60. Селі та карсти, умови їх виникнення та заходи по попередженню.

Селі - короткочасні бурхливі паводки на гірських річках, що несуть грязьо-кам’яний матеріал. Вони виникають під час великих злив, інтенсивного сніготанення, рідко при вивержені вулканів. Особливо раптові і руйнівні селі у різко континентальних зонах і після довгого сухого періоду, коли в процесі вивітрювання накопичуються маси уламкового матеріалу на схилах долин. Сель переносить від 10 до 75% кам’яного матеріалу у об’ємі потоку.

Лісомеліоративні заходи спрямовані на зміну умов селеформування з метою зменшення селевої активності і, в першу чергу, на регулювання поверхневого стоку. До них відносяться:

-заліснення гірських схилів і кам’яних розсипів із метою зменшення поверхневого стоку і переведення його частини у ґрунтовий стік та лісорозведення на лісосіках та прируслових ділянках;

- терасування схилів;

- створення водосховищ у верхів’ях селевих басейнів із метою зменшення максимальних витрат води;

-будівництво зливовідводів із метою перехоплення поверхневого стоку та безпечного його скидання в русло нижче зони формування селевих потоків.

Карстові процеси - процеси розчину гірських порід (карбонати, гіпси, солі) та виникнення своєрідних форм рельєфу та водного режиму. Розчин стає швидше, якщо порода має пори та тріщини, рівень підземних вод розташован глибоко, а вода не має домішок, але має вільну вуглекислоту, яку вона отримує з повітря або коли проходить через грунт.

Протикарстові заходи слід передбачати на територіях, в геологічній будові яких присутні розчинні гірські породи (вапняки, доломіти, крейда, уламкові ґрунти з карбонатним цементом, гіпси, ангідрити, кам’яна сіль) і є карстові прояви на поверхні (карри, понори, вирви, улоговини, карстовоерозійні яри) і (або) в глибині ґрунтового масиву (розущільнення ґрунтів, порожнини, канали, галереї, печери, воклюзи).

61. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження.

Для кожного типу НС згідно з класифікатором НС встановлюється

перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня НС залежно

від масштабів шкідливого впливу.

Усі збитки поділяються на види залежно від завданої фактичної

шкоди, зокрема від:

- втрати життя та здоров’я населення (Нр);

- руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та

продукції (Мр);

- невироблення продукції внаслідок припинення виробництва (Мп);

- вилучення або порушення сільськогосподарських угідь (Рс/г);

- втрат тваринництва (Мтв);

- втрати деревини та інших лісових ресурсів (Рл/г);

- втрат рибного господарства (Рр/г);

- знищення або погіршення якості рекреаційних зон (Ррек);

- забруднення атмосферного повітря (Аф);

- забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх

морських вод і територіального моря (Вф);

- забруднення земель несільськогосподарського призначення (Зф);

- а також збитки, заподіяні природно-заповідному фонду (Рпзф).

62. Ступені руйнування населених пунктів і об'єктів господарювання.

Повні руйнування — це руйнування всіх елементів будівель, у тім числі й підвальних приміщень, ураження людей, що знаходяться в них, збитки становлять більше 70 % вартості основних виробничих фондів (балансової вартості). Подальше їх використання не можливе.

Сильні руйнування — це руйнування частини стін і перекриття поверхів, деформація їх, виникнення тріщин у стінах, ураження значної частини людей, що знаходяться в них. Збитки ставлять від ЗО до 70 % вартості основних виробничих фондів (балансової вартості). Можливе обмежене використання будівель, що збереглися. Відновлення можливе після капітального ремонту.

Середні руйнування — це руйнування переважно другорядних елементів будівель і споруд (покрівлі, вікон, дверей і перегородок), виникнення тріщин у стінах. Підвальні приміщення зберігаються, перекриття залишаються. Люди уражаються частіше уламками конструкцій. Збитки становлять 10—ЗО % вартості основних виробничих фондів (балансової вартості будівель).

Слабкі руйнування — це руйнування вікон, дверей та перегородок. Ураження людей можливе уламками конструкцій. Підвали і нижні поверхи не пошкоджуються. Вони придатні для використання після поточного ремонту будівель. Збитки становлять до 10 % вартості основних виробничих фондів (будівель). Відновлення можливе після середнього або поточного ремонту.