- •Передмова
- •Розділ 1. Інформатика та інформаційні процеси
- •1.1.Основи інформатики
- •Предмет, методи і завдання дисципліни
- •1.1.2. Інформатизація суспільства
- •1.1.3. Інформація та дані. Інформаційний процесс
- •1.1.4. Економічна інформація та її особливості
- •1.1.5. Класифікація та кодування економічної інформації. Методи класифікації. Системи кодування
- •1.1.6. Єдина система класифікації техніко-економічної інформації
- •1.1.7. Подання інформації в комп'ютері. Одиниці інформації
- •Запис чисел в різних системах числення
- •Формалізація, алгоритмізація та автоматизована обробка економічної інформації
- •1.2. Системне забезпечення інформаційних процесів
- •1.2.1. Принципи побудови та функціонування комп’ютерів
- •1.2.2. Апаратне забезпечення інформаційних процесів
- •Контролери. Лише та інформація, яка зберігається в озу, доступна процесору для обробки. Тому необхідно, аби в його оперативній пам'яті знаходилися програма і дані.
- •1.2.3. Програмне забезпечення інформаційних процесів
- •1.2.4. Класифікація та структура операційних систем
- •1.2.5. Організація та робота з об’єктами файлової системи ос ms Windows
- •1.2.6. Інформаційна безпека, основи захисту інформації
- •2.1. Мережеві технології. Застосування Інтернету в економіці
- •2.1.1. Комп’ютерні комунікації
- •2.1.2. Організація та використання ресурсів комп’ютерної мережі
- •Способи побудови локальних мереж. Комп'ютерна мережа – це складний комплекс взаємозв'язаних і функціонально узгоджених програмних і апаратних компонентів.
- •2.1.3. Internet та Intranet-технології
- •Способи доступу в Інтернет. В даний час відомі наступні способи доступу в Інтернет:
- •2.1.4. Адресація в мережі Інтернет
- •2.1.5. Основні сервіси (служби) мережі Інтернет та їх протоколи
- •2.1.6. Інформаційний пошук та спільне використання інформаційних ресурсів
- •Ефективна організація пошуку. На завершення декілька порад щодо користування пошуковими системами.
- •2.1.7. Телеконференції (групи новин) в економічній діяльності
- •Електронна пошта. Система обміну повідомленнями є одним з найдоступніших засобів спілкування в Інтернеті і в локальних мережах.
- •2.1.8. Мережеві технології в економіці
- •2.1.9. Електронна комерція та біржові операції через Інтернет
- •2.1.10. Віртуальна корпорація та віртуальний офіс
- •2.2. Основи Веб-дизайну
- •2.2.1. Етапи проектування та розробки веб-сайту
- •2.2.2. Структура веб-сторінки та її об’єкти. Основні теги мови html
- •Використання фреймів
- •Створення списків, таблиць
- •Оформлення тексту, створення заголовків. Графічні об’єкти
- •Назва автор видавництво рік
- •Гіперпосилання на веб-сторінці
- •Динамічні ефекти та засоби їх створення
- •Поняття про інтерактивні веб-сторінки та засоби розробки сценаріїв
- •Поняття про xml-мову структурованого зберігання інформації
- •3.1.4. Технологія роботи із структурованими документами у текстовому процесорі ms Word
- •Приєднання й видалення xml-схеми з документа. Виконаєте одну з наступних дій.
- •Збереження xml-документа.
- •Перевірка xml. В Microsoft Word можна перевіряти документ xml на відповідність правилам xml-схемы, якщо схема прикріплена до документа. Порушення схеми відображається в області завдань Структура xml.
- •Технологія роботи із структурованими документами у табличному процесорі ms Excel
- •Збереження й експорт даних xml. Існує кілька способів використання й експортування вмісту аркуша у файл даних xml.
- •Відкриття файлу, що містить дані xml.
- •Збереження й експорт даних xml. Існує кілька способів використання й експортування вмісту аркуша у файл даних xml.
- •Область завдань «xml-джерело».
- •Зіставлення xml-елементів з аркушем.
- •Створення презентацій у середовищі мs РоwегРоint
- •Розділ 4. Основи розробки додатків
- •4.1. Основи офісного програмування
- •Програмне розширення офісних пакетів Microsoft Office. Обмін даними між додатками
- •Призначення та основні поняття системи об‘єктно-орієнтованого програмування vba: редактор, процедури та функції, основні конструкції та оператори мови
- •Основні об’єкти та сімейства:
- •Створення макросів, функцій користувача, форм з елементами управління у додатках Microsoft Office
- •Приклад розроблення форми засобами vba Анкета студента.
