5. Особливості поточних планів

Поточне планування – це планування на термін до одного року. Воно знаходить втілення у короткострокових і поточних планах. В них за допомогою бюджетів і фінансових кошторисів пов’язують всі напрямки діяльності організації та її підрозділів на наступний період.

Короткострокові плани розробляють у вигляді виробничих програм на термін від декількох тижнів до року. Їхніми безпосередніми об’єктами є обсяг випуску продукції, рух персоналу, матеріально-технічне забезпечення, порядок використання обладнання. Програми можуть коригуватись при відхиленні попиту або обсягу виробництва від запланового рівня (наприклад, в результаті поломки обладнання, збоїв у постачанні та ін.).

На основі виробничих програм формуються поточні кошториси витрат ресурсів з урахуванням їх резервів, очікуваних поставок, запасів готової продукції, можливості маневру персоналом.

Вихідним моментом складання такого роду програм стає прогноз збуту. Він основується на повідомленнях про надходження замовлень, величини продажу за попередній період; оцінки ринкової кон’юнктури; характеру конкуренції та інші. Виходячи з прогнозу збуту визначається обсяг виробництва у плановому періоді, а відповідно потреби у виробничих потужностях, сировині, матеріалах, робочій силі.

По суті виробничі програми містять в собі рішення про те, як експлуатувати технологічну систему організації в залежності від змінного ринкового попиту, і як забезпечити виробництво необхідної продукції з мінімальними витратами.

Підрозділи, входячи з частки виробничої програми підприємства, яка їх стосується, здійснюють процес оперативного планування. В його рамках вони формують власні виробничі програми і завдання дільницям і бригадам.

В ці програми входять оперативно-календарні плани запуску-випуску виробів та змінно-добові завдання.

Оперативно-календарний план визначає послідовність та терміни запуску, обробки і випуску кожного виду виробів та їх партій по дням тижня; маршрути їх руху; завантаження технологічних ліній і окремих одиниць обладнання; потребу в інструменті та ін. На основі календарного плану розробляють змінно-добові завдання, в яких перелічують обсяг і конкретні види продукції, яка повинна бути вироблена в даному і суміжних цехах.

Змінно-добові завдання можуть доповнюватись планом-графіком руху виробів та їх окремих частин в рамках технологічного процесу.