9.Трудовий потенціал як форма прояву особистісного фактора.

Термін „потенціал” був введений 10-15 років тому. Трактування даного терміну означає наявність у будь-кого (окремої людини, групи людей, суспільства в цілому) прихованих, ще практично не виявлених можливостей або здібностей до життєдіяльності у відповідних сферах. Рівнями прояву трудового потенціалу виявляються:

Ø індивідуальний (ТП людини);

Ø колективний (ТП підприємства);

Ø суспільний (ТП суспільства).

Трудовий потенціал людини – частина потенціалу особистості яка формується на основі природних здібностей, освіти, виховання та життєвого досвіду.

Вихідною структуроутворюючою одиницею трудового потенціалу є трудовий потенціал робітника (особистості), який складає основу для формування трудових потенціалів більш високих структурних рівнів.

ТП робітника не є величиною сталою, він безперервно змінюється. Працездатність людини та творчі здібності робітника розвиваються, удосконалюються на основі набуття навичок, знань, покращення умов праці та життєдіяльності.

ТП робітника включає:

1)психофізіологічний потенціал (здоров’я, працездатність, тип нервової системи...);

2)кваліфікаційний потенціал (обсяг та глибина знань, трудових навичок та вмінь, здібність до праці конкретного змісту та складності);

3)особистісний потенціал (рівень громадської свідомості, ступінь засвоєння соціальних норм, ціннісні орієнтації, інтереси, потреби)

ТП підприємства – система індивідуальних трудових потенціалів окремих робітників.

10.Характеристика трудових ресурсів і трудового потенціалу України, їх прогнози.

Трудові ресурси є найважливішою продуктивною силою суспільства, а також носієм відносин, що формуються у процесі відтворення робочої сили.

Основним джерелом поповнення трудових ресурсів є молодь, яка вступає в працездатний вік. Чисельність цієї категорії залежить від режиму її відтворення.

Людський потенціал кількісно дорівнює наявній чисельності населення країни, але його економічний зміст розкривається через спроможність до виконання ним у майбутньому сво­їх економічних функцій, а саме:

- сприяти зміні структури та обсягів споживання, стимулюючи таким чином зростання обсягів виробництва;

- здійснювати особисте самовідтворення та самоудосконалення разом з усіма іншими чинниками виробництва;

- визначати кількісні і якісні параметри товарів і особливо послуг із метою особистого та суспільного розвитку;

- здійснювати використання і перерозподіл ресурсів із метою посилення гармонії в структурі "людина - природа - всесвіт";

- формувати адекватну до кожного моменту часу систему управління господарськими процесами з відповідною корекцією на основі об’єктивних вимог.

Трудові ресурси - це працездатне населення у працездатному віці, зайняте в різних сферах суспільно корисної праці й навчанням із відривом од виробництва. Це - чоловіки у віці 16—59 років і жінки у віці 16-54 роки, крім непрацюючих інвалідів праці й війни І та II груп і осіб, які отримують пенсії на пільгових умовах (чоловіки віком 50-59 років, жінки віком 50-54 роки). До трудових ресурсів також відносять населення старше і молодше працездатного віку, якщо воно зайняте в суспільному виробництві.