180. Поняття криміналістичної характеристики злочинів, її співвідношення з кримінально-правовою і кримінологічною характеристиками злочинів.

Криміналістична характеристика злочинів - це система узагальнених теоретичних даних (науково узагальненої інфор­мації) та розроблених на їх основі наукових висновків і реко­мендацій щодо найважливіших криміналістично значущих ознак розслідуваних суспільно небезпечних діянь.

Знання криміналістичних характеристик є необхідним для організації швидкого, всебічного та об'єктивного провадження в кримінальних справах. Основне їх призначення полягає в то­му, щоб інформувати слідчого відомостями про типові для пев­ного виду чи групи злочинів ознаками.

Розпочавши розслідування пізнанням усіх необхідних обставин злочину, яких може бути доволі багато і які можуть мати иайрізномаиітні ознаки, слідчий поки що не знає, котрі з них відіграватимуть вирішальне значення для встановлення істини. За цієї ситуації знання всієї сукупності типізованих у системі криміналістичної характеристики певного виду злочи­нів закономірно взаємозв'язаних елементів дозволить слідчому за окремими з них, уже відомими на початок розслідування, зі значною часткою ймовірності робити висновки й про інші.

Зміст (структура) криміналістичних характеристик видів чи груп злочинів залежить від:

1. сутності характеризованого злочинного діяння;

1. виду і рівня напрацювання окремої методики розсліду­ вання таких злочинів;

3) завдань і способів наукового дослідження питання

181. Структура криміналістичної характеристики злочинів.

Зміст (структура) криміналістичних характеристик видів чи груп злочинів залежить від:

2. сутності характеризованого злочинного діяння;

3. виду і рівня напрацювання окремої методики розсліду­ вання таких злочинів;

3) завдань і способів наукового дослідження питання

Здебільшого криміналістична характеристика охоплює

такий набір узагальнених даних про:

1. способи вчинення злочинів. Однак доволі часто цей еле­мент диференціюють відповідно до етапів злочинної діяльності на: а) способи готування до злочину (пошук відповідних зна­рядь злочину, заходи щодо створення лишку сировини, готової продукції, резерву коштів тощо); б) способи вчинення злочину (ненасильницькі дії, заходи з заволодіння майном, його вилу­чення, збуту, реалізації); в) способи приховування злочину (мас­кування злочинних дій);

2. обстановку вчинення злочину: місце як частина матері­ального середовища, що охоплює, крім приміщення та ділянки місцевості, сукупність різних предметів. До обстановки нале­жать також чинники регулятивного характеру, що визначають порядок діяльності людей у побуті і трудовій діяльності;

3. предмет злочинного посягання: кошти, цінні папери, матері­альні цінності у вигляді сировини, палива, матеріалів, напівфабри­катів, готових виробів з урахуванням їхньої споживчої вартості, які можуть бути віднесені до різних джерел посягання (підзвітні цінності, невраховані цінності, створені під час їх виробництва за рахунок лишку, який надійшов зі сторони (сторонні цінності), від співучасників, майно, приховане від оподаткування);

4. наслідки у вигляді будь-яких матеріальних навколишніх змін (слідова картина), обумовлених злочином, виражені у фізичній матеріальній шкоді або ж відображені в матеріальній обстановці злочину (характерні сліди пошкоджень, викликані злочинними діями, їх локалізація і взаємозв'язок), і моральній шкоді, заподіяній злочином;

5. мотиви і цілі злочинного діяння;

6. властивості особи злочинця, які характеризуються фізич­ними, соціально-демографічними даними; категорії службових матеріально-відповідальних та інших осіб, які можуть бути причетними до злочину; чинники, що мали вплив на формуван­ня та здійснення злочинної мети, створення злочинної групи, розподіл ролей між співучасниками;

7. властивості особи потерпілого (демографічні дані, відо­ мості про спосіб життя, риси характеру, звички, зв'язки і сто­ сунки, ознаки віктимпості тощо).

Структура криміналістичної характеристики для окремих видів і груп злочинів не є однаковою: в одних характеристиках деякі елементи переважають, тобто мають більш важливіше криміналістичне значення, в інших - його втрачають. Усе зале жить від ролі, яку цей елемент відіграє в розкритті й розсліду вапні виду злочинів. Так, відомості про способи можливого вчинення умисних злочинів виступають найбільш важливими у криміналістичній характеристиці, а у злочинах, вчинених з необережності, відіграють другорядну, похідну роль