50. Особливості карантину та обсервації.

Для запобігання поширення інфекційних захворювань в осередках біол. ураження розпорядженням вводяться карантин або обсервація. Карантин - це система протиепідемічних заходів для ізоляції осередки, ураження та ліквідації інфекційних захворювань. Найважливіша задача карантину - недопущення поширення інфекцій як в осередку ураження так і за межами. Карантин вводиться в випадках, коли вид збудника не встановлено, або він відноситься до групи осіб небезпечних мікроорганізмів, що викликають такі небезпечні захворювання, як чума, холера, натуральна віспа. Обсервація встановлюється при виявленні збудників захворювань, що не передаються під хворої людини до здорової. Вона являє собою систему заходів, що передбачають здійснення ряду ізоляційно-обмежувальних та лікувально-профілактичних заходів з метою запобігання розповсюдженню інфекційних хвороб. Заходи обсервації: 1) Обмеження в’їзду і виїзду людей із зони обсервації; 2) Заборона вивозу майна; 3)Термінова профілактика вражень; 4) Своєчасне виявлення хворих; 5) Вакцинаційну і санітарну обробку. Термін обсервації та карантину визначаються тривалістю максимального інкубаційного періоду інфекційного захворювання, виявленого в осередку ураження.

51. Вплив надлишкового тиску на людину.

Надлишковий тиск — це різниця між максимальним тиском у фронті ударної хвилі і нормальним атмосферним тиском перед ним. Він вимірюється в ньютонах на квадратний метр (Н/м2). Ця одиниця тиску називається Паскалем (Па). 1 Н/м2=1 Па (1 кПа0,01 кгс/см2).

При надлишковому тиску 20—40 кПа незахищені люди можуть одержати легкі поразки (легкі забиті місця і контузії). Вплив ударної хвилі з надлишковим тиском 40—60 кПа приводить до поразок середньої важкості: втраті свідомості, ушкодженню органів слуху, сильним вивихам кінцівок, кровотечі з носа й вух. Важкі травми виникають при надлишковому тиску понад 60 кПа і характеризуються сильними контузіями всього організму, переломами кінцівок, ушкодженням внутрішніх органів. Вкрай важкі поразки, нерідко зі смертельним результатом, спостерігаються при надлишковому тиску понад 100 кПа.

52. Критерії стійкості ог до впливу ударної хвилі.

Послідовність оцінювання стійкості об’єкта до дії повітряної УХ під час вибухів. Вибирають критерій (показник), за яким оцінюють стійкість об’єкта до дії УХ.

Критерієм стійкості об’єкта до дії УХ є граничне значення надмірного тиску, за якого елементи об’єкта зберігаються або отримують слабкі та/чи середні руйнування. Це значення надмірного тиску називають межею стійкості об’єкта до УХ і позначають через ?Рф lim.

Стійкість об’єкта оцінюють для екстремальних умов, коли буде діяти уражальний фактор УХ з максимальними параметрами, тобто за ?Рф max.

Умови стійкості об’єкта такі: якщо ?Рф lim ?Рф max – об’єкт стійкий, якщо ?Рф lim < ?Рф max – об’єкт нестійкий до дії УХ.

Методика оцінювання стійкості об’єкта до дії УХ включає три етапи:

– перший – визначення максимального значення надмірного тиску УХ ?Рф max;

– другий – визначення межі стійкості об’єкта (цеху) ?Рф lim;

– третій – визначення можливих наслідків вибуху (руйнувань, ураження людей та ін.).

Після цього аналізують результати оцінювання і визначають заходи щодо підвищення стійкості об’єкта.