19. Співвідношення криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією.

Криміналістика та кримінальне право. Зв'язок криміналістики та кримінально-

права є взаємообумовленим. Дані кримінального права про поняття злочину, оз-

наки його складу, форми вини, стадії злочинної діяльності є відправними для

формування елементів криміналістичної характеристики, конструювання слідчих

версій, планування, прогнозування і розроблення методик розслідування окремих

видів злочинів узагалі. Криміналістика вивчає слідчу практику, звертаючи при цьо-

вагу насамперед на нові засоби та способи злочинної діяльності, які в законі

рідко одержують статус кваліфікуючих ознак. Отже, криміналістичні знання впли-

отьпа вдосконалення кримінального права.

Криміналістика і кримінальний процес. Норми кримінально-процесуального права регулюють діяльність, пов'язану з порушенням кримінальних справ, проведенням дізнання, досудового та судового слідства. Зв'язок кримінального процесу з криміналістикою особливо важливий, оскільки засоби криміналістичної діяльності —наукові рекомендації, тактичні рішення і психологічні прийоми спілкування під час слідчих дій реалізуються у кримінально-процесуальному полі. Будь-які криміналі­стічні рекомендації, технічні засоби та методики збирання, дослідження і ви корис­ний доказів повинні відповідати духу та літері кримінально-процесуального закону. Найбільший вплив криміналістика чинить на вдосконалення кримінально-про-. дуального законодавства. Розробляючи нові засоби та методи виявлення і фіксації джерел інформації, криміналістика вдосконалює слідчу практику

Криміналістика та кримінологія.

Дані кримінології використовуються у криміналістиці для розроблення кримі­налістичної характеристики, встановлення кореляційних зв'язків між її елемента­ми .визначення найімовірних осередків злочинності, часу проведення оперативни» заходів І слідчих дій.

20. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.

Критерії допустимості:

- науковість методу – під якою треба розуміти наукову обґрунтованість і достовірність отримуваних результатів, їх точність та надійність.

• безпечність методу, тобто що його використання не загрожує здоров'ю чи життю людей, а якщо загрожує, то потребує у цьому зв'язку дотримання правил технічної безпеки;

• законність та етичність – тобто допустимими є тільки методи, які відповідають конституційним вимогам, принципам, моральним критеріям суспільства. Вони не повинні обмежувати права громадян, не принижують їх честі та гідності, виключають погрози, насилля і не приводять до порушень норм кримінально-процесуального закону;

• ефективність методів – в оптимальні строки і з найбільшою продуктивністю призводить до позитивних і бажаних результатів;

• рентабельність – затрати сил та засобів повинні бути співрозмірними з досягненим.

Недопустимими є методи, що не ґрунтуються на науці, або що опираються на псевдонаукові теорії, наприклад, астрологію, гадання тощо;