9.Визначте поняття бюджетного фінансування.

Бюджетне фінансування — це безповоротне, безвідплатне виділення коштів з бюджету. Основна суть бюджетного фінансування полягає у тому, що за допомогою цього механізму налагоджуються грошові відносини, які виникають між державою, з одного боку, і підприємствами, організаціями, установами всіх форм власності та фізичними особами, — з іншого, з точки зору спрямування та використання грошових коштів централізованого фонду на розширене відтворення, підвищення рівня життя, задоволення суспільних потреб і забезпечення інших безпосередніх державних заходів.

Обсяг, своєчасність і повнота фінансування значною мірою залежать від рівня централізації фінансових ресурсів і мобілізації коштів до бюджету, а це в свою чергу залежить від дотримання фінансової дисципліни окремими платниками податків, від рівня виконання доходної частини бюджету. Однією з проблем, пов'язаних з функціонуванням механізму бюджетного фінансування, є необхідність чіткого визначення і розподілу сфери фінансування державного і місцевих бюджетів. Роль бюджетного фінансування визначається передусім тим, що є основним методом забезпечення прогресивних зрушень в економічній структурі. Тільки за допомогою бюджетного фінансування створюються умови і забезпечується розвиток нових галузей виробництва.

Система бюджетного фінансування вміщує в собі принципи, форми та методи надання бюджетних асигнувань суб'єктам господарювання.

Незалежно від джерел покриття фінансування здійснюється на основі таких принципів:

плановості;

цільового спрямування коштів: безповоротності та безвідплатності;

ефективного використання коштів;

оптимального поєднання власних, кредитних і бюджетних джерел: додержання режиму економії та здійснення постійного контролю за їхнім використанням.

1.Визначте зміст принципів фінансування

Галузеві принципи фінан-сової діяльності держави - це основоположні правила і вимоги, які відображають її найістотніші особливості і цілеспрямованість, а основний зміст їх визначається Конституцією України та нормами права, що безпосередньо регламентують цю ді-яльність.

До основних принципів належать:

1. Публічність державних фінансів - полягає в публічному характері фінансової діяльності держави.

2. Розподіл функцій між представницькими та виконавчими органами влади на основі конституційного принципу розподілу компетенцій законодавчої та виконав-чої влад взагалі. Представницькі органи влади приймають необхідні рішення, а ви-конавчі органи влади зобов’язані виконувати їх.

3. Пріоритет в галузі фінансової діяльності держави представницьких органів влади перед виконавчими органами влади. По суті він ніби випливає з принципу розподілу функцій законодавчої і виконавчої влад у сфері фінансів, є його зворот-ною стороною. Обидва ці принципи нерозривні один з одним і завжди проявляються одночасно, лише кожний у своїй специфічній ролі.

4. Пріоритетність публічних видатків по відношенню до прибутків казни. Це зумовлено тим, що об’єктивно здіснення державою її функцій не може ставитись у прямо пропорційну залежність від величини доходу державного бюджету. Інакше в певні періоди розвитку це загрожувало б державі різким скороченням її дієздатності чи навіть загибеллю або глибокими катаклізмами в суспільстві. Саме подібну до цієї ситуацію переживає нині Україна. Тому, визначаючи в пріоритетному порядку обсяг публічних видатків, уряд вираховує у відповідності з одержаними результатами гос-подарювання розміри необхідних для фінансової рівноваги державних доходів і по-дає їх Верховній Раді на узаконення.

Шевченко Інна

Стельмах Ольга.

2.) Бюджетне фінансування - це безповоротний та безоплатний відпуск коштів з державного та місцевих бюджетів на виконання загальнодержавних функцій і функцій муніципальних органів й забезпечення діяльності бюджетних установ та організацій.

Принципи бюджетного фінансування:

1) Кожне бюджетне підприємство, організація або установа отримує асигнування лише з одного бюджету. Винятком є фінансування незапланованих заходів, пов'язаних з стихійним лихом, епідеміями, ліквідацією втрат від катастроф.

2) Фінансування бюджетних установ на основі встановлених економічно і науково обгрунтованих нормативів, що встановлюються для кожної сфери діяльності держави.

3) Розподіл установ на ті, що фінансуються з державного бюджету, і ті, що отримують асигнування з місцевих бюджетів, здійснюється в залежності від значущості та підпорядкування. Так, з державного бюджету отримують фінансування національні установи; підприємства, організації та заклади, що підпорядковані міністерствам, державним комітетам та відомствам.

4) Згідно з Бюджетним кодексом України розмежування видів видатків між бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її безпосередньо до споживача.

3) Кошторисно-бюджетне фінансування - це метод безповоротного, безвідплатного відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі фінансових планів - кошторисів витрат.

За цим методом фінансується майже вся невиробнича сфера суспільства, що базується на державній або комунальній формі власності (бюджетна сфера). Обсяг передбачуваних витрат згідно з кошторисами закріплюється в бюджетах, які приймаються на відповідних рівнях - у Державному бюджеті, бюджеті Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетах.

На кошторисно - бюджетному фінансуванні утримуються державні та комунальні:

- установи соціальної сфери;

- освітні установи - школи, середні спеціальні та вищі учбові заклади;

- установи охорони здоров'я - лікарні та поліклініки, державні та дитячі дошкільні установи;

- установи культури - бібліотеки, будинки культури, дитячі театри;

- об'єкти фізичної культури;

- установи Міністерства оборони, Національної Гвардії, Прикордонних військ, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України;

- органи законодавчої та виконавчої влади, суди та прокуратура.

4) Базовими принципами для кошторисно-бюджетного фінансування є ті самі принципи, що визначають суть бюджетного фінансування.

На кошторисно-бюджетне фінансування поширюються загальні принципи фінансування:

-безповоротності відпуску коштів, їх цільового й ефективного використання,

- дотримання фінансової дисципліни,

-здійснення фінансування в міру виконання робіт,

-надання послуг і з урахуванням раніше наданих асигнувань.

Також існують спеціальні принципи, притаманні саме кошторисно-бюджетному фінансуванню:

-отримання коштів державними та місцевими установами для поточної діяльності й капітальних вкладень з бюджету відповідно до їх підпорядкування;

-бюджетні кошти є основним джерелом фінансування діяльності таких установ;

-фінансово-плановий акт, на підставі якого виділяються кошти, є кошторис доходів і видатків установи;

-витрачання коштів здійснюється суворо за цільовим призначенням, визначеним у кошторисі, зміни до якого можуть внести лише органи, котрим підпорядкований одержувач бюджетних коштів;

-планування і фінансування діяльності здійснюється на основі економічних нормативів, затверджених у встановленому порядку.

5) Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації - є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. Кошторис бюджетних установ має такі складові частини:

- загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету;

- спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

Форма кошторису затверджується Мінфіном.

6) Кошторис видатків – це правовий акт, юридичне відображення управлінської діяльності, він визначає виділення і використання державних коштів. За своєю юридичною природою цей акт фінансового планування, який стосується конкретного державного органу і призупиняє свою дію після виконання, є правозастосовчим актом. Його правове значення як правозастосовчого акту полягає в тому, що він встановлює права та обов’язки керівників бюджетних установ по використанню встановленого обсягу коштів, а також права та обов’язки фінансових органів по виділенню цих коштів і контролю за їх правомірним використанням. З кошторисом пов’язане виникнення, зміна та припинення фінансових правовідносин з приводу витрачання коштів, виділених закладу з державного бюджету. Тільки з моменту затвердження кошторису виникають фінансові правовідносини: отримання грошових коштів в установі уповноваженого банку, видача коштів на грошове утримання чи службові відрядження, розрахунки з іншими організаціями тощо.

Перевозник

8 тема