- •Правоздатність фізичної особи.
- •Дієздатність фізичної особи та її зміст.
- •1) Часткова цивільна дієздатність фізичної особи (малолітньої особи, яка не досягла чотирнадцяти років):
- •2) Неповна цивільна дієздатність фізичної особи (неповнолітня особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років):
- •3) Повна цивільна дієздатність:
- •Повна цивільна дієздатність.
- •Часткова цивільна дієздатність. Часткова цивільна дієздатність фізичної особи – це дієздатність малолітньої особи (яка не досягла чотирнадцяти років).
- •Неповна цивільна дієздатність. Емансипація.
- •Обмеження дієздатності фізичної особи.
- •Визнання фізичної особи недієздатною.
- •Опіка і піклування.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою. Оголошення фізичної особи безвісно відсутньою
- •Оголошення фізичної особи померлою
- •Фізична особа як підприємець.
- •Поняття юридичної особи та її ознаки.
- •Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права.
- •Індивідуалізація юридичних осіб.
- •Створення юридичних осіб приватного права.
- •Органи юридичної особи.
- •Управління установою
- •Філії та представництва юридичної особи.
- •Припинення юридичної особи з правонаступництвом. Припинення юридичної особи без правонаступництва.
- •Неплатоспроможність і банкрутство юридичної особи.
- •Господарські товариства та їх форми.
- •Повне товариство.
- •Командитне товариство.
- •Товариство з обмеженою відповідальністю.
- •Товариство з додатковою відповідальністю.
- •Акціонерне товариство.
- •Виробничий кооператив.
- •Загальна характеристика непідприємницьких товариств.
- •Загальна характеристика установ.
- •Участь держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •Поняття та види об’єктів цивільних прав.
- •Речі та їх класифікація.
- •Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних прав.
- •Поняття та види цінних паперів як об’єктів цивільних прав.
- •Нематеріальні блага як об’єкти цивільних прав.
- •Поняття правочину та його ознаки.
- •Види правочинів.
- •Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
- •Форма правочину. Державна реєстрація правочинів.
- •Відмова від правочину.
- •Недійсність правочину.
- •Нікчемні правочини.
- •Правові наслідки недійсності правочину.
-
Товариство з додатковою відповідальністю.
Товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний (складений) капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного (складеного) капіталу, а при недостатності цих сум – додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника. Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.
-
Акціонерне товариство.
Акціонерне товариство – господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Акціонерне товариство не відповідає за зобов'язаннями акціонерів. До товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення акціонерами протиправних дій.
Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів.
Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій. Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.
Засновниками може укладатися засновницький договір, у якому визначаються порядок провадження спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору.
Для створення акціонерного товариства засновники повинні провести закрите (приватне) розміщення його акцій, установчі збори та здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства.
У разі заснування акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій товариства може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.
Створення акціонерного товариства здійснюється за такими етапами: 1) прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій; 2) подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до НЦКПФР; 3) реєстрація Комісією випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій; 4) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів; 5) укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів; 6) закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства; 7) оплата засновниками повної вартості акцій; 8) затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом; 9) реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації; 10) подання Комісії звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій; 11) реєстрація Комісією звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій; 12) отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій; 13) видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції.
Акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі. Акціонерне товариство може здійснювати розміщення акцій двох типів - простих та привілейованих.
Вищим органом акціонерного товариства є Загальні збори. Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.
Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу. В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов'язковим. У товаристві з кількістю акціонерів - власників простих акцій 9 осіб і менше у разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами.
Виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор).