- •Передмова
- •Розділ 1. Інформатика та інформаційні процеси
- •1.1.Основи інформатики
- •Предмет, методи і завдання дисципліни
- •1.1.2. Інформатизація суспільства
- •1.1.3. Інформація та дані. Інформаційний процесс
- •1.1.4. Економічна інформація та її особливості
- •1.1.5. Класифікація та кодування економічної інформації. Методи класифікації. Системи кодування
- •1.1.6. Єдина система класифікації техніко-економічної інформації
- •1.1.7. Подання інформації в комп'ютері. Одиниці інформації
- •Запис чисел в різних системах числення
- •Формалізація, алгоритмізація та автоматизована обробка економічної інформації
- •1.2. Системне забезпечення інформаційних процесів
- •1.2.1. Принципи побудови та функціонування комп’ютерів
- •1.2.2. Апаратне забезпечення інформаційних процесів
- •Контролери. Лише та інформація, яка зберігається в озу, доступна процесору для обробки. Тому необхідно, аби в його оперативній пам'яті знаходилися програма і дані.
- •1.2.3. Програмне забезпечення інформаційних процесів
- •1.2.4. Класифікація та структура операційних систем
- •1.2.5. Організація та робота з об’єктами файлової системи ос ms Windows
- •1.2.6. Інформаційна безпека, основи захисту інформації
- •2.1. Мережеві технології. Застосування Інтернету в економіці
- •2.1.1. Комп’ютерні комунікації
- •2.1.2. Організація та використання ресурсів комп’ютерної мережі
- •Способи побудови локальних мереж. Комп'ютерна мережа – це складний комплекс взаємозв'язаних і функціонально узгоджених програмних і апаратних компонентів.
- •2.1.3. Internet та Intranet-технології
- •Способи доступу в Інтернет. В даний час відомі наступні способи доступу в Інтернет:
- •2.1.4. Адресація в мережі Інтернет
- •2.1.5. Основні сервіси (служби) мережі Інтернет та їх протоколи
- •2.1.6. Інформаційний пошук та спільне використання інформаційних ресурсів
- •Ефективна організація пошуку. На завершення декілька порад щодо користування пошуковими системами.
- •2.1.7. Телеконференції (групи новин) в економічній діяльності
- •Електронна пошта. Система обміну повідомленнями є одним з найдоступніших засобів спілкування в Інтернеті і в локальних мережах.
- •2.1.8. Мережеві технології в економіці
- •2.1.9. Електронна комерція та біржові операції через Інтернет
- •2.1.10. Віртуальна корпорація та віртуальний офіс
- •2.2. Основи Веб-дизайну
- •2.2.1. Етапи проектування та розробки веб-сайту
- •2.2.2. Структура веб-сторінки та її об’єкти. Основні теги мови html
- •Використання фреймів
- •Створення списків, таблиць
- •Оформлення тексту, створення заголовків. Графічні об’єкти
- •Назва автор видавництво рік
- •Гіперпосилання на веб-сторінці
- •Динамічні ефекти та засоби їх створення
- •Поняття про інтерактивні веб-сторінки та засоби розробки сценаріїв
- •Поняття про xml-мову структурованого зберігання інформації
- •3.1.4. Технологія роботи із структурованими документами у текстовому процесорі ms Word
- •Приєднання й видалення xml-схеми з документа. Виконаєте одну з наступних дій.
- •Збереження xml-документа.
- •Перевірка xml. В Microsoft Word можна перевіряти документ xml на відповідність правилам xml-схемы, якщо схема прикріплена до документа. Порушення схеми відображається в області завдань Структура xml.
- •Технологія роботи із структурованими документами у табличному процесорі ms Excel
- •Збереження й експорт даних xml. Існує кілька способів використання й експортування вмісту аркуша у файл даних xml.
- •Відкриття файлу, що містить дані xml.
- •Збереження й експорт даних xml. Існує кілька способів використання й експортування вмісту аркуша у файл даних xml.
- •Область завдань «xml-джерело».
- •Зіставлення xml-елементів з аркушем.
- •Створення презентацій у середовищі мs РоwегРоint
- •Розділ 4. Основи розробки додатків
- •4.1. Основи офісного програмування
- •Програмне розширення офісних пакетів Microsoft Office. Обмін даними між додатками
- •Призначення та основні поняття системи об‘єктно-орієнтованого програмування vba: редактор, процедури та функції, основні конструкції та оператори мови
- •Основні об’єкти та сімейства:
- •Створення макросів, функцій користувача, форм з елементами управління у додатках Microsoft Office
- •Приклад розроблення форми засобами vba Анкета студента.
