- •Мова як суспільне явище, її функції.
- •Функціонування української літературної мови як державної.
- •Історія
- •Сучасна українська
- •Державна мова
- •Поняття літературної мови. Норма літературної мови.
- •Розділи стилістики та їх завдання. Дефініція стилю.
- •8. Порівняльна стилістика:
- •9. Історична стилістика.
- •Головні ознаки офіційно-ділового мовного стилю
- •Підстилі офіційно-ділового мовного стилю. Системи документації
- •Історія становлення офіційно-ділового стилю.
- •Лексика офіційно-ділового стилю.
- •Іншомовна лексика в ділових паперах
- •Поняття про документ. Спільні риси документів
- •Формуляр документа
- •Склад реквізитів.
- •Поняття культури мови, мовного етикету.
- •Невербальні засоби спілкування.
- •Види усного ділового мовлення.
- •Публічний виступ як вияв мовної майстерності.
- •Жанри публічних виступів (доповідь, промова, лекція, бесіда).
- •Види публічного виступу.
- •Вимоги до сучасних виступів. Підготовка до публічного виступу. Основні складові виступу.
- •Лексикологія як розділ мовознавства.
- •Історія
- •Розділи лексикології
- •Види лексики за походженням.
- •Види лексики за вживанням.
- •Загальновживана лексика.
- •Спеціальна лексика.
- •Зв’язок ділового мовлення з професією.
- •Особливості використання професійної лексики у ділових паперах. Професіоналізми.
- •Терміни як лексичні засоби наукового стилю.
- •Поняття синонімів. Класифікація синонімів.
- •Види синонімів Морфологічні синоніми
- •Синтаксичні синоніми
- •Словотвірна синонімія
- •Фразеологічні синоніми
- •Ідеографічні (значеннєві) синоніми
- •Стилістичні синоніми
- •Використання синонімів у діловому мовленні.
- •Поняття паронімів. Групи паронімів.
- •Використання паронімів у діловому мовленні.
- •Особливості вживання антонімів та омонімів в офіційно-діловому мовленні.
- •В українській мові
- •Групи часткових омонімів
- •Книжні слова в текстах документів. Особливості використання іншомовних слів у ділових паперах.
- •Кліше у текстах ділових документів.
- •Поняття мовного кліше і штампа.
- •Визначити випадки правильного перекладу граматичних прийменникових конструкцій: згідно з – відповідно до, за – над, з – від, незважаючи на – попри, про – від, щодо – до. Пояснити їх вживання.
- •Навести і охарактеризувати фонетичні засоби офіційно-ділового стилю. Засоби милозвучності слова
- •Спрощення в групах приголосних звуків у діловій лексиці як фонетичні засоби офіційно-ділового стилю.
- •Подвоєння та подовження приголосних звуків у діловій лексиці як фонетичні засоби офіційно-ділового стилю. Пояснити різницю між поняттями «подовження» та «подвоєння».
- •Чергування голосних фонем як морфонологічні засоби офіційно-ділового стилю.
- •Чергування о, е з і
- •Чергування о, е з нулем звука
- •Чергування приголосних фонем як морфонологічні засоби офіційно-ділового стилю.
- •Вживання апострофа у діловій лексиці (власне українській та запозиченій).
- •Вживання м’якого знака у діловій лексиці (власне українській та запозиченій).
- •Правопис слів іншомовного походження у текстах ділових документів.
- •Правопис префіксів у діловій лексиці.
- •Правопис суфіксів у діловій лексиці.
- •Вживання великої літери у текстах ділових документів. Правопис власних іменників у текстах ділових документів.
- •Правопис та відмінювання імен, по батькові, прізвищ як складні випадки орфографії офіційно-ділового стилю.
- •Правопис складних іменників та прикметників у текстах ділових документів. Правопис складних іменників.
- •Правопис складних прикметників.
- •Правопис прислівників разом, окремо та через дефіс у текстах ділових документів.
- •Правопис часток не, ні з різними частинами мови у текстах ділових документів. Не з різними частинами мови.
- •Особливості відмінювання та правопису іменників іі відміни у формі родового відмінка однини у текстах ділових документів.
- •Особливості відмінювання та правопису іменників ііі відміни у текстах ділових документів.
