5.Перший закон Ньютона: в інерціальній системі відліку матеріальна точка зберігає стан спокою або рівномірного прямолінійного руху, якщо на неї не діють інші тіла або дія зовнішніх тіл скомпенсована.

Інерціальні системи відліку — системи відліку, відносно яких тіло перебуває в спокої або рухається рівномірно й прямолінійно за умови компенсації дії на нього інших тіл.

Другий закон Ньютона:

Прискорення матеріальної точки прямо пропорційне силі, яка на неї діє, та направлене в сторону дії цієї сили

Сума всіх сил,що діють на точку дорівнює добутку маси на прискорення!!!!

Третій закон Ньютона:

Сили, що виникають при взаємодії двох тіл, є рівними за модулем і протилежними за напрямом.

6.Помилки в розумінні механічних рухів давньогрецьких учених виправив італійський учений Г. Галілей, спираючись на експерименти з нескладними механічними системами. У дослідах зі скочуванням свинцевої кульки з похилої площини він помітив, що відстань S₁ руху кульки по піску (по горизонтальній поверхні) (рис.2.2.2) менша від відстаней S₂ і S₃, які пройшла кулька по гладкій дошці і мармурі. Цю відмінність Галілей пояснив тим, що сила тертя  під час руху по піску набагато більша за силу  під час руху кульки по дошці або відшліфованому мармурі.

Результати експериментів Галілея свідчили про те, що чим менший опір рухові, тим менша зміна швидкості і тим довше рухається кулька. Розмірковуючи над цими результатами, Галілей дійшов геніального висновку: за повної відсутності сили тертя або опору швидкість тіла стає постійною, і для підтримання руху не потрібно прикладати жодної сили. Математично це можна записати так: , якщо . Явище збереження тілом швидкості за відсутності зовнішніх дій на нього з боку інших тіл, називають інерцією, а цю властивість тіла - і нертністю.

Про те, що тілу властиво зберігати не будь-який рух, а саме прямолінійний, свідчить такий дослід (рис.2.2.3). Кулька, що рухається прямолінійно по плоскій горизонтальній поверхні, стикаючись з перешкодою, яка має криволінійну форму, під дією цієї перешкоди змушена рухатися по дузі. Однак, коли кулька доходить до кінця перешкоди, вона перестає рухатися криволінійно і знову починає рухатися по прямій.

Розглядаючи механічні рухи в будинку на березі моря і в каюті корабля, Г. Галілей виявив, що вони здійснюються однаково, коли корабель пливе по гладкій поверхні без прискорення. Дуже важливим для всього подальшого розвитку фізики виявилось твердження Галілея про те, що ніякими механічними дослідами, що проводяться всередині інерціальної системи відліку (для пасажира нею є каюта корабля), неможливо встановити, перебуває ця система в спокої чи рухається рівномірно і прямолінійно. Це твердження називають принципом відносності Галілея. Людина в каюті корабля може встановити факт руху тільки тоді, коли вона спостерігатиме зовнішні тіла: острів, берег моря тощо.

Галілей задався питанням: як при падінні будуть вести себе легке і важке тіла, якщо їх скріпити разом? Він міркував так: легке тіло повинне уповільнювати рух важкого, так як воно падає повільніше. Але разом обидва тіла становлять ще більш важке тіло і, отже, повинні падати ще швидше. Оскільки ці два твердження суперечать один одному, варто припустити, що всі тіла незалежно від їх маси повинні падати з однаковою швидкістю. 

7.Імпульс тіла - векторна фізична величина . А вираз  виражає зміну імпульсу тіла. Зміна вектораімпульсу тіла під дією постійної сили дорівнює добутку сили на час її дії і називається імпульсом сили.

Для визначення імпульсу системи тіл або точок потрібно знайти векторну суму імпульсів окремих частин системи:

Розглянемо це на прикладі зіткнення двох пружних тіл (рис.2.3.2).

Нехай два тіла масами m₁ і m₂, рухаються назустріч одне одному зі швидкостями  і .

Після зіткнення, перше тіло набуде швидкості , а друге - . У момент удару на першу кулю діє сила

на другу:

За третім законом Ньютона ці сили рівні за величиною і протилежні за напрямом.

де в лівій частині рівності стоїть сума імпульсів до взаємодії, а в правій - сума імпульсів після взаємодії тіл.

Закон збереження імпульсу: сума імпульсів тіл, які утворюють замкнену систему, залишається незмінною за будь-яких взаємодій тіл цієї системи між собою.

Замкненою системою називають групу тіл, які не взаємодіють ні з якими іншими тілами, що не входять до складу цієї групи. Сили взаємодії між тілами, що утворюють замкнену систему, називають внутрішніми.

Відзначимо, що закон збереження імпульсу універсальний, тобто виконується завжди.

Прикладом практичного застосування закону збереження імпульсу є реактивний рух, який виникає в результаті викиду частини маси тіла з деякою швидкістю, в результаті чого частина, що залишилась, отримує швидкість в протилежному напрямі (рис.2.3.3-2.3.5).

Реактивний рух також здійснюють восьминоги, кальмари та деякі інші жителі ЗемлНа відміну від інших транспортних засобів пристрій з реактивним двигуном може рухатися в безповітряному просторі. Здійснення реактивного руху не потребує взаємодії тіла з навколишнім середовищем.