3. Податки та збори до державного і місцевих бюджетів, позабюджетних фондів

Частина отриманого підприємством доходу підлягає обов’язковому перерахуванню у вигляді податків та зборів до бюджетів різних рівнів та цільових фондів. Податок – обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету. Збір (плата, внесок) – обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, за умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок учинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Види податків та зборів, порядок їх обчислення та сплати визначаються чинним законодавством.

До загальнодержавних податків і зборів в Україні відносять: податок на прибуток; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; збір за першу реєстрацію транспортного засобу; екологічний податок; рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні; плата за користування надрами; плата за землю; збір за користування радіочастотним ресурсом України; збір за спеціальне використання води; збір за спеціальне використання лісових ресурсів; фіксований сільськогосподарський податок; збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; мито; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

До місцевих податків і зборів в Україні належать: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; єдиний податок; збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір.

Найчастіше підприємству доводиться сплачувати:

• податок на прибуток підприємства. Універсальний податок, сплачується з прибутку всіма підприємствами незалежно від їх розміру, організаційної форми, форми власності. Прибуток визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду. Основна ставка податку: з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. – 23%; з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. – 21%; з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. – 19%; з 01.01.2014 р. – 16%. У деяких випадках прибуток підприємств та доходи неприбуткових установ та організацій повністю або частково звільняються від оподаткування (ст. 154, 157, 158 Податкового кодексу України);

• податок на додану вартість – непрямий податок на споживання, включається до ціни товарів за визначеною ставкою. Об’єктом оподаткування є постачання товарів та послуг. З 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. ставка ПДВ становить 20% або 0%; з 01.01.2014 р. – 17% або 0%. Якщо ціну товару наведено з ПДВ, його величина розраховується так: ціна приймається за 120% (117% з 01.01.2014 р.), ПДВ – 20% (17%). Наприклад, ціна товару з ПДВ – 100 грн., тоді ПДВ складає (100 грн.*20%)/120% = 16,67 грн. Існує також законодавчо визначений перелік операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою або звільняються від оподаткування;

• акцизний податок – непрямий податок на споживання підакцизних видів товарів (спирт етиловий, алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби, нафтопродукти, скраплений газ, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли). Включається до ціни таких товарів. Ставки акцизного податку визначаються у відсотках до вартості товару (адвалорні ставки) або встановлюються на одиницю товару (специфічні ставки), наприклад, на 1 літр, 1 тис. куб. м, 1 тис. штук тощо;

• мито – податок, який стягується під час переміщення товарів через митний кордон України. Імпортне мито накладається на ввезені з-за кордону товари. Використовується як засіб захисту вітчизняного від іноземної конкуренції. Експортне мито накладається при вивезенні товару за кордон. Сприяє підвищенню ціни експортних товарів, запобігає їх «вимиванню» на зовнішні ринки. Ставки мита визначаються національним законодавством та міжнародними домовленостями;

• земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахування коефіцієнта індексації; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Ставки податку встановлюються за одиницю площі (гектар, квадратний метр) у відсотках від їх нормативної грошової оцінки або у грошовому вимірі, якщо нормативну оцінку землі не проведено;

• єдиний податок (застосовується до внесення змін у розділ XIV Податкового кодексу України). Сплачується підприємствами, які працюють за спрощеною системою оподаткування. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва – фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць [15]. Одночасно ці підприємства звільняються від податку на прибуток, ПДВ, земельного податку, плати за користування надрами, збору за спеціальне використання води, збору за спеціальне використання лісових ресурсів, збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Частина доходів підприємств надходить у позабюджетні фонди держави. Це сукупність фінансових коштів, що перебувають у розпорядженні центральних або регіональних (місцевих) органів влади та мають цільове призначення. Основними позабюджетними фондами є: Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. З 01.01.2011 р. підприємства замість чотирьох платежів до згаданих фондів сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Ставка внеску встановлюється у процентах від бази оподаткування (фонду оплати праці, доходів).