- •Правоздатність фізичної особи.
- •Дієздатність фізичної особи та її зміст.
- •1) Часткова цивільна дієздатність фізичної особи (малолітньої особи, яка не досягла чотирнадцяти років):
- •2) Неповна цивільна дієздатність фізичної особи (неповнолітня особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років):
- •3) Повна цивільна дієздатність:
- •Повна цивільна дієздатність.
- •Часткова цивільна дієздатність. Часткова цивільна дієздатність фізичної особи – це дієздатність малолітньої особи (яка не досягла чотирнадцяти років).
- •Неповна цивільна дієздатність. Емансипація.
- •Обмеження дієздатності фізичної особи.
- •Визнання фізичної особи недієздатною.
- •Опіка і піклування.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою. Оголошення фізичної особи безвісно відсутньою
- •Оголошення фізичної особи померлою
- •Фізична особа як підприємець.
- •Поняття юридичної особи та її ознаки.
- •Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права.
- •Індивідуалізація юридичних осіб.
- •Створення юридичних осіб приватного права.
- •Органи юридичної особи.
- •Управління установою
- •Філії та представництва юридичної особи.
- •Припинення юридичної особи з правонаступництвом. Припинення юридичної особи без правонаступництва.
- •Неплатоспроможність і банкрутство юридичної особи.
- •Господарські товариства та їх форми.
- •Повне товариство.
- •Командитне товариство.
- •Товариство з обмеженою відповідальністю.
- •Товариство з додатковою відповідальністю.
- •Акціонерне товариство.
- •Виробничий кооператив.
- •Загальна характеристика непідприємницьких товариств.
- •Загальна характеристика установ.
- •Участь держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •Поняття та види об’єктів цивільних прав.
- •Речі та їх класифікація.
- •Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних прав.
- •Поняття та види цінних паперів як об’єктів цивільних прав.
- •Нематеріальні блага як об’єкти цивільних прав.
- •Поняття правочину та його ознаки.
- •Види правочинів.
- •Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
- •Форма правочину. Державна реєстрація правочинів.
- •Відмова від правочину.
- •Недійсність правочину.
- •Нікчемні правочини.
- •Правові наслідки недійсності правочину.
-
Відмова від правочину.
Особа, яка вчинила односторонній правочин, має право відмовитися від нього, якщо інше не встановлено законом. Якщо такою відмовою від правочину порушено права іншої особи, ці права підлягають захисту.
Особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.
Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.
Правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін.
-
Недійсність правочину.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені до правочину, а саме: несуперечність змісту правочину законодавству держави, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; відсутність обсягу цивільної дієздатності у особи, яка вчиняє правочин; волевиявлення учасника правочину не є вільним, не відповідає його внутрішній волі; правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), суперечить правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених ЦКУ, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
-
Нікчемні правочини.
Нікчемним правочином є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених ЦКУ, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
У разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним. Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.
Правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування у передбачених ЦКУ випадках, є нікчемним. На вимогу заінтересованої особи такий правочин може бути визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідає інтересам фізичної особи, над якою встановлено опіку або піклування.
У разі вчинення недієздатною фізичною особою дрібного побутового правочину, при відсутності схвалення такого правочину опікуном, цей правочин та інші правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою, є нікчемними.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи
-
Оспорюванні правочини.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).