- •1.Переміщення, швидкість, прискорення
- •5.Перший закон Ньютона: в інерціальній системі відліку матеріальна точка зберігає стан спокою або рівномірного прямолінійного руху, якщо на неї не діють інші тіла або дія зовнішніх тіл скомпенсована.
- •Робота змінної сили.
- •Кінетична та потенціальна енергії. Енергія пружно деформованого тіла.
- •Закон збереження енергії в механіці. Консервативні та дисипативні системи.
- •Поняття абсолютно твердого тіла. Обертання твердого тіла навкруги нерухомої осі, його момент інерції. 13.Кінетична енергія обертаючогося твердого тіла.
- •Основний закон динаміки обертального руху.
- •14.Закон збереження моменту імпульсу для системи тіл.
- •16. Гравітаційне поле та його напруженість. Поняття потенціалу та його градієнт.(16.03лекция)
- •17. Застосування законів збереження до пружного та непружного удару.
- •18.Термодинамічний та молекулярно-кінетичний методи вивчення тіл. Термодинамічні параметри.
- •19.Поняття ідеального газу. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів.
- •20.Середня енергія молекули. Молекулярно-кінетичне тлумачення температури.
- •21.Рівняння стану ідеального газу. Суміші газів.
- •Максвелівський розподіл молекул за швидкостями. Середньостатистичні значення швидкостей руху молекул та їх взаємозв’язок
- •Барометрична формула.
- •1 Предмет дослідження. Термодинамічні системи. Термодинамічні параметри. Термодинамічний та статистичний методи дослідження термодинамічних систем.
- •2 Ідеальний газ як модельне тіло для дослідження термодинамічних систем. Дослідні газові закони. Рівняння стану ідеальних газів.
- •Термодинаміка. Перший закон термодинаміки
- •1 Термодинамічна система. Внутрішня енергія термодинамічної системи. Робота та кількість теплоти. Перший закон термодинаміки
- •2 Теплоємність тіл. Застосування першого закону термодинаміки до ізопроцесів. Теплоємність ідеальних газів в ізопроцесах
- •1 Предмет дослідження. Термодинамічні системи. Термодинамічні параметри. Термодинамічний та статистичний методи дослідження термодинамічних систем.
- •2 Ідеальний газ як модельне тіло для дослідження термодинамічних систем. Дослідні газові закони. Рівняння стану ідеальних газів.
- •Адіабатичний процес. Внутрішня енергія та робота в адіабатичному процесі. Рівняння Пуасона
- •29.Робота, яка здійснюється газом в різних процесах.
- •30.Явище переносу в газах: дифузія, теплопровідність (вивести), внутрішнє тертя
- •31.Колові, незворотні та зворотній процеси. Принцип дії теплової та холодильної машин
- •32. Ідеальна теплова машина Карно та її ккд. Абсолютна шкала температур.
- •33.Ентропія.
- •34.Друге начало термодинаміки та його статистичний зміст. Зв'язок ентропії та ймовірності стану.
- •35. Відступ від законів ідеальних газів. Сили тяжіння та відштовхування у реальних газів
- •36. Рівняння Ван-дер-Вальса та його аналіз. Критичний стан.
- •Внутрішня енергія реального газу.
- •38. Ефект Джоуля-Томсона. Точка інверсії.
- •39. Зниження газів, роботи Капиці.
- •Характеристика рідинного стану рідини. Поверхневий шар. Поверхневе на тяжіння. Формула Лапласа.
- •Явище змочення. Капілярні явища.
- •Кристалічні та аморфні тіла. Типи кристалічних решіток.
- •Фазові перетворення
- •[Править]Теорема Гаусса для электрической индукции (электрическое смещение)
- •[Править]Теорема Гаусса для магнитной индукции
- •49.]Применение теоремы Гаусса
- •[Править]Расчёт напряжённости бесконечной плоскости
- •[Править]Расчёт напряжённости бесконечной нити
- •[Править]Следствия из теоремы Гаусса
- •50. Робота сил поля при переміщенні заряду.