- •Введення тексту програмного коду процедур подій;
- •Виконання проекту;
- •Автоматизація комп‘ютерних проектів. Автоматизований розрахунок обміну валют
- •Розділ 5. Комп’ютерні технології роботи із базами та сховищами даних
- •5.1. Програмні засоби роботи із базами та сховищами даних
- •5.1.1. Поняття бази даних та бази знань
- •5.1.2. Різновиди моделей даних. Типи зв’язків
- •5.1.3. Проектування реляційної бази даних: метод нормальних форм; метод суть-зв'язок (er-діаграм); засоби автоматизації проектування
- •5.1.4. Програмні засоби роботи з базами даних. Система управління базами даних
- •5.1.5. Структура сховищ даних та програмні засоби роботи зі сховищами даних
- •5.2.1. Побудова реляційної бази даних в ms Excel
- •5.2.2. Засоби роботи з базою даних в ms Excel
- •Установлення інтервалу критеріїв. Критерії бувають двох типів.
- •Способи введення функцій. Є два шляхи введення функції в формулу: ручний або з допомогою Мастера функцій Excel.
- •Додаткова інформація про діалогове вікно Мастер функций
- •Пошук рішення. Використання функції “поиск решения” для вирішення задач виробництва. Розглянемо можливості функції “поиск решения” на конкретному прикладі.
- •5.2.3.Створення бд та робота з бд в субд Microsoft Access
- •5.2.4.Мова структурованих запитів sql. Розробка sql – запитів
- •Розділ 6. Перспективи інформаційних технологій в економіці
- •6.1. Експертні і навчальні системи
- •Системи штучного інтелекту, їх структура
- •Експертні системи, їх будова та застосування в економіці
- •6.1.3. Системи підтримки прийняття рішень
- •6.1.4. Навчальні системи
- •6.2. Перспективи розвитку інформаційних технологій
- •6.2.1. Сучасні тенденції подальшого розвитку інформатики
- •6.2.2. Перспективи розвитку інформаційних технологій
- •6.2.3. Комп’ютерні технології управлінських інформаційних систем
- •6.2.4. Інформаційні системи управління та функціонального моделювання бізнес-процесів
- •6.2.1. Сучасні тенденції подальшого розвитку інформатики
- •Перспективи розвитку інформаційних технологій
- •6.2.3. Комп’ютерні технології управлінських інформаційних систем
- •6.2.4. Інформаційні системи управління та функціонального моделювання бізнес-процесів
- •Тестові завдання до навчального предмету
- •Література
Розділ 5. Комп’ютерні технології роботи із базами та сховищами даних
5.1. Програмні засоби роботи із базами та сховищами даних
5.1.1. Поняття бази даних та бази знань
5.1.2. Різновиди моделей даних. Типи зв’язків
5.1.3. Проектування реляційної бази даних: метод нормальних форм; метод суть-зв'язок (ER-діаграм); засоби автоматизації проектування
5.1.4. Програмні засоби роботи з базами даних. СУБД
5.1.5. Структура сховищ даних та програмні засоби роботи зі сховищами даних
5.1.1. Поняття бази даних та бази знань
Поняття "база даних" (БД) означає сукупність даних, призначених для спільного використання. База даних — сукупність спеціальним чином організованих даних і об’єктів, що відображають стан і їхні взаємозв’язки у предметній області. Під предметною областю прийнято розуміти частину реального світу, який підлягає вивченню для організації управління і в кінцевому рахунку автоматизації, наприклад, ВУЗ, підприємство.
Розрізняють документальну БД (сукупність текстових документів вільних форматів) і фактографічну БД (сукупність відомостей, що зберігаються в інформаційній системі й організованих відповідно до вимог якого-небудь фіксованого набору форматів).
Дані, збережені в документальних і фактографічних БД, поміщаються в сховища, модифікуються і використовуються.
На всіх етапах життєвого циклу БД складається з двох компонентів: структури та даних. Під структуризацією розуміється введення угод про способи представлення даних. Неструктурованими можуть вважатися дані у текстовому файлі. Прикладом структурованих даних може виступати таблиця.
Логічну структуру даних, що зберігаються у базі даних, називають моделлю представлення даних. На різних рівнях абстракції опису БД її структура зображується по-різному, як показано на Рис. 5.1.1.
На концептуальному інфологічному рівні структура БД ефективно відображається у вигляді ER-діаграми — діаграми "Entity — Relationship" ("Сутність — зв'язок"), запропонованої у 1976 p. П. Ченом; на концептуальному даталогічному рівні вона є або ієрархічною, або мережною, або реляційною, або об'єктно-орієнтованою, або об'єктно-реляційною, або багатовимірною, або гібридною моделлю даних. На фізичному рівні структура БД — це структура файлів даних і допоміжних файлів.
Рис. 5.1.1. Складові БД та файла даних у реляційній БД
Самі файли даних також складаються з двох компонентів: структури та даних. Структура файла в реляційній моделі (Рис. 8) — це ім'я, тип поля, його довжина, точність (для числових полів).
Розробленням структури БД на всіх етапах займається Системний аналітик, який забезпечує БД усіма необхідними властивостями.
Дані — це компонент БД, яким маніпулює користувач ІС, актуалізуючи БД.
