3. Ресурси економічної системи.
Джерелами будь - якого виробництва є ресурси, якими володіє суспільство. Обмеженість ресурсів зумовлює незбалансованість між відносно необмеженими потребами людей і тими економічними ресурсами, якими володіють люди для їх задоволення. Ресурси виробництва – це сукупність тих природних, соціальних та духовних сил, які можуть бути використані у процесі виробництва товарів, послуг та інших цінностей. В економічній теорії ресурси поділяють на дві великі групи:
матеріальні ресурси – це земля і капітал;
людські ресурси – це праця і підприємницький хист.
Земля – це усі природні ресурси, тобто орна земля, ліс, водні ресурси, розвідані родовища корисних копалин тощо.
Капітал – це засоби виробництва (машини, устаткування, інструменти, споруди, транспортні засоби тощо). Розрізняють реальний і грошовий капітал. Реальний капітал – це виробничі ресурси, які використовуються у процесі виробництва. Грошовий капітал – це гроші, які спрямовані на придбання інвестиційних ресурсів (позичковий капітал, акціонерний капітал).
Праця – це сукупність всіх фізичних та розумових здібностей людей, які застосовують у виробництві життєвих благ. Праця э джерелом усіх дій, спрямованих на перетворення природи для задоволення потреб людини.
Особливим видом людських ресурсів є підприємницький хист, що виявляється в здібності людей керувати процесом виробництва, займатися бізнесом, тобто найефективніше використовувати всі інші економічні ресурси.
В основі макроекономічного аналізу лежить проста модель кругообігу ресурсів економічної системи, або модель кругових потоків. Ця модель базується на аналізі взаємодії лише двох економічних агентів – домогосподарства та фірми – і не передбачає державного втручання в економіку, а також будь - яких зв’язків із рештою країн світу (мал. 1).
Із схеми видно, що економіка є замкнутою системою, в якій доходи одних економічних агентів є витратами інших:
- споживчі витрати домогосподарств на придбання товарів є доходами фірм від реалізації готової продукції;
- витрати фірм на оплату ресурсів є доходами домогосподарств (заробітна плата, рента, інші види доходів).
Мал. 1. Проста модель кругових потоків.
Реальний потік (“ресурси - товари”) та грошовий (“витрати - доходи”) відбуваються одночасно у протилежних напрямках і безмежно повторюються. Основним висновком із моделі є рівність між сумарною величиною продажів фірм та сумарною величиною доходів домогосподарств. Це означає, що для закритої економіки (тобто без будь-яких зв’язків із зовнішнім світом), без державного втручання в економіку, величина загального обсягу виробництва у грошовому вимірюванні дорівнює сумарній величині грошових доходів домогосподарств. При цьому також справедливою є рівність доходів і сукупних витрат.
Особливо важливе значення у макроекономіці має поділ показників на запасові й потокові.
Поняття “потік” характеризує економічний процес, який відбувається безперервно і вимірюється в одиницях за певний період часу. В моделі кругообігу були розглянути потоки продукції, витрат, доходів.
Поняття “запас” – це величина, яку використовують для вимірювання показника на конкретний момент часу, на певну дату.
В економіці існує певний взаємозв’язок між показниками запасу і потоку (запас дорівнює накопиченим за певний період потокам, а потік дорівнює різниці між запасами на початок та кінець періоду).
Наприклад, державний борг – дефіцит державного бюджету; нагромаджений в економіці капітал – обсяг інвестицій; майно споживача – заробітна плата споживача; добробут – доход; кількість безробітних – кількість осіб, які втрачають роботу.
У сучасній ринковій економіці держава тісно взаємодіє с домогосподарствами та фірмами. Основними каналами зв’язку держави з іншими економічними суб’єктами є податки, державні трансфертні платежі, державні закупівлі товарів та послуг, державні запозичення та надання громадських благ.
Економіка більшості країн світу, в тому числі України, є відкритою.
Відкрита економіка – це економічна система, яка пов’язана з іншими країнами світу механізмами експорту, імпорту і фінансових операцій. У відкритій економіці з державним вручанням модель кругових потоків декілька ускладнюються. (мал. 2).