- •Іменник у ділових паперах, його парадигматика та правопис. Категорія роду іменників у ділових паперах
- •Рід невідмінюваних іменників
- •Категорія числа іменників у ділових паперах
- •Прикметник у текстах ділових документів, особливості його граматичної парадигми та правопису.
- •Особливості вживання займенників у ділових паперах.
- •Складні випадки синтаксичної сполучуваності числівників з іменниками у тестах документів. Зв'язок числівників з іменниками в ділових паперах
- •Особливості наголосу числівників під час усного ділового мовлення як орфоепічні норми офіційно-ділового стилю.
- •Дієслівні форми та їх парадигматика у текстах службових документів. Особливості використання дієслівних форм у реквізиті № 21 наказів, протоколів, розпоряджень, актів.
- •Призначення службових частин мови (часток, сполучників, прийменників) у текстах ділових документів. Сполучник в діловому мовленні.
- •Правопис сполучників.
- •Правопис часток
- •Прийменник по в діловому мовленні
- •Складні випадки синтаксичної керування та сполучуваності прийменника у діловому тексті.
- •Словосполучення та речення як синтаксичні конструкції ділового мовлення.
- •Види речень у ділових паперах. Синтаксичні структури у діловому мовленні
- •Складні речення в діловому мовленні. Розділові знаки в складних реченнях.
- •Порядок слів у текстах документів.
- •Узгодження присудка з підметом в ділових паперах.
- •Вставні та вставлені конструкції, їх виділення у документі.
- •Тире між підметом і присудком у текстах ділових документів.
- •Розділові знаки при уточнюючих, пояснюючих та приєднувальних членах речення у текстах ділових документів.
- •Розділові знаки при однорідних членах речення та узагальнюючих словах у текстах ділових документів.
- •Однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками
- •Однорідні члени речення, з'єднані одиничними сполучниками
- •Однорідні члени речення, з'єднані парними сполучниками
- •Тире і крапка з комою між однорідними членами речення
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Поняття однорідних членів речення та узагальнюючого слова у текстах ділових документів. Однорідні та неоднорідні означення.
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Автобіографія
- •Звершховського Артемія Володимировича
- •Резюме: визначення, призначення, типи, склад реквізитів, схема укладання. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Документи щодо особового складу
- •Довідка: визначення, призначення, класифікація, склад реквізитів, особливості оформлення. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Довідково-інформаційні документи
- •Наказ: визначення, призначення, класифікація, склад реквізитів, особливості оформлення реквізиту № 21. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Розпорядчі документи
- •Витяг з наказу: визначення, призначення, склад реквізитів, особливості оформлення реквізиту № 21. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Розпорядчі документи
- •22.04.2009 М. Харків
- •11 Травня 2011 р. М. Київ
- •Витяг з протоколу: визначення, призначення, склад реквізитів, особливості оформлення реквізиту № 21. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Довідково-інформаційні документи
- •11 Травня 2011 р. М. Київ
- •Доповідна записка: визначення, призначення, склад реквізитів, особливості оформлення, формати паперу. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Довідково-інформаційні документи
- •10.07.03 Р. Підпис
- •18.11.05 Р. Підпис
- •Службові листи та їх види, перелік реквізитів та особливості оформлення реквізитів № 10 та № 21. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Довідково-інформаційні документи
- •61040, Харків-40, вул. Сумська, 42,
- •Етикет ділового листування. Види ділового листування. Службові листи до вітчизняних та до іноземних партнерів.
- •Документація щодо особового складу: визначення та перелік документів, особливості писемного оформлення, вимоги до реквізитів № 10, 11, 16, 21, 23.
- •Документи щодо особового складу
Прийменник по в діловому мовленні
Для українського ділового мовлення важливе правильне вживання прийменника по, особливо тоді, коли йдеться про переклад з російської мови на українську. Адже російські конструкції з прийменником по в українській мові перекладаються цілим рядом конструкцій з прийменниками:
за: за свідченням; за власним бажанням; за дорученням; за наказом; за вказівкою; менеджер за професією і т. д.;
з: з питань комерційної торгівлі; з ініціативи; дослідження з уфології; курс лекцій з української мови; з багатьох причин; з певних обставин; з нагоди (чогось) і т. д.;
на: на замовлення; на вимогу; на пропозицію; на мою адресу;
для: курси для вивчення; комісія для складання актів;
після: після одержання посвідчення; після повернення; після від'їзду; після розгляду (чогось) і т. д.;
у (в): викликати у службових справах; у вихідні; в усіх напрямках;
по: черговий по району; наказ по відділенню; спеціаліст по проектуванню споруд; колеги по роботі; по можливості; комітет по сприянню малим підприємствам і підприємцям і т. д.