- •Введення тексту програмного коду процедур подій;
- •Виконання проекту;
- •Автоматизація комп‘ютерних проектів. Автоматизований розрахунок обміну валют
- •Розділ 5. Комп’ютерні технології роботи із базами та сховищами даних
- •5.1. Програмні засоби роботи із базами та сховищами даних
- •5.1.1. Поняття бази даних та бази знань
- •5.1.2. Різновиди моделей даних. Типи зв’язків
- •5.1.3. Проектування реляційної бази даних: метод нормальних форм; метод суть-зв'язок (er-діаграм); засоби автоматизації проектування
- •5.1.4. Програмні засоби роботи з базами даних. Система управління базами даних
- •5.1.5. Структура сховищ даних та програмні засоби роботи зі сховищами даних
- •5.2.1. Побудова реляційної бази даних в ms Excel
- •5.2.2. Засоби роботи з базою даних в ms Excel
- •Установлення інтервалу критеріїв. Критерії бувають двох типів.
- •Способи введення функцій. Є два шляхи введення функції в формулу: ручний або з допомогою Мастера функцій Excel.
- •Додаткова інформація про діалогове вікно Мастер функций
- •Пошук рішення. Використання функції “поиск решения” для вирішення задач виробництва. Розглянемо можливості функції “поиск решения” на конкретному прикладі.
- •5.2.3.Створення бд та робота з бд в субд Microsoft Access
- •5.2.4.Мова структурованих запитів sql. Розробка sql – запитів
- •Розділ 6. Перспективи інформаційних технологій в економіці
- •6.1. Експертні і навчальні системи
- •Системи штучного інтелекту, їх структура
- •Експертні системи, їх будова та застосування в економіці
- •6.1.3. Системи підтримки прийняття рішень
- •6.1.4. Навчальні системи
- •6.2. Перспективи розвитку інформаційних технологій
- •6.2.1. Сучасні тенденції подальшого розвитку інформатики
- •6.2.2. Перспективи розвитку інформаційних технологій
- •6.2.3. Комп’ютерні технології управлінських інформаційних систем
- •6.2.4. Інформаційні системи управління та функціонального моделювання бізнес-процесів
- •6.2.1. Сучасні тенденції подальшого розвитку інформатики
- •Перспективи розвитку інформаційних технологій
- •6.2.3. Комп’ютерні технології управлінських інформаційних систем
- •6.2.4. Інформаційні системи управління та функціонального моделювання бізнес-процесів
- •Тестові завдання до навчального предмету
- •Література
Розділ 6. Перспективи інформаційних технологій в економіці
6.1. Експертні і навчальні системи
6.1.1. Системи штучного інтелекту, їх структура
6.1.2. Експертні системи, їхня будова та застосування в економіці
6.1.3. Системи підтримки прийняття рішень
6.1.4. Навчальні системи
Системи штучного інтелекту, їх структура
Штучний інтелект – це один з розділів інформатики, в якому розглядаються завдання апаратного і програмного моделювання тих видів людської діяльності, які вважаються інтелектуальними.
Інформаційні системи, що працюють на основі моделювання інтелекту людини, називають штучним інтелектом.
Започаткував роботи в цій галузі Роберт Вінер. Під час другої світової війни він брав участь у створенні системи управління вогнем зенітних гармат. Стрільбу зенітних гармат вдалося зробити ефективнішою, використовуючи в системах їх наведення принцип зворотного зв’язку: наведення гармат постійно змінювалося відповідно до зміни курсу літака, який летить. Принцип зворотного зв’язку використовується живими істотами для пристосування до навколишнього середовища. Застосування систем управління зі зворотнім зв’язком при моделюванні мислення людини привело до створення науки, що називається кібернетикою (від грецьк. Kybernetike – мистецтво управління).
Найвагомішим практичним результатом у цих напрямах стало створення експертних систем – програм, що імітують роботу людини-експерта в деякій предметній галузі.
Під управлінням експертної системи комп’ютер, використовуючи інформацію про предметну галузь, робить логічні висновки і складає відповіді на запитання так, як це робила б людина-експерт у даній предметній галузі.
