- •Перелік питань,які увійшли в тестовий контроль із предмету «Цивільний захист»
- •1. Основна мета державної політики у сфері захисту населення і території від нс.
- •2. Центральні органи виконавчої влади, які здійснюють державну політику та управління у сфері цивільного захисту.
- •3. Організаційна структура цз огд.
- •4. Створення державної системи захисту населення і території.
- •5. Законодавча база діяльності єсцз.
- •6. Органи управління сс цз.
- •7. Державна система моніторингу довкілля.
- •8. Екологічний моніторинг та об’єкти екологічного моніторингу.
- •9. Мережа контролю уражальних чинників техногенних нс.
- •10. Паспорт ризику пно.
- •11. Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки.
- •12. Функціонування системи екологічного моніторингу.
- •13. Стійкість роботи підприємства і її складові.
- •14. Вимоги норм ітз цз щодо забудови населених пунктів.
- •15. Захист від радіації у сховищах.
- •16. Послідовність проведення дослідження стійкості роботи огд.
- •17. Заходи, що повинні здійснюватись при плануванні, проектуванні і будівництві підприємств і населених пунктів.
- •18. Фактори, що впливають на стійкість роботи підприємства.
- •19. Заходи по підвищенню стійкості роботи системи управління виробництвом.
- •20. Дослідженні стійкості роботи огд.
- •21. Дослідження стійкості огд до впливу ударної хвилі.
- •22. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи галузей господарської діяльності.
- •23. Дослідницькі групи при дослідженні стійкості роботи огд.
- •24. Вимоги Норм ітз щодо забудови промислового об’єкту.
- •25. Основні кроки проведення дослідження стійкості роботи огд до різних вражаючих факторів.
- •26. Заходи по підвищенню стійкості інженерно-технічного комплексу.
- •27. Цільові функції єсцз.
- •28. Джерела техногенної безпеки.
- •29. Паспортизація і реєстрація пно, виключення з реєстру.
- •30. Ідентифікація об’єктів підвищеної безпеки.
- •31. Декларація небезпеки та ліцензування.
- •32. Методика визначення ризиків.
- •33. Категорії небезпечних речовин.
- •34. Хно і небезпека від них, поділ нхр на групи.
- •36. Токсодози і їх класифікація.
- •41. Превентивні організаційні заходи зниження масштабів хімічного впливу на об’єкти і території.
- •42. Радіаційний і хімічний контроль на огд
- •43. Режими радіаційного захисту.
- •44. Дезактивація об’єктів і території.
- •45. Евакуація населення та евакуаційні органи.
- •46. Особливості проведення евакуації при різних нс.
- •47. Зіз, їх класифікація.
- •48. Сховища, їх об’ємно-планувальні рішення та обладнання, системи життєзабезпечення.
- •49. Медична служба цз держави та територій.
- •50. Особливості карантину та обсервації.
- •51. Вплив надлишкового тиску на людину.
- •52. Критерії стійкості ог до впливу ударної хвилі.
- •53. Класифікація пожеж та пожежна небезпека виробництва.
- •54. Вогнестійкість будинку та вогнестійкості конструкції.
- •55. Основні вражаючі фактори вибуху.
- •56. Класифікація виробництва за вибуховою, вибухопожежною і пожежною небезпекою.
- •57. Розрахунковий час відключення трубопроводів з горючими рідинами при аварії.
- •58. Зонування території при вибусі газоповітряної суміші.
- •59. Зсуви та чинники, які призводять до виникнення зсуву, протизсувні заходи.
- •60. Селі та карсти, умови їх виникнення та заходи по попередженню.
- •61. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження.
- •62. Ступені руйнування населених пунктів і об'єктів господарювання.
- •63. Основні характеристики катастрофічного затоплення.
45. Евакуація населення та евакуаційні органи.
Евакуація – це організоване вивезення (виведення) службовців підприємств, організацій і установ, які припиняють чи переносять свою діяльність у заміську зону, а також непрацездатного і незайнятого у виробництві насел. із зон можливих руйнувань категорійованих міст і об’єктів, розташованих поза цими містами. Евакуації підлягає насел., що проживає в насел. пунктах, розташованих у зонах можливого катастроф. затоплення, можливого небезпек. радіоактивного забруднення, хім. ураження, у районах вин-ня стихійних лих, аварій і катастроф (якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров’ю людей). У залежності від обстановки, що склалася під час НС техног. і прир. хар-ру, може бути про¬ведена загальна чи часткова евакуація насел. тимчасового чи безповоротного характеру. Загальна евакуація проводиться за рішенням КМУ для всіх категорій населення і планується на випадок: - можливого небезп. радіоакт. забруднення територій навколо атомних електростанцій (якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров’ю людей, які проживають у зоні ураження); - виникнення загрози катастроф. затоплення місцевості з 4год доходженням проривної хвилі. Часткова евакуація проводиться за рішенням КМУ на випадок: -аварії на атомній електростанції з можливим забрудненням території; - усіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин; - загрози катастрофічного затоплення місцевості; - лісових і торф’яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками, які загрожують населеним пунктам. Проведення організованої евакуації, запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей забезпечується шляхом: планування евакуації населення; визначення зон, придатних для розміщення евакуйованих з потенційно небезпечних зон; організації оповіщення керівником підприємств і населення про початок евакуації; організації управління евакуацією; усебічного життєзабезпечення в місцях безпечного розселення евакуйованого населенняє. Заміською зоною називається територія за межами зон можливих руйнувань, встановлених для категорійованих міст і категорійованих об’єктів, розташованих поза цими містами. Межі зон можливих руйнувань встановлюються в залежності від значення міг і а і чисельності його населення. Райони розселення евакуйованих у заміській зоні і порядок їх виведення і вивезення визначаються адміністрацією міста з ураху¬ванням створення умов для продовження виробничої діяльності підприємств, транспортних можливостей, наявності жилого фонду і забезпечення всім необхідним угруповання сил ЦО, призначеного для ведення РІНР в осередках ураження.
46. Особливості проведення евакуації при різних нс.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1099 “Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій” затверджено “Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій”. Згідно з цим положенням, за характером походження подій, що зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняють 4 класи надзвичайних ситуацій: техногенного, природного, соціально-політичного та військового характеру. Кожен клас надзвичайних ситуацій поділяється на групи, які містять конкретні їх види.
Надзвичайні ситуації техногенного характеру – це наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо.
Надзвичайні ситуації природного характеру – це наслідки небезпечних геологічних, метеорологічних, гідрологічних, морських та прісноводних явищ, деградації ґрунтів чи надр, природних пожеж, змін стану повітряного басейну, інфекційних захворювань людей, сільськогосподарських тварин, масового ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміни стану водних ресурсів та біосфери тощо.
Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру – це ситуації, пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об’єктів ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.
Надзвичайні ситуації воєнного характеру – це ситуації, пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.
Залежно від територіального поширення, обсягів, заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій – загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий.
Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня – це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше 1 % обсягів видатків відповідного бюджету.
Надзвичайна ситуація регіонального рівня – це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше 1 % обсягів видатків відповідного бюджету.
Надзвичайні ситуації місцевого рівня – це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно-небезпечного об’єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості об’єкта. До місцевого рівня також належать всі НС, які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно-небезпечних об’єктів.
Надзвичайна ситуація об’єктового рівня – це НС, яка не підпадає під зазначені вище визначення, тобто така, що розгортається на території об’єкта або на самому об’єкті, її наслідки не виходять за межі об’єкта або його санітарно-захисної зони. Див. питання 45.