- •Поняття і значення криміналістики.
- •Криміналістика як наука і навчальна дисципліна.
- •Історія криміналістики в Україні.
- •Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні.
- •Предмет та об”єкти науки криміналістики.
- •Предмет і завдання криміналістики.
- •Методи криміналістики.
- •Система науки криміналістики.
- •Розвиток криміналістики за кордоном.
- •Теоретичні і методологічні основи криміналістики як частина криміналістики.
- •Взаємозв”язок криміналістики з оперативно-розшуковою діяльністю, судовою медициною, судовою психіатрією та юридичною психологією.
- •Завдання, функції криміналістики. Її принципи і закони.
- •Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
- •Традиційні уявлення про природу криміналістики. Сучасний стан цього питання.
- •Генезис питання про предмет, систему і об”єкти криміналістики.
- •Загальнонаукові методи криміналістики.
- •3. Математичні методи:
- •Спеціальні (окремі) методи криміналістики.
- •Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •Співвідношення криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією.
- •Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •Об”єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •Суб”єкти криміналістичної ідентифікації.
- •Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.
- •Ідентифікаційні ознаки, їх властивості і види.
- •Структура процесу криміналістичної ідентифікації.
- •Стадії ідентифікаційного дослідження.
- •Використання математичних методів і комп”ютерних технологій в ідентифікаційних дослідженнях.
- •Види та форми криміналістичної ідентифікації.
- •Поняття, сутність та методика криміналістичної діагностики.
- •Об”єкти і суб”єкти криміналістичного діагностування.
- •Експерт – завжди у процесуальній формі, під час виконання судової експертизи, а також в непроцесуальній, коли розробляє експертні методики.
- •Структура процесу криміналістичного діагностування.
- •Методологія криміналістики як науки і як виду практичної діяльності.
- •Чуттєво-раціональні та формально-логічні методи криміналістики.
- •Поняття, види та джерела криміналістичних знань.
- •Поняття і завдання криміналістичної техніки як частини криміналістики.
- •Науково – технічні засоби, які використовуються для лабораторного дослідження речових доказів.
- •Судова фотографія, поняття і види.
- •Судова фотографія: види і завдання.
- •Правила фотографування речових доказів в натуральну величину.
- •Фотографування місця події.
- •Судово-оперативна фотографія: поняття, види.
- •Панорамна фотографія.
- •Сигналетична (впізнавальна) зйомка.
- •Судово-дослідницька фотографія.
- •Фотоматеріали та їх класифікація.
- •Механізм утворення слідів – відображень.
- •Папілярні узори, їх властивості, типи та види.
- •Класифікація слідів у трасології.
- •Динамічні і статичні сліди в трасології.
- •Сліди знарядь зламу, їх класифікація.
- •Встановлення (відновлення) тексту, залитого чорнилом, фарбою.
- •Опис сліду босої ноги людини в протоколі огляду місця події.
- •Опис сліду взуття в протоколі огляду місця події.
- •Виявлення й фіксація слідів пальців рук людини.
- •Сліди транспортних засобів та їх криміналістичне значення.
- •Фіксація слідів ніг і транспортних засобів.
- •Поняття судової балістики і основні об”єкти судово – балістичного дослідження.
- •Боєприпаси до вогнепальної зброї як об”єкт судово-балістичного дослідження.
- •4. За особливостями кулі (снаряду):
- •5. За особливостями порохового заряду :а) димний заряд;б) бездимний заряд.
- •Механізм утворення слідів на гільзі та кулі під час пострілу. Їх криміналістичне значення.
- •Сліди застосування вогнепальної зброї.
- •Питання, які вирішуються судово-балістичною експертизою.
- •Основні способи підробки документів.
- •Підчистка як спосіб підробки документів: ознаки і способи виявлення.
- •Витравлювання як спосіб підробки документів: ознаки і способи виявлення.
- •Ознаки підробки підпису і способи її виявлення.
- •Ознаки підробки печаток і штампів. Способи їх виявлення.
- •Криміналістичне дослідження машинописного тексту.
- •Загальні і окремі ознаки почерку.
- •Криміналістичне дослідження письма.
- •Класифікація ознак зовнішності людини.
- •Словесний портрет.
- •Поняття судової балістики. Її наукові основи та співвідношення з криміналістичним зброєзнавством.
- •Наукові основи криміналістичного дослідження письма (письмової мови та почерку).
- •Різновиди, завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів.
- •Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертизи. Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •Документ як об”єкт криміналістичного дослідження. Криміналістична класифікація документів.
- •Підготовка матеріалів для призначення почеркознавчої експертизи. Види порівняльних зразків почерку та вимоги до них.
- •Ідентифікаційні (загальні та окремі) ознаки письмової мови.
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •Судово-криміналістичне дослідження ознак зовнішності людини.
