2. Мета вивчення навчальної дисципліни.

Мета вивчення медичної хімії – кінцеві цілі – встановлюються на основі

ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (природничо-наукова підготовка) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни.

Кінцеві цілі дисципліни:

6120 Інтерпретувати основні типи хімічної рівноваги для формування цілісного фізико-хімічного підходу до вивчення процесів життєдіяльності організму

20093 Застосовувати хімічні методи кількісного та якісного аналізу

6119 Класифікувати хімічні властивості та перетворення біонеорганічних речовин в процесі життєдіяльності організму

20094 Трактувати загальні фізико-хімічні закономірності, що лежать в основі процесів життєдіяльності людини.

3. Зміст програми

Модуль 1. Кислотно-основні рівноваги та комплексоутворення в біологічних рідинах

Змістовий модуль 1. Хімія біогенних елементів. Комплексоутворення в біологічних рідинах.

Конкретні цілі:

*Трактувати взаємозв’язок між біологічною роллю біогенних s-, p-,d- елементів та формою знаходження їх в організмі

*Пояснювати принципи будови комплексних сполук

*Інтерпретувати особливості будови комплексних сполук як основи для їх застосування в хелатотерапії

Тема 1. Предмет та задачі медичної хімії. Класифікація біогенних елементів.

Загальні відомості про біогенні елементи Якісний та кількісний вміст біогенних елементів в організмі людини. Макроелементи, мікроелементи та домішкові елементи. Органогени. Поняття про вчення В.І. Вернадського про біосферу та роль живої речовини (живих організмів). Зв’язок між вмістом біогенних елементів в організмі людини та їх вмістом в довкіллі. Ендемічні захворювання , їх зв’язок з особливостями біогеохімічних провінцій (районів з природним дефіцитом або надлишком певних хімічних елементів в літосфері). Проблеми забруднення та очищення біосфери від токсичних сполук техногенного походження.

Внесок робіт вітчизняних вчених Вернадського В.І., Виноградова А.П., Ковальського В.В., Венчикова А.І., Бабенко Г.А., а також зарубіжних вчених Е.Андервуда, Шютте та ін. у вирішенні питань зв’язку біогенної ролі та фізіологічних властивостей хімічних елементів з будовою атомів та розташуванням їх у періодичній системі.

Тема 2. Типові хімічні властивості, біологічна роль та застосування в медицині біогенних s - елементів. Якісні реакції визначення s – елементів.

Будова атомів s – елементів на підставі положення у періодичній системі елементів (ПСЕ). Форми сполук – s елементів. Топографія s – елементів в організмі людини та біологічна роль. Застосування похідних s –елементів у медицині. Аналітичні реакції визначення іонів s – елементів: ( К⁺,Мg²⁺,Ba²⁺,Ca²⁺)

Зв’язок між місцезнаходженням s – елементів в періодичній системі та їх вмістом в організмі.

Тема 3. Хімічні властивості та біологічна роль біогенних р – елементів. Якісні реакції визначення р – елементів.

Електронна конфігурація атомів р – елементів. Форми сполук р – елементів. Кислотно-основні властивості сполук р – елементів. Амфотерність. Окисно-відновні реакції за участю р – елементів. Топографія р – елементів у організмі людини, участь у процесах життєдіяльності. Хімічні властивості р – елементів. Застосування в медицині. Токсична дія сполук. Якісні реакції на іони СО₃^2-,SO₄^2-,NO₂^-,S₂O₃^2-

Тема 4. Загальна характеристика біогенних d – елементів. Окисно-відновні властивості сполук d – елементів.

Метали життя. Електронна структура та електронегативність d – елементів. Типові хімічні властивості d – елементів та їх сполук (реакції зі зміною ступеня окислення).

Типи окисно-відновних реакцій (міжмолекулярні, внутрішньо молекулярні, реакції діспропорціонування). Методи визначення коефіцієнтів окисно-відновних реакцій. Вплив рН середовища на властивості окисників та відновників.

Тема 5 . Біологічна роль та застосування в медицині d – елементів. Якісні реакції визначення d – елементів.

Біологічна роль d – елементів. Топографія d – елементів в організмі людини. Застосування в медицині. Токсична дія d – елементів та їх сполук. Якісні реакції на іони MnO₄^-,Fe³⁺,Fe²⁺,Cu⁺, Cu²⁺,Ag⁺, Cr³⁺

Тема 6. Гідроліз солей елементів s -,p -,d – блоків. Ступінь та константа гідролізу. Роль гідролізу у біохімічних процесах.

Гідроліз солей. Типи реакцій гідролізу. Ступінь гідролізу, залежність його від концентрації та температури. Константа гідролізу. Протеолітична форма запису реакцій гідролізу. Роль гідролізу у біохімічних процесах.

Тема 7. Будова та класифікація комплексних сполук. Комплексоутворення в біологічних системах.

Реакції комплексоутворення. Координаційна теорія А. Вернера та сучасні уявлення про будову комплексних сполук. Поняття про комплексоутворювач (центральний іон). Природа, координаційне число, гібридизація орбіталей комплексоутворювача. Поняття про ліганди. Координаційна ємність (дентатність) лігандів. Внутрішня та зовнішня сфери комплексів. Геометрія комплексного іону. Природа хімічного зв’язку в комплексних сполуках. Класифікація комплексних сполук за зарядом внутрішньої сфери та за природою лігандів. Внутрішньо комплексні сполуки. Поліядерні комплекси.