Складні випадки синтаксичної керування та сполучуваності прийменника у діловому тексті.
Керування - один із способів поєднання слів, при якому слово вимагає конкретної відмінкової форми іншого слова, тобто керує формою іншого слова: оплачувати проїзд, платити за проїзд.
Досить часто в ділових паперах трапляється неточність та двозначність формулювань, безпредметні й не дуже грамотні розмірковування, нечіткість у висловленні думки. Щоб уникнути таких помилок, слід звернути увагу на сполучуваність слів у тексті документа.
При дієсловах, які вимагають неоднакових відмінків від іменників, не вживається спільний додаток: Ми повинні прагнути до вдосконалення і повного опанування методів. Треба опанувати - методами, але вдосконалення - методів; Для організації роботи замало самого інформування, повідомлення фактів. Повідомляти - факти, інформувати - про факти. Спільний додаток неможливий.
У стійких словосполученнях не замінюються окремі слова і не вводяться нові. Від цього словосполучення руйнується, а текст стає неграмотним: кожного взяло за самолюбство (перероблено вислів узяло за живе), для відома і для діла (перероблене до відома), для розуму і душі (перероблено до душі).
Близькозначні слова (синоніми) можуть вимагати після себе неоднакових відмінків: повідомити директору (кому) - інформувати директора (кого), опанувати (що) мову - оволодіти (чим) мовою, властивий (кому) - характерний (для кого), сповнений (чого) - наповнений (чим), оснований (на чому) - заснований (ким), багата (на що) - славиться (чим), торкатися (чого) - доторкатися (до чого). Наприклад: Нехай ці знання будуть властиві й характерні нам (властиві нам, але характерні для нас).
Добираючи українські відповідники до російських, слід розрізняти мовні засоби: благодарить (кого) - дякувати (кому), причинять (что) - завдавати (чого), нуждаться (в чем) - потребувати (чого), подражать (кому) -наслідувати (кого), извинять (кого) - пробачати (кому). Наприклад: Голова подякував його (йому) за успіхи в роботі.
Використання прийменників у російській і українській мовах неоднакове. Тому, слід звернути увагу на вживання прийменників, що їх вимагають дієслова: подготовится к (чему) - підготуватися до (чого), стремится к (чему) - прагнути до (чого), предупреждать о (чем) - попереджувати про (що), думать о (чем) - думати про (що), случилось по вине - трапилось через провину
В українській мові розрізняють такі види керування:
1. Дієслівне - коли дієслово вимагає від іменника певного відмінка: вжити (чого) заходів, запобігати (чому) аваріям, заперечувати (що) факти, повідомляти (чим) телефоном, ігнорувати (що) пропозицію, зазнати (чого) поразки, наголошувати (на чому) на головному, заслуговувати (на що) на увагу, досягти (чого) згоди.
2. Іменне - іменники, утворені від дієслів вимагають певних відмінків: попередження (чого) незаконних дій, завідувач (чого) відділу, завідуючий (чим) відділом, забезпечення (чим) літературою, опанування (чого) курсу, оволодіння (чим) мовою, освоєння (чого) комп'ютера, запобігання (чому) злочинним заходам. Існують інші види іменного керування: пам 'ятник (кому) Шевченкові, магазин Михайла Вороніна.
3. Прикметникове - коли прикметники керують формою іншого слова: характерний (для кого, чого) для директора, притаманний (кому, чому) директору, властивий (кому) менеджеру, хворий (на що) на грип, багатий (на що) на ідеї.
Конкретної форми слова вимагають також прийменники прислівникового походження. Так, слова всупереч і завдяки вимагають давального відмінка: всупереч умовам, домовленості, вимогам; завдяки клопотанню, узгодженості, послугам.