82.Складові системи соціального партнерства та механізм її функціонування.

Існують чотири групи суб'єктів соціально-трудових відносин.

- первинні носії прав та інтересів (наймані працівники, роботодавці, держава).

- представницькі організації та їхні органи (об'єднання роботодавців, об'єднання найманих працівників, органи влади і управління).

- органи соціального діалогу (органи в галузях, регіонах, на підприємствах).

- органи, які усувають наслідки можливих конфліктів, попереджують загострення соціально-трудових відносин (примирні, посередницькі структури, незалежні експерти, арбітри та інші інформаційні консультативні формування).

У системі соціального партнерства досить важливим є розподіл ролей між соціальними партнерами.

Система соціального партнерства об'єднує можливості держави, підприємців і профспілок для досягнення соціального миру, сприяє створенню належних умов для економічного розвитку країни, позитивно впливає на формування і використання трудових ресурсів.

В Україні система соціального партнерства охоплює сферу дії, зміст колективних договорів і угод, сторони переговорів та їхні повноваження, періодичність переговорів і процедури вирішення конфліктів.

Велике значення в організації соціального партнерства в Україні має вивчення й узагальнення закордонного і першого вітчизняного досвіду в цій сфері.

Цей досвід дає багатий фактичний матеріал, що дозволяє переконатися у необхідності тристороннього співробітництва в соціально-трудовій сфері.

83.Порядок ведення переговорів на національному рівні та укладання генеральної угоди

Структура Генеральної угоди законодавчо не визначена, тому це питання вирішується сторонами під час проведення переговорів. Так, Генеральною угодою між Кабінетом Міністрів України і профспілковими об'єднаннями України, що підписана 4 серпня 1995 року, передбачено 10 розділів з різних питань, що пов'язані з трудовими відносинами.

Генеральна угода укладається між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об`єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями.

Генеральна угода фіксує домовленості між сторонами соціального партнерства, та регулює основні аспекти соціально-трудових відносин.

Повноваження сторін щодо розробки та підписання Генеральної угоди містяться у Законі України "Про колективні договори та угоди". У цьому ж законі визначено зміст Генеральної угоди:

гарантії праці і забезпечення продуктивної зайнятості;

 мінімальні соціальні гарантії оплати праці і доходів всіх груп і верств населення, які забезпечували б достатній рівень життя;

розмір прожиткового мінімуму, мінімальних нормативів;

соціальне страхування;

трудові відносини, режим роботи і відпочинку;

умови охорони праці і навколишнього природного середовища;

задоволення духовних потреб населення;

умови зростання фондів оплати праці та встановлення міжгалузевих співвідношень в оплаті праці.

84. Суть, значення та завдання професійної орієнтації

Профорієнтація - це сукупність способів допомогти людині правильно зробити свій професійний вибір, обрати професію, яка б найкраще задовольняла її потреби, відповідала здібностям, психофізіологічним можливостям.

Головною метою профорієнтаційної роботи є:

формування конкурентоспроможного працівника на ринку праці та досягнення повної продуктивної “вільно обраної” зайнятості;

збалансованість інтересів, бажань і можливостей людини з одного боку, та потреб ринку, інтересів суспільства - з іншого.

Професійна орієнтація дає можливість людині зорієнтуватись у величезному розмаїтті сучасних професій та спеціальностей, об'єктивно визначити свої професійні здібності та обрати саме ту сферу діяльності, в якій максимально реалізується її потенціал.

Професійна орієнтація - це науково обґрунтована система форм, методів та засобів впливу на молодих людей, яка сприяє своєчасному залученню їх у виробництво, раціональному розподілу, закріпленню та ефективному їх використанню.

Профорієнтаційна робота повинна сприяти своєчасному і усвідомленому вибору молодими людьми професії, навчального закладу, місця роботи, раціональному працевлаштуванню, швидкій професійній та виробничій адаптації, допомагати професійно самовизначитись молодим людям, і людям, які в силу тих чи інших обставин змушені були змінювати або заново вибирати професію. Самовизначення пов'язане з прийняттям рішень про майбутню роботу. Прийняте рішення впливає на особисту значимість в життєвих планах. Тому правильний вибір професії має важливе значення як для особистості, так і для суспільства.

Профорієнтація має економічне та соціальне значення. Економічне значення полягає в економії коштів на професійну підготовку, зменшенні плинності кадрів, покращанні якості робочої сили.

Соціальне значення полягає в задоволенні потреб молодих людей в одержанні професії, яка відповідає бажанням і здібностям. Тоді людина є конкурентоспроможною на ринку праці, може швидко адаптуватись і готова до здобуття нової професії.

Вся робота в профорієнтації передбачає вирішення двох головних завдань:

- формування в молодих людей особистих орієнтацій та інтересів з урахуванням потреб суспільства;

- приведення у відповідність особистих орієнтацій молоді з можливостями їх реалізації.