- •Генотипоскопічний аналіз у кримінальному судочинстві.
- •Криміналістична (кримінальна) реєстрація.
- •Криміналістичні обліки та їх види.
- •Криміналістичні обліки та їх характеристика.
- •Об”єкти криміналістичного обліку.
- •Оперативно-довідкові криміналістичні обліки. Характеристика та їх можливості.
- •3. Облік осіб за ознаками зовнішності на базі відеозаписів (відеобанки і відеотеки).
- •Криміналістично-пошукові обліки. Характеристика та їх можливості.
- •2. Облік осіб, що пропали безвісті, невпізнаних трупів, невідомих хворих і дітей.
- •3. Криміналістичний облік осіб, оголошений у розшук.
- •Довідково-допоміжні криміналістичні обліки, їх характеристика і можливості.
- •Система та структура складових криміналістичної техніки як частини криміналістики.
- •Поверхневі та об”ємні сліди. Методи (способи) їх виявлення та факультативної фіксації.
- •Холодна зброя. Поняття, види та криміналістичне значення.
- •Поняття та криміналістична класифікація зброї.
- •Криміналістичне вибухознавство та його співвідношення з судовою (криміналістичною) балістикою.
- •Вогнепальна зброя як об”єкт судової балістики.
- •Vі. За довжиною стволу:
- •Vіі. За будовою каналу ствола:
- •Vііі. За кількістю стволів:
- •Тактичний прийом і тактична операція.
- •За видом процесуальної дії :
- •II. За об”єктом спрямованості (або сфери реалізації):
- •Поняття криміналістичної версії, її логічна природа.
- •Поняття і види планів розслідування злочинів.
- •Стадії (етапи) планування розслідування злочинів.
- •Принципи планування розслідування злочинів.
- •Завершальний етап розслідування злочинів, його зміст і завдання.
- •Характеристика засобів криміналістичної тактики.
- •Становлення та сучасний стан уявлень про криміналістичну тактику.
- •Система та структура складових криміналістичної тактики.
- •Структура та характеристика елементів загальних положень криміналістичної тактики.
- •Слідча дія як основний засіб криміналістичної тактики. Поняття, види, періодизація.
- •За приводами для проведення:
- •Слідча ситуація. Поняття, види, значення.
- •Тактичне рішення й тактичний ризик у криміналістиці.
- •Тактична операція й тактична комбінація як засоби криміналістичної тактики.
- •Етапи і структура організації розслідування злочинів
- •Версія в структурі планування розслідування злочинів. Поняття, значення, види, принципи.
- •За розповсюдженістю.
- •Правила конструювання і перевірки слідчих версій. Типові помилки цих процесів.
- •Поняття, види та принципи слідчого огляду.
- •Стадії огляду місця події. Завдання, що вирішуються на кожній із них.
- •Підготовка до огляду місця події.
- •Учасники огляду місця події та їх роль.
- •Негативні обставини, що можуть бути виявлені під час огляду місця події. Їх криміналістичне значення.
- •Поняття і види обшуку, умови правомірності його проведення.
- •Тактика проведення обшуку в приміщенні.
- •Тактика особистого обшуку.
- •Тактика проведення виїмки.
- •Відмінність обшуку від виїмки.
- •Поняття і види відтворення обстановки і обставин події.
- •Стадії відтворення обстановки і обставин події та завдання, які вирішуються на кожній із них.
- •Підготовка до відтворення обстановки і обставин події.
- •Загальні тактичні умови проведення відтворення обстановки і обставин події.
- •Поняття, види і завдання допиту.
- •Стадії допиту і завдання, які вирішуються на кожній із них.
- •Стадії допиту свідка.
- •Завдання слідчого під час прослуховування вільної розповіді в процесі допитів.
- •Підготовка до допиту обвинуваченого.
- •Підготовка до допиту підозрюваного.
- •Тактичні прийоми допиту підозрюваного, який не бажає давати показання.
- •Тактичні прийоми допиту з урахуванням ситуаційних факторів.
- •Тактичні прийоми допиту в безконфліктній ситуації.
- •Тактичні прийоми допиту в конфліктній ситуації, коли допитуваний дає неправдиві показання.
- •Особливості тактики допиту неповнолітніх.
- •Особливості тактики допиту потерпілих.
- •Тактика допиту підозрюваного в безконфліктній ситуації.
- •Тактичні прийоми допиту свідка за умов конфліктної ситуації.
- •Тактичні прийоми допиту підозрюваного в ситуації, коли він відмовляється давати показання.
- •Тактика допиту обвинуваченого, який дає неправдиві показання. А Використати так звані прийоми емоційного впливу:
- •Особливості тактики допиту неповнолітнього обвинуваченого.
- •Тактика очної ставки.
