46. Зміст обставин, що пом’якшують покарання, за наявності яких суд призначає покарання у межах, визначених ст. 69 – 1 кк України.

Відповідно до ст.69-1 КК України, за наявності таких обставин, що помякшують покарання, як: 1)зявлення зі зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину; 2)добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні підсуднім своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати 2/3 макс.строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відпов.санкцією статті (санкцією част.ст) ОЧ КК Укр.

Відпов.до аб.2 п.5 Пост.ПВСУ “Про практику призначення судами кримінального покарання від 24 жовтня 2003 року №7, вирішуючи пит.про наявність такої помякшуючої обст., як зявлення зі зізнанням, суди повинні перевіряти, чи були подані до органів розслідування, ін.держ.органів заява або зроблене посадовій особі повідомлення про злочин (у будь-якій формі) добровільними і чи не повязано це з тим, що особа була затримана як підозрюваний і, будучи викритою, підтвердила свою участь у вчинені злочину.

Також у п.6-2 Постанови вказується, що при цьому суди мають перевіряти, чи дійсно особа зявилась із зізнанням, чи щиро покаялась або активно сприяла розкриттю злочину, чи добровільно відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду в повному обсязі та чи фактично визнає свою вину. Висновки суду з цих питань мають бути у вироку вмотивовані. Водночас добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди не враховується тоді, коли такі збитки або шкоду не заподіяно.

47.Строк або розмір покарання, що призначається судом винній особі за вчинення злочину, за наявності обставин, що пом’якшують покарання.

За наявності обст., що помякш.покар.суд може:

1)призначити основне чи додаткове покарання ближче до мінім.межі (розміру або строку), установленої крим.законом за вчинення цього злочину;

2)за наявності ін.умов передбачених ст.69 КК призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, установленої в санкції ст., за якою особа засуджується;

і зобовязаний:

3)за наявності ін.умов, передбач.ст.69-1 КК призначити покарання, строк або розмір якого не може перевищувати 2/3 максим.строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбач.відпов.санкцією ст. (ч.ст)ОЧ КК Укр.

48.Проблеми визначення строку або розміру покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання, у судовій практиці.

Такі проблеми мають місце тоді, коли у санкції ст.,яка передбачає вчинений злочин, як найбільш суворий вид покарання передбачено довічне позбавлення волі, що відпов.не може бути признач.менший строк;

???можл., у віднос.-визнач.санкції, коли не встан.нижню межу покарання;

+не прописано як які обст.вплив.на визначення строку, і цим забезпечується можливість суддівських зловживань.

49.Призначення покарання за окремі злочини, що утворюють сукупність та проблеми, що виникають у судовій практиці на цьому етапі призначення покарання.

При сукупності злочинів суд здійснює призначення покарання в 2 етапи:

1)окремо призначає основне і додаткове покарання за кожний злочин, який утворює сукупність з урахуванням усіх заг.засад призначення покарання;

2)призначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань (ст.70 ч.1)

Проблеми: 1) застосовувати правила поглинання чи складання покарань; 2) проблеми при поглинанні коли виник.труднощі у визначенні, яке покарання суворіше (приклад з виправними роботами на 1 рік з відрахуванням 20% і на 2 роки з відрахуванням 15%, суворіше -споч.рах, де більша сума відрахувань, якщо однакова, то там де більше років -2 роки)