В процесі роботи з експертною системою користувач має можливість поповнювати базу даних і базу знань – «навчати» систему. Отже, експертна система в своїй роботі використовує ту базу знань, що була закладена в неї при її розробленні і поповнена в процесі експлуатації. Це – знання та досвід людей – фахівців у конкретній галузі знань. Набути своїх власних знань без допомоги людини експертна система не здатна. Отже, експертній системі бракує головного, властивого кожній розумній істоті – здатності до самонавчання, тобто до навчання на власному досвіді.
Для створення самонавчаючих інтелектуальних систем почали робити спроби моделювання діяльності мозку як біологічної системи, що реагує на різні подразники і враховує досвід своїх реакцій. Так з’явилися нейронні мережі (від слова нейрон – нервова клітина біологічної системи). Дослідження, що пов’язані з нейронними мережами, почали бурхливо розвиватися останнім часом. Вони ведуться на межі нейробіології, математики, електроніки і програмування. В результаті цих робіт створено системи розпізнавання образів – системи, що впізнають обличчя, різні сигнали, підписи тощо. За допомогою нейрокомп’ютерів, – комп’ютерів, що використовують нейронні мережі – вивчається робота нервової системи людини в різних умовах тощо.
Прийнято розрізняти штучний і природній інтелект. Природним інтелектом володіють високоорганізовані біологічні системи, які здатні нагромаджувати знання про навколишній світ, аналізувати ці знання, приймати рішення в різних ситуаціях і організовувати цілеспрямовану діяльність для досягнення поставлених цілей.
Штучний інтелект не ставить своєю метою моделювання способів людського мислення. Для відтворення людського мислення за допомогою техніко-програмних систем необхідно, щоб ці системи володіли можливостям живих істот, які пройшли довгий шлях еволюційного розвитку і мають досвід соціальної практики. У галузі штучного інтелекту досліджуються методи і способи аналізу і конструювання технічних програмно управляючих систем, які здатні виконувати функції різних видів людської діяльності. Системи штучного інтелекту для забезпечення ефективності свого існування повинні володіти рисами інтелектуальної системи: нагромаджувати знання з певної предметної галузі в процесі функціонування або виконувати аналіз поточної інформації, виконувати дії, для забезпечення досягнення поставленої мети.
Основні напрями проведення досліджень в області штучного інтелекту:
Моделювання окремих функцій творчих процесів: розв’язування головоломок, гра (наприклад, шахи, шашки), синтез і відтворення музичних творів, текстової мови, доведення теорем, переклад текстів з однієї мови на іншу, розпізнавання образів, розпізнавання звуків.
Розробка комплексного інтелектуального інтерфейсу для обчислювальних машин існуючої архітектури, що є основою нових інформаційних технологій розв’язування задач.
Внутрішня інтелектуалізація обчислювальних машин: створення машин нової архітектури, які на апаратному рівні дозволяли б реалізувати функції інтелектуальних систем. У зв’язку з цим цікавими є проекти нейрокомп’ютера – поки ще не існуючого логічно-обчислювального пристрою, який буде використовувати принципи опрацювання інформації, властиві живим організмам, і як елементну базу складні поєднання молекул біологічних речовин.
Робототехніка: створення роботів, які здатні автономно виконувати операції для досягнення поставленої людиною мети.
Експертні системи.
Експертні системи є одним з основних додатків штучного інтелекту.
Результати досліджень по штучному інтелекту використовуються в інтелектуальних системах, які здатні вирішувати творчі завдання, що належать конкретної предметної галузі, знання про яку зберігаються в пам'яті (базі знань) системи. Системи штучного інтелекту орієнтовані на вирішення великого класу завдань, до яких відносяться так звані частково структуровані або неструктуровані завдання (завдання, що слабо формалізуються або не формалізуються).
Інформаційні системи, що використовуються для вирішення частково структурованих завдань, підрозділяються на два види:
Такі, що створюють управлінські звіти (що виконують обробку даних: пошук, сортування, фільтрацію). Прийняття рішення здійснюється на основі відомостей, що містяться в цих звітах.
Такі, що робляють можливі альтернативи рішень. Прийняття рішення зводиться до вибору однієї із запропонованих альтернатив.
Інформаційні системи, що розробляють альтернативи рішень, можуть бути модельними або експертними:
Модельні інформаційні системи надають користувачеві моделі (математичні, статистичні, фінансові і так далі), які допомагають забезпечити вироблення і оцінку альтернатив рішення.
Експертні інформаційні системи забезпечують вироблення і оцінку можливих альтернатив користувачем за рахунок створення систем, заснованих на знаннях, отриманих від фахівців - експертів.