Дані сучасних БД поділяються на:
— алфавітно-цифрові (використовуються практично в усіх ІС);
— графічні образи (застосовуються в різних системах автоматизованого проектування (САПР));
— гіпертекстові, гіпермедійні, мультимедійні (використовуються в ІС на основі технологій Internet/Intra-net/Extranet);
— просторові або картографічні (застосовуються в геоінформаційних системах);
— ряди даних (як правило, хронологічні ряди, що використовуються у багатовимірних БД, які становлять основу сховищ даних).
База даних містить словник мета даних, що сам по собі є БД, де розміщені дані про дані, тобто інформація про саму БД, і є інструментом адміністратора БД. У словнику корисно мати такі дані: ім'я, тип, довжину, точність, допустимі значення кожного елемента даних; назви файлів даних і допоміжних файлів, що забезпечують доступ до даних; адреси цих файлів, кількість записів, які зберігаються (мають формуватися автоматично при роботі з даними); дати реєстрації змін у структурах даних (теж мають формуватися автоматично); дані про адміністраторів, які керують файлами, та іншу інформацію. Система управління БД разом з обчислювальною системою та словником БД є інструментальним засобом розроблення та супроводу БД.
Адміністратор БД — особа або група осіб, які відповідають за загальне керування БД. До обов'язків адміністратора БД належать: вироблення вимог до БД, її проектування, створення, ефективне використання і супровід, визначення інформаційного змісту БД, структури зберігання та стратегії доступу, взаємодія з користувачами, визначення контролю повноважень і процедур перевірки вірогідності даних, а також стратегії відновлення даних, керування ефективністю БД.
У процесі експлуатації АБД звичайно стежить за функціонуванням інформаційної системи, забезпечує захист від несанкціонованого доступу, контролює надмірність, несуперечність, схоронність і вірогідність збереженої в БД інформації. Для однокористувальницьких інформаційних систем функції АБД звичайно покладаються на осіб, що безпосередньо працюють з додатком БД.
В обчислювальній мережі АБД, як правило, взаємодіє з адміністратором мережі. В обов'язку останнього входять контроль за функціонуванням апаратно-програмних засобів мережі, реконфігурація мережі, відновлення програмного забезпечення після збоїв і відмовлень устаткування, профілактичні заходи і забезпечення розмежування доступу.
Обслуговуючий персонал виконує функції підтримки технічних і програмних засобів у працездатному стані. Він проводить профілактичні, регламентні, ремонтні й інші планові роботи, а також роботи по мірі необхідності.
Додаток являє собою чи програму комплекс програм, що забезпечують автоматизацію обробки інформації для прикладної задачі. Додатки можуть створюватися в або у середовищі, або поза середовищем СУБД — за допомогою системи програмування, що використовує засобу доступу до БД, наприклад Delphi, C++, Builder. Додатки, розроблені в середовищі СУБД, часто називають додатками СУБД, а додатки, розроблені поза СУБД, — зовнішніми додатками.
Для роботи з базою даних найчастіше досить засобів СУБД і не потрібно використовувати додатки, створення яких вимагає програмування. Додатки розробляють головним чином у випадках, коли потрібно забезпечити зручність роботи з БД некваліфікованим користувачам або коли інтерфейс СУБД не влаштовує користувачів.
База знань — упорядкована сукупність спеціальним чином організованих правил і фактів, що відображають їхній стан і взаємозв’язки у предметній області, механізмів виведення та програмних засобів, та призначена для подання нагромаджених у ній знань. База знань широко використовується в автоматизованих експертних системах для вирішення експертних завдань за допомогою правил логічного виведення.
Знання – це особлива форма інформації, яка представляє собою сукупність структурованих теоретичних і емпіричних положень предметної області, які представлені у різній формі, мають певні властивості, пов’язані синтаксичними, семантичними, прагматичними відносинами і дозволяють розв’язувати прикладні задачі.
Знання існують у наступних формах: у пам’яті людини (експерта); матеріалізовані або канонізовані знання у підручниках, наукових монографіях тощо та розташовані на різних матеріальних носіях; напівформалізована структурована модель у вигляді “поля знань”; формалізовані знання на деякій мові представлень і БЗ.
Процедура створення БЗ може мати наступний вигляд (рис. 5.1.2):
Рис. 5.1.2. Процедура створення БЗ.
Сховище (склад, банк даних (БнД)) даних (англ. data warehouse) — предметно–орієнтований, інтегрований, незмінний набір даних, що підтримує хронологію і здатний бути комплексним джерелом достовірної інформації для оперативного аналізу та прийняття рішень.
Сховища даних можна представити наступним чином:
Рис.5.1.3.
Описи баз даних відносяться до метаінформації, тобто інформації про інформацію. Опис баз даних часто називають схемою. Крім того, в сховищі даних можуть бути присутніми описи окремих частин баз даних, з погляду окремих користувачів — підсхеми.
Централізоване сховище метаінформації називається словником даних.
Окрім опису баз даних, до складу метаінформації може включатися інформація про предметну область, яка необхідна для проектування системи, про користувачів сховища даних, про проектні рішення і деяка інша інформація.