50. Правові наслідки недійсності правочину.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених ЦКУ, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

51. Поняття та види представництва.

52. Довіреність. Припинення представництва за довіреністю.

53. Вчинення правочинів з перевищенням повноважень.

54. Поняття, засади та межі здійснення суб’єктивних цивільних прав.

55. Поняття та засади виконання суб’єктивних цивільних обов’язків.

56. Загальні засади захисту цивільних прав та інтересів.

57. Захист цивільних прав та інтересів юрисдикційними органами.

58. Самозахист цивільних прав.

59. Поняття, ознаки та функції цивільно-правової відповідальності.

60. Види цивільно-правової відповідальності.

61. Умови цивільно-правової відповідальності.

62. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності.

63. Поняття строку та терміну. Види строків.

64. Поняття позовної давності та межі її застосування.

65. Строки позовної давності та їх обчислення. Зміна тривалості позовної давності.

66. Початок перебігу позовної давності.

67. Зупинення перебігу позовної давності.

68. Переривання перебігу позовної давності.

69. Наслідки закінчення позовної давності.