- •Зміст організації управлінської праці менеджера
- •Правила початку дня
- •Правила, які стосуються ходу дня
- •Правила завершення робочого дня
- •Організація роботи з документами
- •Раціональна організація й проведення ділових зустрічей
- •Організація прийому відвідувачів
- •Основні типи завдань менеджера
- •Поради фінських спеціалістів щодо планування робочого дня менеджера
- •Проблеми, які найчастіше турбують керівника
- •Швидке читання
- •Графічні засоби в роботі менеджера
- •Основні групи графічних засобів управління
- •Тренування пам’яті
- •Види пам’яті:
- •Тренування інтелекту
- •Управління стресом
- •Принципи мудрого відношення до життя (за г. Сальє)
Основні групи графічних засобів управління
оргограми – застосовуються для моделювання організаційних структур і процесів (структура підприємства, структура Арарату управління тощо);
топограми – мають вигляд маршрутних схем, на яких схематично зображають рух предмету праці через робочі місця, схеми маршрутів робітників при багатоверстатному устаткуванні;
хронограми – це графіки, які відображають розвиток явища в часі. Відомо понад 100 зразків різних хронограм. Найчастіше в практиці зустрічаються: циклограми, графіки Ганта (для оперативного управління виробництвом), хронограми робочих процесів (для хронометражних спостережень);
діаграми – застосовуються для наглядного зображення пропозицій і динаміки окремих показників з метою регулювання їх величини.
Доцільність вибору того чи іншого графічного прийому і ефективність його застосування залежать від масштабу завдань, які вирішуються.
Тренування пам’яті
Пам’ять – це психічний процес, який полягає у:
а) запам’ятовуванні предметі, явищ, вчинків, думок і т.д.;
б) збереженні того, що запам’яталося;
в) відтворенні того, що запам’яталося;
г) впізнанні тих об’єктів, які мали місце в минулому.
Види пам’яті:
наочно-образна пам’ять проявляється в запам’ятовуванні й відтворенні видимих і слухових образів. Ця пам’ять має велике значення в робочій, навчальній і творчій діяльності людини.
словесно-логічна пам’ять виражається в запам’ятовуванні й відтворенні думок. Цей вид пам’яті тісно пов’язаний із мовою. Наприклад, об’єкт спостереження можна не лише запам’ятати наочно, але й виразити його сутність у словесній формі.
рухова пам’ять залежить від співвідношення збудження й гальмування нервових клітин. Виникнувши, рухомий образ впливає на групу мязів, робота яких пов’язана з цим образом.
емоційна пам’ять – це пам’ять на емоційні стани, які мали місце в минулому. Емоційні переживання швидко запам’ятовуються й легко відтворюються.
короткотермінова (оперативна) пам’ять утримує інформацію у вигляді неповного відтворення подій (напр., при погляді на сукупність цифр).
довготермінова пам’ять служить для запам’ятовування інформації надовго. Все, що утримується протягом більш, ніж декількох хвилин, знаходиться в довготерміновій пам’яті.
Відомі в психології прийоми запам’ятовування поділяються на логічні й механічні.
Логічне запам’ятовування спрямоване на зміст поступаючої інформації. Механічне запам’ятовування пов’язане з формою інформації, яка сприймається: слова, звуки, образи. У практичній діяльності важко провести межу між логічним та механічним запам’ятовуванням. Це добре видно на найбільш поширеному прийомі запам’ятовування – повторенні.
Повторення – найбільш розповсюджений метод запам’ятовування. При цьому необхідно знати такі правила:
великий за обсягом матеріал слід поділяти на частини за їхнім змістом і вивчати, після чого повторювати в цілому;
кількість повторень повинна бути дещо більшою за ту, якої виявилося достатньо для першого повного відтворення матеріалу;
повторення інформації повинно починатися не пізніше, ніж через годину після запам’ятовування (через годину в пам’яті людини залишається не менше 50%, а через день 30-35% того, що запам’яталося).
Увага! Пам’ять – це основа, на якій базується будь-яка професійна діяльність. Сучасний менеджер не уявляється без хорошої пам’яті, тому він повинен постійно думати про її розвиток.
Для розвитку пам’яті менеджмент рекомендує використовувати наступні прийоми:
повторення вивченого. Менеджер повинен періодично освіжувати в пам’яті вивчене (перечитувати, продумувати і т.д.);
цілеспрямовані вправи. Тут можна запропонувати вивчення цифрового матеріалу, текстів прози й віршів, образів;
тренування спостережливості. Спостережливість сприяє покращенню невимушеного запам’ятовування. Для цього рекомендують регулярні вправи з обдумуванням того, що мало місце за день, тиждень, місяць і т.д.;
гігієна пам’яті. При втомі не слід постійно підбадьорювати себе тонізуючими напоями (кава, чай). При інтенсивній розумовій праці доцільно через 40-45 хвилин робити невеликі перерви; дуже корисні фізкультпаузи; дуже важливим є повноцінний сон. Суттєве значення для розвитку пам’яті має правильне харчування (не менше 3-х разів на день). Позитивний вплив на розвиток пам’яті мають хороші взаємовідносини в сім’ї та на роботі.
Отже, пам’ять – це важлива функція інтелекту. Можна цілком упевнено сказати: є пам’ять – є людина. Тому кожен повинен дбати про її розвиток.