70.Американський федералізм

Сполучені Штати Америки - федеративна держава. Суб'єктами федерації є 50 штатів і федеральний округ Колумбія з розташованою в ньому столицею - м. Вашингтон. Територія федерації включає також острови Пуерто-Ріко і Гуам. Острови Мікронезії є «асоційованими державами» із США. Вони мають обрані парламенти і президентів. Пуерто-Ріко вважається «державою, що вільно приєдналася». Закони США мають тут верховенство як і в Штатах, але всі ці території не мають свого представництва в Сенаті, а у Палаті представників - тільки делегата з правом дорадчого голо­су. В прямому правлінні находяться також острови, які мають статус територій США.

Штати - державні утворення, але вони не володіють державним суверенітетом і не мають права виходу із США. Вони приймають свої конституції, які відповідають основним положенням Конституції Сполучених Штатів Америки.

Структура органів штатів відповідає структурі федеральних органів. Законодавчу владу у штаті здійснює лігіслатура (як пра­вило однопалатна), виконавчу - обраний населенням губернатор, судову - Верховний Суд та інші суди штату.

Конституція США визначила принципи розмежування владної компетенції федерації і штатів. Вона встановлює сферу виключ­ної компетенції федерації. За межами встановленої компетенції свої повноваження реалізують штати та їх органи.

71. Місцеве самоврядування та управління

   Місцеве самоврядування та управління в Штатах базується на адміністративно-територіальному поділі, що входить до компетенції штату. Тому системи місцевого самоврядування у різних штатах різноманітні.    Більшість штатів, крім двох, поділяються на графства їх населення обирає цілу низку посадових осіб: шерифа, прокурора казначея. Під їх керівництвом працюють муніципальні посадовці.    Міста виділені із графств і мають свою окрему систему самоврядування. Населення обирає раду, яка, в свою чергу, обирає мера. Мер головує у раді і не займається управліською діяльністю. Управління здійснює найманий за контрактом посадовець-менеджер. Друга система “рада-мер”. Населення обирає окремо місцеву раду і мера, який здійснює управління містом. І, нарешті, існує третя система - “комісійна система”. Населення обирає комісію у складі 3-7 осіб, які виконують функції міської ради і відають окремими галузями управління.    Графства поділяються на тауни і тауншипи. Ці найменування склалися історично і на сьогодняшній день між ними фактично немає ніякої різниці.    Компетенція органів місцевого самоврядування визначається конституціями і законами окремих штатів. Вона відповідає принципам місцевого самоврядування. Тобто, прийняття і виконання місцевого бюджету, питання громадського порядку, надання соціальних послуг    В адміністративно-територіальних одиницях, містах населенням або місцевою радою обираються також різні ради і комітети з різноманітних питань. Наприклад, опікунські ради, шкільні ради, місцеві ради тощо.

72. Конституция Великобритании, ее составные части.

, в Великобритании строго научного разграничения между конститу­ционным и всем остальным правом нет. В Соединенном Королевстве в связи с отсутствием кодифика­ций или официальных систематизацийищва

Конституция Великобритании, ее характерные черты и особенности

. В Великобритании нет конституции в данном конк­ретном смысле, а действует конституция в абстрактном значении этого понятия.

Характерные черты конституции:1) Британская конституция является единой для Соединенно­го Королевства Англии, Уэльса, Шотландии и Северной Ирлан­дии2) Британская конституция является неписаной. 3) Конституция Великобритании является "гибкой" конститу­цией

Структура конституции. В Великобритании нет писаной консти­туции, т.е. нет такого закона или совокупности законов, которые были бы официально объявлены основными законами страны. Юридическая кон­ституция Великобритании включает самые разные источники Конституция Вели­кобритании считается неписаной, поскольку наряду с письменными до­кументами ее важной составной частью являются неписаные конститу­ционные обычаи, которые регулируют иногда несущественные, обрядо­вые вопросы заседаний парламента а иногда принципиальные вопросы Конституция Великобритании состоит из четырех категорий источ­ников: статутов, судебных прецедентов, конституционных обычаев, доктринальных источников.

Статут — акт (закон), принимаемый обеими палатами парламента в соответствии с установленной для этого процедурой и подписанный главой государства — монархом Однако к числу конституционных актов принято относить только некоторые статуты: упомянутую Великую хартию воль­ностей, хабеас корпус акт 1679 г. (Билль о пра­вах 1679 г., акты о престолонаследии (1701 г.), об объединении с Шот­ландией (1706 г.), о парламенте (1911 и 1949 гг.), о палате общин Судебный прецедент — это решения по конституционным вопросам так называемых высоких судов Конституционные обычаи сложились в практической деятельности выс­ших органов государства Конституционные обычаи имеют более существенное значение, чем судебные Доктринальные источники — это мнения выдающихся ученых-юристов по вопросам конституционного права. Ее различные источники регулируют отдельные вопросы и нередко делают это лишь частично