2. Ознайомлення з особливостями взаємодії майстра виробничого навчання і класного керівника в процесі планування виховної роботи навчальної групи птнз

Інженерно-педагогічний колектив (ІПК) профтехучилища складається з двох великих категорій інженерно-педагогічних працівників: майстрів виробничого навчання і викладачів теоретичного навчання.

Головною особливістю виховного процесу в системі профтехосвіти є те, що педагогічне керівництво навчальною групою здійснюють два педагоги: майстер виробничого навчання і класний керівник. І тільки чітка, цілеспрямована система їхніх педагогічних впливів і вимог може забезпечити цілісне виховання особистості, формування в неї професійно важливих і соціально значимих якостей.

Одним з основних принципів професійного навчання є принцип професійної спрямованості загальноосвітніх і загальнотехнічних дисциплін. У ПТНЗ існує тісний зв'язок між загальною і професійною освітою. І на перше місце в процесі навчання виступає формування професійно важливих якостей особистості, підготовка кваліфікованих фахівців для народного господарства.

При навчанні в ПТНЗ домінує, як правило, практична підготовка над теоретичною і, як наслідок, майстер виробничого навчання має більший виховний вплив на учнів, ніж класний керівник.

У цих умовах майстер виробничого навчання і класний керівник, вирішуючи різні виховні задачі, взаємодоповнюють один одного.

Виховні задачі можна розділити на три групи:

1 група - задачі, спільні для двох педагогів.

2 група - задачі професійного виховання, на рішення яких спрямовані основні зусилля майстра виробничого навчання.

3 група - задачі, у рішенні яких велику роль відіграє класний керівник.

Зміст виховних задач

Група задач	Зміст виховних задач
1 група	Планування виховної роботи в групі. Виховання колективізму й готовності до взаємодопомоги. Формування відповідальності перед колективом (за результати праці, навчання, виконання суспільних доручень). Проведення роботи з профілактики правопорушень. Організація виховної роботи з учнями «групи ризику». Підтримка тісного контакту із сім'ями учнів. Підтримка учнів до активної участі в суспільній роботі.
2 група	Формування позитивного відношення до праці з обраного фаху. Виховання працелюбності, відповідального ставлення до праці. Залучення учнів до гуртків технічної творчості, розвиток у них раціоналізаторських здібностей. Вимога від учнів дотримання встановленого ритму й режиму, здійснення контролю відвідування.
3 група	Формування в учнів умінь в галузі самоосвіти. Розвиток суспільної активності учнів, активізація діяльності органів самоврядування.

У деяких випадках взаємодія між майстром виробничого навчання і класного керівника не дають належних результатів через відсутність взаєморозуміння. Це викликано такими причинами:

1. Педагоги по-різному сприймають особистість учня, дотримуються різних, часом протилежних, поглядів на перспективи його розвитку.

1. Взаємодія з партнером виявляється неможливою, коли він прагне затвердити свій авторитет за допомогою засобів, що суперечать нормам педагогічної етики.

2. «Розрив» у спільній діяльності утворюється через відсутність у педагогів знань про способи здійснення поставленої мети.

3. Спільна діяльність стає безперспективною і заходить у безвихідь, коли педагоги втрачають стратегічні цілі роботи з учнями.

4. Співробітництво педагогів блокується, коли всі невдачі і розбіжності вони переводять у план особистих відношень і починають вести один з одним «позиційну» боротьбу.

Таким чином, виховна робота в навчальній групі ПТНЗ буде здійснюватись більш успішно за наступних умов:

- дотримання принципу єдності педагогічних вимог;

- педагогічні впливи педагогів будуть здійснюватися цілеспрямовано;

- забезпечення високого рівня міжособистісних взаємовідносин між інженерно-педагогічними працівниками.