- •Застосування звукозапису і відеозапису під час допитів.
- •Підготовка до пред”явлення для впізнання.
- •Тактика пред”явлення для впізнання предметів.
- •Особливості тактики пред”явлення для впізнання трупа.
- •Взаємодія слідчого і експерта під час призначення й проведення судових експертиз.
- •Тактика освідування.
- •Види (класифікація) криміналістичних експертиз.
- •Тактика призначення судової експертизи.
- •Державні судово-експертні установи в Україні.
- •Питання, які вирішуються авто технічною експертизою.
- •Методи і способи, що використовуються під час огляду місця події.
- •Науково-технічні (пошукові та фіксуючі) засоби, що використовуються в процесі огляду місця події.
- •Тактичні прийоми обшуку, їх види та значення.
- •Поняття, завдання і види пред”явлення для впізнання.
- •Загальні правила щодо організації й проведення пред”явлення для впізнання живих осіб.
- •Особливості тактики пред”явлення для впізнання тварин.
- •Особливості тактики судових допитів.
- •Процесуальні та організаційні питання призначення судової експертизи.
- •Підготовчий етап призначення судових експертиз. Загальні правила, структура, завдання.
- •Сутність етапу проведення судової експертизи.
- •Функції та дії слідчого на етапі проведення судових експертиз.
- •Загальні положення методики проведення судово-експертних досліджень.
- •Висновок експерта. Види та правила оцінки.
- •Криміналістичні ситуації та їх види.
- •Чинники, що впливають на формування криміналістичних (слідчих) ситуацій.
- •Організація розслідування злочинів. Її поняття, рівні та суб”єкти здійснення.
- •Негативні обставини, що можуть бути виявлені у ході обшуків. Їх криміналістичне значення.
- •Поняття і завдання методики розслідування окремих видів злочинів як частини криміналістики.
- •Поняття криміналістичної характеристики злочинів, її співвідношення з кримінально-правовою і кримінологічною характеристиками злочинів.
- •Структура криміналістичної характеристики злочинів.
- •Елементи криміналістичної характеристики злочинів.
- •Криміналістична характеристика вбивств.
- •Початковий етап розслідування вбивств.
- •Типові версії розслідування вбивств за ситуації, коли виявлено труп із ознаками насильницької смерті. Завдання цієї ситуації та шляхи їх вирішення.
- •Слідчі дії та оперативно – розшукові заходи початкового етапу розслідування вбивств.
- •Криміналістична характеристика розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •Криміналістична характеристика крадіжок чужого майна.
- •Криміналістична характеристика квартирних крадіжок.
- •Початковий етап розслідування квартирних крадіжок.
- •Криміналістична характеристика грабежів.
- •Початковий етап розслідування грабежів.
- •Криміналістична характеристика розбійницьких нападів.
- •3. Предмет посягання.
- •212. Типові слідчі ситуації які виникають на початковому етапі розслідуваній порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
- •213. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
- •217. Судові експертизи, які найчастіше призначаються у ході розслідування порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
- •218. Судові експертизи, які найчастіше призначаються під час розслідування злочинних порушень правил охорони вод.
- •219. Способи розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •221. Початковий етап розслідування розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •222. Особливості виконання окремих слідчих дій під час розслідування розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •223. Криміналістична характеристика розбійницьких нападів.
- •224. Особливості розслідування розбійницьких нападів.
- •225. Планування розслідування шахрайства. Типові слідчі ситуації.
- •226. Початковий та наступний етапи розслідування шахрайства.
- •227. Криміналістична характеристика вимагання.
- •228. Планування та початковий етап розслідування вимагання.
- •229. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування вимагання.
- •230. Особливості порушення кримінальної справи про хабарництво. Типові ситуації початкового етапу розслідування й дії слідчого.
- •231. Особливості тактики проведення окремих слідчих під час розслідування хабарництва.
- •232. Початковий етап розслідування підпалів та інших злочинів, пов"язаних з виникненням пожеж.
- •233. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування підпалів та інших злочинів, пов"язанихз виникненням пожеж.
- •234. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування екологічних злочинів.
- •235. Види, завдання та можливості судових експертиз у справах про вбивства.
- •236. Криміналістична класифікація способів розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •237. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •238. Сутність, завдання та вимоги до здійснення дослідчої перевірки у справах про хабарництво.
- •239. Тактика затримання з поличним у справах про хабарництво.
- •240. Причини та „слідова картина" як елементи криміналістичної характеристики злочинних порушень правил дорожнього руху та експлуатації транспорту.
-
Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
За кордоном піонерами криміналістики були:
Альфонс Бертільон (1853-1914 р.ж.) – директор бюро ідентифікації Паризької поліцейської префектури, автор:
- антропометричного методу криміналістичної реєстрації злочинців,
- системи опису ознак зовнішності людини – „словесного портрету”,
- методів метричної фотозйомки на місці події та впізнавальної (сигналітичної) фотозйомки. Першим запропонував термін “ідентифікація”.
