• інші операційні доходи – доходи від операційної діяльності (окрім доходу (виручки) від реалізації продукції), а саме: дохід від надання активів в оренду; дохід від реалізації оборотних активів, крім фінансових інвестицій; дохід від операційних курсових різниць; дохід від реалізації іноземної валюти; одержані штрафи, пені; дохід від списання кредиторської заборгованості; одержані гранти і субсидії; інші види доходів;

• доходи від участі у капіталі та інші фінансові доходи. Як доходи від участі у капіталі розглядаються надходження, отримані від інвестицій в асоційовані, дочірні підприємства, доходи від спільної діяльності. До інших фінансових доходів відносять одержані дивіденди, проценти, роялті;

• інші доходи від звичайної діяльності – доходи від реалізації фінансових інвестицій; доходи від реалізації необоротних активів (основних засобів, нематеріальних активів); доходи від реалізації майнових комплексів; доходи від не операційних курсових різниць; інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

2. Дохід від надзвичайних подій (надзвичайні доходи). Надзвичайною вважається діяльність, яка відрізняється від звичайної неочікуваністю та неможливістю систематичного повторення у кожному наступному звітному періоді. Надзвичайні доходи відображають відшкодовані збитки від надзвичайних подій (стихійних лих, пожеж, техногенних аварій, катастроф), інші надзвичайні доходи.