31. Як розподіляються інновації за характером впливу на ринково-технологічні можливості фірми?
За характером впливу на ринково-технологічні можливості фірми інновації поділяються на:
підтримуючі – інновації, які сприяють удосконаленню продукції. Можуть бути новими, радикальними або дуже поступовими (інкрементальними). Їхня загальна риса – покращення якості існуючих продуктів у межах їх технічних характеристик;
п
Технічні характеристики продукту
ідривні – забезпечують більш низьку якість продукції, яка вже існує, але іншої гіршої якості, що простіша в експлуатації, дешевша, більш зручна, орієнтована на нижчі сегменти споживачів;
І Підтримуючі
технології
Високі прибутки
ІІ Підривні
технології
Технічні
характеристики продукту (верхній
сегмент)
Низькі прибутки
Технічні
характеристики продукту (нижній
сегмент)
Час
архітектурні – інновації, що базуються на комбінації елементів різних видів інновацій, вони приводять до старіння існуючих технологій, продуктів, ринків, а значить – до створення нових.
32. Поняття інноваційної діяльності. Визначення інноваційної діяльності згідно Закону України „Про інноваційну діяльність”.
Інноваційна діяльність – це діяльність, яка спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок, випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг. Таке визначення дано в Законі України „Про інноваційну діяльність” .
Інноваційна діяльність як процес включає:
інноваційну маркетингову діяльність (маркетингові дослідження ринків збуту, пошук нових споживачів);
інформаційне, фінансове, організаційне забезпечення;
наукові дослідження, конструкторські і технологічні розробки , які включають пошук новаторських ідей і інженерні рішення;
організаційно-технічну підготовку виробництва;
виробництво новацій;
комерціалізацію новацій (або перетворення їх в інновацію);
поширення в інші сфери (дифузія)”.
33. Місце інноваційної діяльності в інноваційному менеджменті.
Інноваційний менеджмент - це система управління інноваціями, інноваційним процесом і економічними відносинами, які виникають в процесі управління.
Інноваційний менеджмент – це професійний вид управлінської діяльності, який включає планування і організування, мотивування, контролювання і регулювання процесів розробки і впровадження інновацій на об’єктах різних рівнів, які направлені на досягнення інноваційних цілей цих об’єктів.
В інноваційному менеджменті можна виділити практичну і наукову складові. Практична складова проявляється в здійсненні конкретних управлінських дій в тій чи іншій сфері.
В основі цих дій лежить наукова складова, тобто відповідна теорія, методологія, прийоми. Наукову складову представляє інноватика. Інноватика — це область науки, яка вивчає закономірності розвитку інноваційних процесів.
До інноваційної діяльності відноситься вся діяльність в рамках інноваційного процесу, включаючи маркетингові дослідження ринків збуту і пошук нових споживачів, інформаційне забезпечення можливого конкурентного середовища і споживчих властивостей товарів конкуруючих фірм, пошук новаторських ідей і рішень, а також партнерів по впровадженню і фінансуванню інноваційного процесу. Всі ці види діяльності представляють інноваційну сферу, тобто область діяльності виробників і споживачів інноваційної продукції (робіт, послуг), включаючи створення і поширення інновацій”. інноваційну діяльність характеризується як „процес стратегічного маркетингу, НДДКР, організаційно-технічної підготовки виробництва, виробництва й оформлення нововведень, їх впровадження (або перетворення в інновацію) і поширення в інші сфери (дифузія)”. Отже, головними компонентами інноваційної діяльності є новації, інвестиції та інновації.