Вільям Гершель (1833-1917рж.) англійський криміналіст, першовідкривач феномену папілярних узорів як засобу ідентифікації особи.
Едмон Локар (1877-1966 р.ж.) французький криміналіст і судовий медик, засновник Ліонської лабораторії техніко-поліцейських методів. Розробив пороскопічний метод дослідження слідів пальців рук, графометричний метод дослідження почерку, методику багатьох експериментальних досліджень з використанням хімічних методів. (Пороскопія – криміналістичне дослідження пор, як джерел інформації для розшуку та ідентифікації людей. Еджескопія – крим дослідження нерівностей будови країв папілярних ліній на долонних поверхнях рук і підошв ніг).
Генрі Фолдс (1843-1930рж.) англійський лікар-криміналіст, першим запропонував використовувати відбитки пальців, вилучених з місця події для розшуку і встановлення злочинців.
Ганс Гросс (1847-1915 р.ж.) австрійський практик-юрист і науковець, професор університетів у Граці та Празі, тривалий час викладав у Чернівецькому університеті, засновник першого у світі криміналістичного музею в Граці. Першим обґрунтував самостійний характер криміналістики, побудови її теми як науки. Його фундаментальні праці “Кримінальна психологія”. Грац, 1898; Посібник для судових слідчих, чинів загальної та жандармської поліції. – Грац, 1892 (протягом 1895-1896 рж. витримало три російськомовні перекладені видання); Посібник для судових слідчих як система криміналістики. - Грац, 1898 (рос. перекл. СПб, 1908) – ці праці навіть зараз носять енциклопедичний характер. Власне Г. Гроссом було у 1897 році запропоновано термін “криміналістика”.
Рудольф Арчибальд Рейсс (1876-1928 рж.) відомий швейцарський криміналіст, засновник однієї з перших в історії криміналістичних лабораторій і курсів для вивчення працівниками поліції наукових методів дослідження речових доказів у Лозанні.
НАШІ видатні питання №3
-
Традиційні уявлення про природу криміналістики. Сучасний стан цього питання.
За своєю природою криміналістика — це юридична наука. Такий погляд сформувався в 1952—1955 рр. і згодом став панівним у правовій науці. Зміст цієї концепції та її обґрунтування полягають у таких тезах:
1) криміналістика — правова наука, оскільки її предмет і об’єкти пізнання належать до сфери правових явищ;
2) криміналістика — правова наука, тому що її службова функція і завдання належать до правової сфери діяльності державних органів, правових процесів розслiдування та судового розгляду;
3) усі рекомендації криміналістики мають правовий характер, засновані на законі, відповідають його духу і букві;
4) головним «живильним середовищем» для криміналістики є право;
5) багато наукових рекомендацій криміналістики запроваджуються у змісті правових норм;
6) історично криміналістика була народжена у межах саме правової — кримінально-процесуальної науки.
Історія криміналістики знає й інші погляди на природу криміналістики. Одним із таких напрямів є визначення природи криміналістики як технічної або природничо-технічної науки. Ці погляди характерні для етапу становлення криміналістики як самостійної галузі знань (представники таких поглядів — Р. А. Рейс, Е. Локар, Г. Ю. Маннс, В. І. Громов, Є. У. Зіцер). Причина такої оцінки природи криміналістики — у її змісті на той час (поліцейська чи кримінальна техніка), а також прагнення відмежуватися від кримінально-процесуальної науки у самостійну галузь, створити власний предмет і методи дослідження. Причиною є також суттєвий вплив на криміналістику природничих і технічних наук (математики, фізики, хімії, біології, психології та ін.), використання методів і прийомів цих наук.
Криміналістику розглядали також як науку подвійної природи — правову і технічну (найчіткіше цей погляд сформулював П. І. Тарасов-Радіонов). Прибічники такого підходу наполягали на двох напрямах у криміналістиці: 1) розкриття і розслідування злочинів; 2) методи дослідження речових доказів. Помилковість поглядів концепції подвійної природи криміналістики полягає у механічному розподілі єдиної науки на правові та неправові її розділи.
Розвиток криміналістики, особливості її предмета, складність закономірностей, які вона вивчає, залишають дискусійним питання про природу науки. В останні роки з’явилися нові погляди на природу криміналістики, згідно з якими криміналістика — це наука синтетичної природи (Р. С. Бєлкін та ін.). На думку цих вчених, в криміналістиці неможливо виділити суто правові та суто природничо-наукові, або технічні розділи, комплекси знань як певні фіксовані структури. Вона являє собою єдиний сплав знань.