- •1.Переміщення, швидкість, прискорення
- •5.Перший закон Ньютона: в інерціальній системі відліку матеріальна точка зберігає стан спокою або рівномірного прямолінійного руху, якщо на неї не діють інші тіла або дія зовнішніх тіл скомпенсована.
- •Робота змінної сили.
- •Кінетична та потенціальна енергії. Енергія пружно деформованого тіла.
- •Закон збереження енергії в механіці. Консервативні та дисипативні системи.
- •Поняття абсолютно твердого тіла. Обертання твердого тіла навкруги нерухомої осі, його момент інерції. 13.Кінетична енергія обертаючогося твердого тіла.
- •Основний закон динаміки обертального руху.
- •14.Закон збереження моменту імпульсу для системи тіл.
- •16. Гравітаційне поле та його напруженість. Поняття потенціалу та його градієнт.(16.03лекция)
- •17. Застосування законів збереження до пружного та непружного удару.
- •18.Термодинамічний та молекулярно-кінетичний методи вивчення тіл. Термодинамічні параметри.
- •19.Поняття ідеального газу. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів.
- •20.Середня енергія молекули. Молекулярно-кінетичне тлумачення температури.
- •21.Рівняння стану ідеального газу. Суміші газів.
- •Максвелівський розподіл молекул за швидкостями. Середньостатистичні значення швидкостей руху молекул та їх взаємозв’язок
- •Барометрична формула.
- •1 Предмет дослідження. Термодинамічні системи. Термодинамічні параметри. Термодинамічний та статистичний методи дослідження термодинамічних систем.
- •2 Ідеальний газ як модельне тіло для дослідження термодинамічних систем. Дослідні газові закони. Рівняння стану ідеальних газів.
- •Термодинаміка. Перший закон термодинаміки
- •1 Термодинамічна система. Внутрішня енергія термодинамічної системи. Робота та кількість теплоти. Перший закон термодинаміки
- •2 Теплоємність тіл. Застосування першого закону термодинаміки до ізопроцесів. Теплоємність ідеальних газів в ізопроцесах
- •1 Предмет дослідження. Термодинамічні системи. Термодинамічні параметри. Термодинамічний та статистичний методи дослідження термодинамічних систем.
- •2 Ідеальний газ як модельне тіло для дослідження термодинамічних систем. Дослідні газові закони. Рівняння стану ідеальних газів.
- •Адіабатичний процес. Внутрішня енергія та робота в адіабатичному процесі. Рівняння Пуасона
- •29.Робота, яка здійснюється газом в різних процесах.
- •30.Явище переносу в газах: дифузія, теплопровідність (вивести), внутрішнє тертя
- •31.Колові, незворотні та зворотній процеси. Принцип дії теплової та холодильної машин
- •32. Ідеальна теплова машина Карно та її ккд. Абсолютна шкала температур.
- •33.Ентропія.
- •34.Друге начало термодинаміки та його статистичний зміст. Зв'язок ентропії та ймовірності стану.
- •35. Відступ від законів ідеальних газів. Сили тяжіння та відштовхування у реальних газів
- •36. Рівняння Ван-дер-Вальса та його аналіз. Критичний стан.
- •Внутрішня енергія реального газу.
- •38. Ефект Джоуля-Томсона. Точка інверсії.
- •39. Зниження газів, роботи Капиці.
- •Характеристика рідинного стану рідини. Поверхневий шар. Поверхневе на тяжіння. Формула Лапласа.
- •Явище змочення. Капілярні явища.
- •Кристалічні та аморфні тіла. Типи кристалічних решіток.
- •Фазові перетворення
- •[Править]Теорема Гаусса для электрической индукции (электрическое смещение)
- •[Править]Теорема Гаусса для магнитной индукции
- •49.]Применение теоремы Гаусса
- •[Править]Расчёт напряжённости бесконечной плоскости
- •[Править]Расчёт напряжённости бесконечной нити
- •[Править]Следствия из теоремы Гаусса
- •50. Робота сил поля при переміщенні заряду.