- •52. Провідники та діелектрики. Полярні та неполярні діелектрики. Поляризація орієнтаційна та деформаційна.
- •53. Вектор поляризації. Напруга поля діелектрика. Діелектрична проникненність.
- •54. Електричне зміщення. Теорема Гауса для поля у діелектрику.
- •55. П’єзоелектричний та електрострикційний ефекти. Сегнетоелектрики.
- •56. Електроємність провідників. Конденсатори.
- •57. Енергія зарядженого провідника. Енергія електростатичного поля.
- •58. Сила струму. Вектор густини струму.
- •60. Диференційна форма законів Ома.
- •61. Диференційна форма закону Джоуля-Ленца.
- •62. Закон Ома для однорідної ділянки ланцюга, для замкненого ланцюга.
60. Диференційна форма законів Ома.
Для підтримки струму у речовині на вільні заряди повинна діяти постійна сила , яку можна охарактеризовати напруженністю . Як тільки сила зникає, за дуже малий час середня швидкість вільних зарядів вертається у нуль. При не дуже великих значеннях густина струму у ізотропному провіднику повинна бути пропорціональна : , де – удільна провідність речовини, – удільний опір. З закону збереження заряду виходить: якщо , то , тобто у однорідному провіднику лінії напруженості неперервні, а у дроті постійного перетину вони паралельні поверхні дрота.
61. Диференційна форма закону Джоуля-Ленца.
При протіканні струму по провіднику робота, яку виконує поле над вільними зарядами, повністю переходить в енергію теплового руху при їх зіткненнях з йонами. Об'ємна густина теплової потужності струму дорівнює роботі поля над зарядами у одиниці об'єму за одиницю часу: . Для ділянки ланцюга теплову потужність тока можно знайти за формулою: .
62. Закон Ома для однорідної ділянки ланцюга, для замкненого ланцюга.
Якщо на ділянці ланцюга протікання струму забезпечується тільки електростатичним полем (), то ділянка ланцюга називається однорідною. У однорідному ( провіднику, інтегруючи по , отримаємо та згідно з теоремою Гаусса заряд, який створює поле, розміщен тільки на поверхні. Сила струму, що протікає у напрямку від перерізу 1 до перерізу 2, пропорціональна різниці потенціалів . Закон Ома: ; . Якщо , то ток протікає від 2 до 1. Опір провідника: (Ом). Для однорідного лінійного провідника . Удільний опір залежить від температури , де – удільний опір при , – температура, - постійний коефіцієнт, приблизно рівний 1/273.
№63 Закони Кіргофа:
Перший встановлює зв'язок між сумою струмів, спрямованих до вузла електричного з'єднання (додатні струми), і сумою струмів, спрямованих від вузла (від'ємні струми). Згідно з цим законом алгебрична сума струмів, що збігаються в будь-якій точці розгалуження провідників, дорівнює нулю.
«струми, що входять у вузол беруться зі знаком «плюс» ті, що вихо-дять зі знаком «мінус».
Запис закону для вузла Рис. 13: I1– I2 + I3 +I4 = 0
Другий закон Кірхгофа. Згідно з цим законом алгебраїчна сума миттєвих значень електрорушійної сили всіх джерел напруги у будь-якому контурі електричного кола дорівнює алгебричній сумі миттєвих значень падінь напруги на всіх резисторах того самого контуру. Або по іншому
Алгебраїчна сума ЕРС в замкненому контурі дорівнює алгебраїчній сумі напруг на опорах (резисторах) контура. Для запису другого закону Кірхгофа довільно вибирається напрям обходу кон-тура, наприклад, за годинниковою стрілкою. ЕРС які співпадають із напрямом обходу записуються зі знаком «плюс», неспівпадаючі - зі знаком «мінус». Напруги на резисторах співпадаючі з напрямом обходу контура записуються зі знаком «плюс», неспівпадаючі - зі знаком «мінус».
Для замкненого контура Рис. 15 другий закон Кірхгофа записується так: або так: . Якщо ЕРС перенести в праву сторону і замінити напругами то другий закон Кірхгофа записується так:
або