- •Правоздатність фізичної особи.
- •Дієздатність фізичної особи та її зміст.
- •1) Часткова цивільна дієздатність фізичної особи (малолітньої особи, яка не досягла чотирнадцяти років):
- •2) Неповна цивільна дієздатність фізичної особи (неповнолітня особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років):
- •3) Повна цивільна дієздатність:
- •Повна цивільна дієздатність.
- •Часткова цивільна дієздатність. Часткова цивільна дієздатність фізичної особи – це дієздатність малолітньої особи (яка не досягла чотирнадцяти років).
- •Неповна цивільна дієздатність. Емансипація.
- •Обмеження дієздатності фізичної особи.
- •Визнання фізичної особи недієздатною.
- •Опіка і піклування.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою. Оголошення фізичної особи безвісно відсутньою
- •Оголошення фізичної особи померлою
- •Фізична особа як підприємець.
- •Поняття юридичної особи та її ознаки.
- •Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права.
- •Індивідуалізація юридичних осіб.
- •Створення юридичних осіб приватного права.
- •Органи юридичної особи.
- •Управління установою
- •Філії та представництва юридичної особи.
- •Припинення юридичної особи з правонаступництвом. Припинення юридичної особи без правонаступництва.
- •Неплатоспроможність і банкрутство юридичної особи.
- •Господарські товариства та їх форми.
- •Повне товариство.
- •Командитне товариство.
- •Товариство з обмеженою відповідальністю.
- •Товариство з додатковою відповідальністю.
- •Акціонерне товариство.
- •Виробничий кооператив.
- •Загальна характеристика непідприємницьких товариств.
- •Загальна характеристика установ.
- •Участь держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •Поняття та види об’єктів цивільних прав.
- •Речі та їх класифікація.
- •Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних прав.
- •Поняття та види цінних паперів як об’єктів цивільних прав.
- •Нематеріальні блага як об’єкти цивільних прав.
- •Поняття правочину та його ознаки.
- •Види правочинів.
- •Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
- •Форма правочину. Державна реєстрація правочинів.
- •Відмова від правочину.
- •Недійсність правочину.
- •Нікчемні правочини.
- •Правові наслідки недійсності правочину.
-
Нематеріальні блага як об’єкти цивільних прав.
Результати інтелектуальної, творчої діяльності та інші об'єкти права інтелектуальної власності створюють цивільні права та обов'язки.
Право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається ЦКУ та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.
Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
-
Поняття правочину та його ознаки.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Ознаки правочину:
1) зміст правочину не може суперечити ЦКУ, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
2) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
3) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
4) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
5) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним – презумпція правомірності правочину.