Тема11. Філософія космізму.

1. Соціокультурні умови виникнення філософії космізму.

2. Основні принципи філософії космізму. «Філософія загальної справи» М.Федорова.

3. Космічні ідеї К.Е. Ціолковського та Чижевського.

4. Вчення В.І Вернадського про ноосферу.

Основні поняття і категорії: Космізм, воскресіння, біосфера, ноосфера, аероіонофікація, гілозоїзм.

Методичні рекомендації: Для того, щоб правильно зрозуміти суть поглядів представників російського космізму, необхідно розглянути його джерела, філософську основу космізму, природно-наукове і історичне коріння, релігійні ідеї. Слід проаналізувати основні постулати російського космізму ідею російської соборності, єднання, традиційної сільської общини.

Російський космізм є вченням про нерозривну єдність людини і космосу, про космічну природу людини, його безмежні можливості у освоєнні космосу. Ідеї російських космістів вплинули на подальший розвиток філософії і природничих наук. Це вчення про ноосферу В.И. Вернадського, концепції космізму А.Л. Чижевського, космічна філософія К.Е. Ціолковського.

Завдання для самостійної роботи:

І. Проблемно-пошукові питання для дискусій:

1. Чи можна удосконалити природу людини і досягти мети космістів ?

2. Чи може філософія допомогти людям оволодіти космосом?

II. Теми рефератів:

1. Життєвий шлях і філософія Миколи Федорова

2. Смерть і безсмертя в філософії М.Федорова

3. Основні етапи і напрямки розвитку російського космізму

4. Проблема життя і смерті в філософії Ціолковського

III. Питання для самоконтролю знань студентів.

Оберіть правильну відповідь.

1. Гілозоїзм - це

• вчення про живу речовину

• закони Всесвіту

• вчення про космічні ритми

Воскресіння за Федоровим

• станеться після страшного суду

• майбутнє, вічне поцейбічне життя

• етична досконалість людини

Рекомендована література.

Обов’язкова:

1. Вернадский В.И. Размышления натуралиста. М., 1975-1977. Кн. 1-2.

2. Русский космизм : Антология философского знания /Сост. С.Г. Семенов и др. - М.,1993.

3. Федоров Н. И его «Философия общего дела». Псков, 1994.

4. Циолковский К.Э. Живая Вселенная / Вопр. филос. 1991.-№6.

5. Циолковский К.Э. Грезы о Земле и небе. – Тула,1986.

Додаткова:

1. Волчек Е.З. Философия: Учебн. Пособие с хрестоматийными изречениями/ Е.З. Волчек. – Минск: Интерпрессервис, Экоперспектива, 2003. – 736с.

2. Гиренок. Русские космисты. Знание. Сер. «Философия». 1990. - №2.

3. Герасимчук А.А. Курс лекцій з філософії: Навч. посібник / А.А. Герасимчук, З.І. Тимошенко. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. – 422с.

4. Кузнецов М.А. Учение В. Вернадского о ноосфере: перспективи развития человечества //Вопр. философии. 1989. - №3.

5. Кунцман П. Философия/ П.Кунцман, Ф.-П.Буркард, Ф.Видман. – 9-е изд. – М.: Рыбари, 2002. – 268с.

6. Причепій Є.М. Філософія: Посібник/ Є.М.Причепій, А.М.Черній, В.Д.Гвоздецький, Л.А. Чекаль. – К.:Академія,2001. – 576с.

7. Семенова С.Г. Паладдин вечности // Вопр. филос. 1993. - №1.

Тема12. Філософія позитивізму і неопозитивізму

1. Історичні та теоретичні передумови виникнення позитивізму. Історичні форми позитивізму та причини їх виникнення.

2. Проблема взаємозв’язку науки та філософії в «першому позитивізмі».

3. Спроба створення теорії пізнання в філософії махізму.

4. Неопозитивізм: основні напрямки і проблеми.

5. Вплив позитивізму на соціологію.

Основні поняття і категорії: Неопозитивізм, сцієнтизм, антисцієнтизм, логічний позитивізм, сучасний емпірізм, принцип веріфікації, фальсифікація, постпозитивізм, наукова революція.

Методичні рекомендації: Необхідно з’ясувати причини походження філософії позитивізму, визначити, чому у ХХ ст. сталися революційні зміни в науковому пізнанні, технічному прогресі, ряді соціальнокультурних змін, а також посилилась суперечність між раціоналізмом, емпіризмом і ірраціоналізмом, що призвело до створення філософії позитивізму.

Філософія XX ст. є продовженням розвитку філософії XIX ст. і, передусім німецької класичної філософії. Філософія позитивізму пов’язана з соціально-економічними, культурними, науковими досягненнями Х1Х-ХХ століть. Філософи позитивістської школи вважають себе спадкоємцями англійського емпірізму Локка, Юма, Берклі. Важливе місце в філософії позитивізму займають проблеми розвитку науки, наукового знання, пізнання, соціології. Позитивізм виступив в процесі своєї еволюції в трьох формах: позитивізм Конта, Спенсера, Мілля, Маха і Авенаріуса, неопозитивізм.

Завдання для самостійної роботи:

І. Проблемно-пошукові питання для дискусій:

1. Чи є вірним твердження, що філософія позитивізму була результатом глибокої кризи західної (буржуазної) філософії?

2. Чи можна говорити про кризу західної культури у XX ст.?