- •52. Провідники та діелектрики. Полярні та неполярні діелектрики. Поляризація орієнтаційна та деформаційна.
- •53. Вектор поляризації. Напруга поля діелектрика. Діелектрична проникненність.
- •54. Електричне зміщення. Теорема Гауса для поля у діелектрику.
- •55. П’єзоелектричний та електрострикційний ефекти. Сегнетоелектрики.
- •56. Електроємність провідників. Конденсатори.
- •57. Енергія зарядженого провідника. Енергія електростатичного поля.
- •58. Сила струму. Вектор густини струму.
- •60. Диференційна форма законів Ома.
- •61. Диференційна форма закону Джоуля-Ленца.
- •62. Закон Ома для однорідної ділянки ланцюга, для замкненого ланцюга.
36. Рівняння Ван-дер-Вальса та його аналіз. Критичний стан.
Рівняння ван дер Ваальса описує збільшення тиску при зменшенні об'єму розріджених газів, перенасичену пару, перегріту рідину, різке зменшення стисливості в рідкій фазі. Рівняння ван дер Ваальса визначає також критичну температуру, вище якої газ не зріджується при жодному тиску. Рівняння Ван дер Ваальса описує різницю між станом реального та ідеального газів. Поправки a і b мають більше значення при високих тисках газів. Для одного моля реального газу об’єм, який займають його молекули, можна знайти зі співвідношення. B=4NAV (1) де b — поправка Ван-дер-Ваальса на розмір молекул 1 моля реального газу: na= 6,02×1023 моль-1 — число Авогадро; V — власний об’єм однієї молекули. Завдяки силам взаємного притягання, молекули реального газу додатково стискуються, збільшуючи внутрішній тиск і зменшуючи тиск на стінки посудини на величину р’. Аналіз процесів взаємодії молекул приводить до формули:
(2) де р’ — додатковий тиск; а — поправка Ван-дер-Ваальса на взаємодію між молекулами; Vm — об’єм 1 моля реального газу. Поправки а і b для різних реальних газів даються в спеціальних таблицях. Отже, з врахуванням поправок а і b рівняння Ван-дер-Ваальса для 1 моля реального газу має вигляд:
(3)
Для довільної маси газу т, рівняння Ван-дер-Ваальса записується в вигляді:
(4)
Критичний стан будь-якої речовини однозначно визначається критичними параметрами: критичною температурою, критичним тиском і критичним об’ємом. Критична температура Тк — це температура, вище якої речовина ніяким чином не може бути переведена з газоподібного стану в рідкий. Критичний тиск pк — це найбільший тиск насиченої пари даної рідини. Критичний об’єм vk — це найбільший об’єм, який може займати дана кількість рідини.
-
Внутрішня енергія реального газу.
де m - маса всього газу; m - молярна маса; R - універсальна газова стала; T - термодинамічна температура; p - тиск газу; V - об'єм газу. Внутрішня енергія ідеального одноатомного газу пропорційна температурі і не залежить від об'єму та інших макропараметрів. Зміна внутрішньої енергії маси ідеального газу відбувається тільки у разі зміни його температури T:
Якщо газ не одноатомний, то його молекули рухаються не тільки поступально, а й обертаються. Внутрішня енергія таких газів дорівнює сумі енергій поступального і обертального рухів. У реальних газах, рідинах і твердих тілах середня потенціальна енергія взаємодії молекул не дорівнює нулю, тому їх внутрішня енергія залежить від об'єму речовини поряд з температурою. Внутрішню енергію термодинамічної системи можна змінити двома способами: 1) виконанням роботи;
2) теплопередачею. Теплопередачею або теплообміном називають процес передачі енергії від одного тіла до іншого без виконання роботи. Теплопередача може відбуватися такими способами: 1) теплопровідність; 2) випромінювання; 3) конвекція (перемішування). Якщо теплота передана тілу в результаті нагрівання чи охолодження, то експериментально встановлено, що Q = cm(T2 - T1)